"Страх змінився на лють": історія військового закарпатця Василя Фагараші, якого взимку повернули з полону росіян

Військовий із Закарпаття Василь Фагараші упродовж шести місяців був у полоні росіян. Зараз служить у роті охорони другого відділу Мукачівського РТЦК та СП. Історію бійця розповіли на сторінці територіального центру комплектування у Facebook.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Василь Фагараші повернувся в Україну у березні із заробітків за кордоном.
"Війна мене застала в Чехії і я не зміг залишатись за кордоном, коли в Україні війна", — розповів військовий.
Після повернення в Україну Василь служив у роті охорони другого відділу Мукачівського РТЦК та СП. Опісля — його відрядили до 24 окремої механізованої бригади.
"Перші спогади в зоні бойових дій – це страх який швидко змінився на лють і бажання захищати свою землю. Наприкінці червня підрозділ нашого героя потрапив у оточення і Василь потрапив у полон. Кадирівські найманці думали, що Василь боєць іноземного легіону, бо його прізвище для них було незвичним. Закарпатець згадує, що страшне в полоні – це відсутність інформації про реальний стан речей. Ворог маніпулював інформацією й надавав неправдиві "новини", — йдеться у дописі територіального центру комплектування.
1 грудня 2022 року Василя з іншими 49 військовослужбовцями повернули з полону на територію України. Згодом закарпатець перебував на двотижневій психологічній реабілітації.
25 грудня чоловік повернувся до рідного міста Свалява, де зустрівся з сім'єю, побратимами з роти охорони та друзями. Наступного дня Василь повернувся до служби у роті охорони одного з відділів Мукачівського територіального центру комплектування.
Усього за період бойових дій військовий отримав три контузії та одне вогнепальне поранення. Василь Фагараші каже: "Краще носити важкі обладунки воїна, ніж легкий нашийник раба".
До теми
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
До цієї новини немає коментарів