Три громади Закарпаття обчислять кількість вторсировини для розв’язання проблеми вивозу сміття (ФОТО)

7-9 липня відбувся ювілейний 20-й екопікнік прибиральчан, а заразом стартувала й нова екоініціатива, покликана дати обґрунтовані аргументи заготівельникам вторсировини та обласній владі на користь роздільного збору й вивозу сміття на прилеглих до заказника територіях.

Просто припиніть викидати відходи у річку

«Сміття у воду моя прабаба кидала, дідо кидав, мамка кидала — вода все понесе», — до цієї популярної думки змалку звикли жителі гірських сіл Закарпаття. Проблема тільки у тому, що тип та склад сміття за століття змінився і зараз у воду потрапляють відходи, які не розкладаються: скло та пластик. 

Прибиральчани вже неодноразово спілкувалися як із самими жителями громад, які наповнюють річку сміттям, так і з представниками місцевої влади. Аргументи перших — так всі робили ще здавна та й викидати сміття більше нікуди. Аргументи других — складна логістика для вивозу вторсировини та низька рентабельність для заготівельників.

Тоді зробіть сміттєвий полігон

Річ у тім, що більшість гірських громад знаходяться на територіях природно-заповідних фондів, де заборонене облаштування сміттєвих полігонів через шкоду для природи. 

Здавалося б, сміття можна вивозити в інші громади, які розташовані нижче та не належать до територій заказника. Однак і там проблема стоїть гостро: жителі так само не мають ані культури поводження з відходами, ані місця для прийому чужих.

Для вирішення потрібні аргументи, факти і цифри — з ними не посперечаєшся

Експериментальне сортування 

Для зрушення питання з мертвої точки у рамках «Місяця експериментального сортування» вирішили підрахувати кількість відходів, які накопичуються у селян. В підрахунковому експерименті візьмуть участь жителі Синевирської, Колочавської, Драгівської громади та працівники НПП «Синевир».

«Щоб не допустити загострення і без того складної ситуації, ми пропонуємо трьом громадам Тереблянської долини взяти участь у зборі статистичних даних, щоб зрозуміти, скільки та яких саме відходів продукує за місяць одна людина. Зібрані дані допоможуть нам показати вигоду заготівельникам вторсировини та вибудувати графік збору пластику, скла та металу», — зазначають екоініціатори.

90 родин відгукнулися на участь у «Місяці експериментального сортування». Для цього представники CHYSTO.DE?! надали наочні інструкції із сортування вторсировини, а також видали мішки та пакети різних кольорів для розподілення різних видів відходів. Протягом місяця родини не лише сортуватимуть, але й вестимуть своєрідну таблицю-щоденник, щоб обчислити кількість продукованих відходів. 

Ініціатори акції у коментарі Varosh зауважують: «У результаті люди на практиці й власному досвіді краще зрозуміють, які відходи можна віддати на переробку. Багато хто не платить за вивіз сміття, бо це дорого, а річка забирає безкоштовно. Ми прагнемо довести, що сортування допоможе зменшити ціну за вивіз сміття, адже його стане менше».

Varosh розповість вам про результати «Місяці експериментального сортування» вже у серпні. Будьте ековідповідальними. Природа в нас одна.

Ксенія Шокіна для Varosh

Фото Влади Мазур