Про актуальні зміни у податковому законодавстві йшлося під час зустрічі податківців та підприємців на Закарпатті
Податківці звернули увагу платників, що положення зазначеного вище Закону відновлюють обов’язкову сплату єдиного податку, також ним скасовано спеціальний режим оподаткування за ставкою 2%, відновлено відповідальність бізнесу за незастосування касових апаратів та частково знято мораторій на проведення податкових перевірок.
Представники податкових органів наголосили на обов’язковому використанні спрощенцями ІІ, ІІІ і IV груп реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій. Зауважили, що платники можуть використовувати будь-який представлений на ринку програмний РРО, залежно від своїх фінансових можливостей та функціональних потреб, а Податкова служба надає можливість безкоштовного встановлення програмного РРО на будь-який комп'ютер, ноутбук або ґаджет.
Фахівці ДПС поінформували суб’єктів господарювання і про відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону. Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі.
Під час діалогу та роз’яснення питань податкового законодавства, податківці також роз’яснили учасникам зустрічі нюанси визначення розрахункової суми мінімального податкового зобов’язання. Зокрема, фахівці ДПС зауважили, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).
Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Податковим кодексом встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Платники податку до бюджету сплачують лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 38 прим. 1 ПКУ, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків. Згідно з ПКУ, тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.
Наприклад, платник податків – фізична особа протягом 2022 року має у власності земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, площею 4,0 га, нормативна грошова оцінка якої не проведена. Земельна ділянка в оренду, емфітевзис або інше користування не передавалась. За 2022 рік сплачено земельний податок у сумі 318,4 гривень.
Розрахункова сума МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО х S х Кх М / 12, де:
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки, гектарах;
К – коефіцієнт;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
За умовами, визначеними у прикладі, за результатами 2022 року контролюючий орган сформує та направить платнику податків податкове повідомлення – рішення на суму різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків:
(26531 х 4 х 0,04 х 12/12) – 318,4 = 4244,96 – 318,4 = 3926,56 гривень.
Разом з тим, якщо протягом звітного року платник податку отримував доходи від реалізації сільгосппродукції у сумі 100000,0 грн, з яких 78000 грн не підлягали оподаткуванню, відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а з різниці утримано податковим агентом податок у сумі 3960,0 грн, то сума податку на доходи фізичних осіб, яку платник податків повинен сплатити до бюджету (позитивне значення різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків), буде становити 33,44 грн. (4244,96 – 318,4 – 3960,0).
ДПС у Закарпатській області
До теми
- За підсумками року Держбюджет поповнився 21 мільярдом митних платежів від Закарпатської митниці
- Що змінюється в Україні з 1 січня 2025 року: підвищення тарифів, податків і цін на паливо
- Оголошено конкурс «Європейські проєкти співпраці 2025»: як можуть долучитися закарпатці
- За митні правопорушення ділки поплатилися конфіскацією товару на 65 мільйонів гривень
- Місцеві бюджети на Закарпатті отримали понад 22 млн грн від туристичного збору
- На Закарпатті працюють понад 4000 IT-спеціалістів: за 9 місяців IT-компанії сплатили до бюджету майже 168 млн грн
- Близько 4 млн грн отримали місцеві бюджети Закарпаття за надані працівниками Держгеокадастру адміністративні послуги
- Нові можливості для суб’єктів ЗЕД зі статусом АЕО при перетині кордону
- Платники Закарпаття сплатили до зведеного бюджету майже 21 млрд гривень податків
- На понад 59,8 мільйонів гривень втрат через фінансові порушення виявили аудитори Закарпаття за 11 місяців цього року
- За 11 місяців закарпатські митники склали 780 протоколів на суму понад 177 млн грн
- Закупівлі на понад півтора мільярда гривень перевірили закарпатські аудитори протягом 11 місяців цього року
- Закарпатські митники вкотре не дозволили експортувати до ЄС «липові» партії лісопродукції
- На Закарпатті буде ще один індустріальний парк
- Понад 2 мільярди гривень митних платежів за листопад 2024 року скерували у Держбюджет закарпатські митники
- Закарпатські митники нагадують, що з 1 грудня запроваджено режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів товарів
- Українські технологічні компанії можуть отримати грант до $50 000
- Податкова знижка на навчання: хто може отримати та за які витрати
- Із початку року на Закарпатті сплачено понад 22 млн грн екологічного податку
- Податок на землю поповнив місцеві бюджети Закарпаття на 564 млн гривень
До цієї новини немає коментарів