Навчання від практиків: як навчають ІТ на кафедрі кібернетики і прикладної математики УжНУ

Навчання від практиків: як навчають ІТ на кафедрі кібернетики і прикладної математики УжНУ
В матеріалі поспілкувалися із викладачами кафедри кібернетики і прикладної математики УжНУ, які водночас працюють у відомих ІТ компаніях. В нашій розмові ми торкнулися особливостей навчання ІТ-спеціалістів та про те, чому важлива практика для студентів, та який вид працевлаштування, на їхню думку, кращий в ІТ-сфері.

 

Олександр Ткаченко, керівник навчальних програм EPAM University у південному та західному регіонах України, PhD. Керівник освітнього напрямку Закарпатського ІТ-кластеру. Доцент кафедри кібернетики і прикладної математики факультету математики та цифрових технологій, УжНУ. Доцент кафедри системного проектування факультету електроніки та комп’ютерних технологій, Львівський національний університет імені Івана Франка.

 Ви викладаєте на кафедрі кібернетики і прикладної математики УжНУ, але також  є практиком. Можете трошки детальніше розповісти про свою роботу.

Я відповідаю за освітні програми компанії EPAM в західному та південному регіонах України, а також є керівником освітніх програм в Закарпатському ІТ-кластері. Практичний досвід, який я передаю нашим студентам, стосується методів та підходів до навчання,  а також найкращих практик, які вже пройшли апробацію в компанії. За останній рік ми отримали багато цікавих результатів: blended learning формат, «спільне викладання», коли майбутні освітяни разом зі мною готують матеріали лекції по конкретній темі і ми разом викладаємо це на аудиторію студентів, що безперечно прокачує  їхні навички публічних виступів та ін.

Як практичні навички допомагають у викладанні, на що Ви орієнтуєте студентів під час навчання

Насамперед, я орієнтую студентів на розвиток soft-skills та управління часом. Намагаюсь донести до студентів те, що час це – найголовніший і не відновлюваний зворотній ресурс. Роблю це через призму курсу управління проєктами та інших взаємодій.  При цьому, надаю особливу увагу кільком аспектам, які допоможуть досягти успіху: time management, орієнтування на майбутній домен роботи (а не на мову програмування), на планування, дисципліну, важливість постійного руху та розвитку, оскільки ІТ  це – постійне навчання. Такий підхід не легкий, але дуже захоплюючий.  Студенти мають бути до цього готовими. Ще одна важлива проблема студентів, що тільки починають свою кар’єру, полягає у переконанні,  що знання певної мовиа програмування розв’яже всі їх задачі. Насправді, мова програмування – це лише інструмент для створення бізнес-рішень.

Які якості, на Вашу думку є важливими для розробника?

Гарний розробник – це синергія  soft (комунікаційних) та hard (практичних) навичок. Особливу увагу слід звертати на  постійну тягу до нового, самонавчання та дисципліну. Вже давно минули часи, коли одиниці робили величезні продукти. Сьогодні це – історія про роботу в команді. Тому без постійного навчання, цікавості, дисципліни, мотивації, інвестицій часу в розвиток софт-скілів (і так, їх можна набути),  гарний розробник не буде командним гравцем.

Що краще в ІТ, фріланс чи робота на фірму?

Впевнений, що тут не може бути однозначної відповіді. Кожен з варіантів має свої сильні та слабкі сторони. Стартапи більш гнучкі, ніж корпорації, а у фрілансі ти сам собі господар, але несеш більшу відповідальність за свою кар’єру, розвиток та стабільність. Якщо подивитись в розрізі сучасних викликів, що спіткали нашу державу (війна) та світ (економічна криза, що безперечно вплинула на ІТ-сектор), я б віддав би перевагу корпоративному сегменту, оскільки великі компанії мають більший запас міцності та можуть продумано реагувати на виклики. В великих компаніях більше можливостей для руху та розвитку горизонтально (більш точково в технологію) чи вертикально (менеджмент, управління).

Чи допомагаєте Ви з влаштуванням на виробничу практику чи працевлаштуванням кращим студентам?

Так, безперечно. Вже другий рік поспіль, студенти УжНУ проходять практику на базі EPAM, також в Ужгородському офісі велика частина команди – випускники УжНУ. Незважаючи на виклики та зменшений попит на молодших спеціалістів, наша компанія, як лідер ринку, продовжує вкладатись та інвестувати в розвиток освіти в регіоні та Україні. Адже без освіти немає майбутнього нашої держави.

Роман Кацала, кандидат фізико-математичних наук, викладач кафедри кібернетики і прикладної математики УжНУ

 Ви викладаєте на кафедрі кібернетики і прикладної математики УжНУ, але також  є практиком. Можете трошки детальніше розповісти про свою роботу.

 Уже рік я працюю на кафедрі кібернетики та прикладної математики, хоча до того часу  я не викладав. Але свого часу, закінчив математичний факультет, аспірантуру, успішно захистив кандидатську дисертацію і встиг попрацювати інженером в Закарпатобленерго, в місцевих ІТ фірмах. В даний момент паралельно працюю в американському стартапі, основною метою якого є покращення медичного обслуговування. Одним з модулів цієї ІТ-системи є віддалений догляд за пацієнтами.

Як практичні навички допомагають у викладанні, на що Ви орієнтуєте студентів під час навчання?

Як розробник, я в основному займаюся бекендом, або серверною частиною. Ці знання мені дуже допомагають пояснювати студентам певні практичні моменти, пов’язані із базами даних, бізнес-аналітикою. Наприклад, бізнес-аналіз починається з того, що нам потрібні дані якимось чином зібрати докупи, перетворити, нормалізувати, щоб можна було краще з ними працювати. Це все однаково застосовується як для бекенду, так і для бізнес-аналізу, чи якоїсь певної математичної теорії, пов’язаної з даними. Тому практичні навики мені дуже допомагають. Також навчаю студентів, як створюються мобільні додатки, орієнтую їх на те, щоб вони добре вчилися, поки вони студенти, адже на даний час вони мають можливість працювати з будь-якої точки світу для будь якої точки світу.

Які якості, на Вашу думку є важливими для розробника?

Для розробника, як і для викладача, як би це банально не звучало, основною навичкою є бажання вчитися. Бо постійно треба розбиратися в нових технологіях та любити свою справу, бо лише в тому, що ти любиш можна досягти найбільших успіхів.

Що краще в ІТ, фріланс чи робота на фірму? 

Це,  звісно, кожен обирає сам. Але на мою думку, краще розпочинати свою кар’єру в ІТ із фірми, бо там ти маєш можливість навчитися, зрозуміти, як ця «кухня» працює зсередини.  Є багато людей на фірмі, які можуть допомогти, підказати, що і як робити, і як розвиватися далі. Потім, коли попрацюєш на фірму, то можливо захочеться розвиватися своїм шляхом, тоді дехто обирає фріланс. Тоді ти сам керуєш своїм часом, і обираєш, що і коли тобі краще робити. З іншого боку, я знаю людей які починали із фрілансу, а потім перейшли працювати на фірму. Тому це залежить від характеру людини і її вподобань.

Чи допомагаєте Ви з влаштуванням на виробничу практику чи працевлаштуванням кращим студентам? 

Нажаль на даний момент влаштувати студентів на практику в стартап, у якому я працюю немає змоги, оскільки в нас невелика команда, для такої роботи потрібен досвід. Але перед тим, як я почав працювати на кафедрі, я мав роботу в одній ужгородській фірмі і там був задіяний до процесу підбору кадрів, проводив технічну співбесіду. І в той момент декілька випускників математичного факультету влаштувалися в цю компанію і тепер працюють в ІТ.

Олена Винокурова, професор кафедри  кібернетики і прикладної математики УжНУ

Ви викладаєте на кафедрі кібернетики і прикладної математики УжНУ, але також  є практиком. Можете трошки детальніше розповісти про свою роботу?

Я маю вчене науковий ступінь доктора наук зі штучного інтелекту та вчене звання професора з кібербезпеки. Останні 5 років працюю на перетині цих двох областей і розроблю системи штучного інтелекту для вирішення задач в галузі кібербезпеки.

Працюю на позиції Machine Learning R&D Scientist в компанії Primex, яка розробляє два ІТ-продукти, один пов’язаний з DEFI протоколами та блокчейн, а інший представляє систему стегано-захисту медіаконтенту на базі глибоких нейронних мереж.

Як практичні навички допомагають у викладанні, на що Ви орієнтуєте студентів під час навчання?

Під час навчання орієнтую студентів для вирішення практичних задач методами штучного інтелекту, ділюся своїм досвідом, який отримала під час виконання практичних проєктів компанії.

Які якості, на Вашу думку є важливими для Датасаєнтиста та Датааналітика?

Самонавчання та самовдосконалення кожен день, оскільки ці дві області настільки стрімко розвиваються, тому треба тримати свої знання постійно up-to-date. Це не тільки вивчення нових технологій програмування, а і проведення наукових досліджень.

Що краще в ІТ, фріланс чи робота на компанію?

Я думаю, це залежить від бажання людини, якщо людина має амбіції в самостійному пошуку проектів і завдань, то вона спокійно може бути фрілансером.  Якщо ні – то більше підійде компанія.

Інформаційно-видавничий центр УжНУ

 

29 липня 2023р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів