"Бувало таке, що від безперервної стрільби у нас клинило зброю". Історія військового 128-ї бригади Віктора
Віктор "Пасєка" — кулеметник 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Військовому 54 роки, він родом з Хмельницького. До війни Віктор був директором приватного підприємства, яке займається ремонтом покрівель, а також розводив рибу. Зараз цим займається його дочка. Історію військового розповіли на Facebook-сторінці Закарпатської бригади.
"Наша компанія з шістьох друзів-мисливців зібралася 25 лютого на розмову й вирішила йти у військкомат. Так я потрапив у 128-у бригаду, служу кулеметником. Мій "Покемон"(кулемет Калашникова модернізований) серйозна машина, ворог її поважає. І намагається знищити в першу чергу", — розповів Віктор.
За словами військового, найжорстокіші бої були на Бахмутському напрямку.
"Таке враження, що росіяни були під наркотиками — стріляєш із кулемета, із них фонтанчики бризкають, а вони далі пруть. Або вночі йдуть в атаку з включеними налобними ліхтариками. Це ненормально, таку ціль легко знищити, має ж бути інстинкт самозбереження! Біля Бахмута ми косили їх багатьма десятками, а вони накладають перед собою трупи своїх, роблять із тіл барикади й стріляють з-за них. Передня хвиля падає, скошена нашими чергами, а вони накочуються іншою й стріляють по нас ВОГами (підствольними гранатометами). Мусиш пригнутися, і в цей момент вони роблять ривок у наш бік. Бувало таке, що від безперервної стрільби у нас клинило зброю. Тоді частина хлопців чистила автомати, а інша вела бій. То страшне було…", — розповів Віктор.
За словами Віктора, 16 лютого він святкуватиме другий день народження. Про той день військовий говорить: "Ми з трьома товаришами стояли в хаті, і росіяни, котрі займали вигідніші позиції на пагорбах, почали обстріл з арти або танка. Я на секунду вийшов у іншу кімнату, щоб подивитися місце вибуху останнього снаряду, і в цей момент — пряме влучення в хату. Коли прийшов до тями, довкола пилюка й бита цегла. Частина перекриття обрушилася й поховала під собою двох товаришів, вони одразу загинули. А я і ще один боєць вижили…"
За словами Віктора, вдома його чекають дружина, дві доньки, два зяті й четверо внуків. "Хороша, міцна українська сім’я. Я пішов воювати в першу чергу заради них — своїх рідних і близьких. Крім того, це наша земля, і ми мусимо її захищати від цієї нечисті. Це обов’язок кожного чоловіка, я вважаю…" — додав військовий.
До теми
- Закарпатський клуб стійких медіа: працюємо за будь-яких умов
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найбільше на війні хвилює тиша». Закарпатський гвардієць розповів про перший бій, поранення і найбільші хвилювання на фронті
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- Капітан "Дуб". Ужгородець Євген Гайдук представлений до нагородження орденом "Богдана Хмельницького". Посмертно
- Про особливості підписання контракту, додаткові соціальні гарантії та шлях від цивільного до військового професіонала
- "Ми всі розуміли, що виконуємо свій обов'язок": нацгвардієць Сергій Зайченко розповів про оборону під Покровськом
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- Десантник "Кент". Пам'яті ужгородця Радіона Миковича, нагородженого орденом "За мужність"
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- «На війні все може піти не за планом, тому завжди треба бути готовим до найгіршої ситуації…» Історія бійця 128-ї бригади
- Розвідник "Француз". Ім’ям капрала Французького Іноземного легіону Святослава Сойка названо вулицю в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів