"То наша земля, треба все забрати собі назад", — нацгвардієць з Кіровоградщини Назар Томашевський

Нацгвардієць Назар Томашевський з 2022 року проходить строкову службу. На початку повномасштабного вторгнення Росії брав участь в бойових діях у Київській області. Про оборону України військовий розповів Суспільному.
Назар Томашевський родом з Кіровоградської області. Хлопцю 21 рік. На строкову службу до Нацгвардії пішов на початку 2022-го. Розповідає: "Мені зателефонував мій брат, котрий знав, що мені прийшла повістка. Так я пішов у військкомат і потрапив до лав Національної гвардії України. Мені дали можливість обрати. Чому обрав Нацгвардію? Тому що сподобалася назва".
Військовослужбовець згадує, як дізнався про початок повномасштабного вторгнення Росії на територію України: "Нас розбудили. Була тривога. Нам сказали, щоб всі екіпірувалися, отримували зброю. Нам сказали, що розпочалася війна. Тоді ще ніч була. Все почалося з того, що ми повставали з ліжок, бо почули вибух неподалік, де ми базувалися. Влучили не в частину нашу, а в місце, що є поруч, там був склад, але не військовий, а просто. Я зрозумів, що росіяни промахнулися".
Нацгвардієць брав участь в бойових діях у Київській області. Його, разом з товаришами по службі, відправили туди 26 лютого.
"На самому початку була проблема в тому, щоб зрозуміти, де ви знаходитесь, тому що нас постійно переміщали. Фронту, як такого, не було там, як я і казав. Ми контролювали дороги, якісь села невеликі. Ми займали позиції біля посадок, біля мостів, там, де очікувалися їхні колони, які могли пройти на Київ, щоб не дати їм (росіянам — ред.) захопити столицю. Нічого незвичайного в наших діях не було: які розпорядження нам давали, то те ми і виконували", — каже військовий.
"Я пам'ятаю, як ми їхали на одну із позицій і хтось почав співати в машині, тоді всі підхопили спів, то ми співали гімн батальйону, у якому я служив".
Назар каже: його підрозділ допоміг іншому знищити ворожу систему залпового вогню "Град": "Наша бойова група скоригувала на нього вогонь. Його знищили. А через деякий час ми зайшли в той ліс і побачили, що там від нього залишилося: згоріла земля, вирвані з корінням дерева, все порубане осколками. Це, напевно, найстрашніше, що ми бачили, тому що прильоти від артилерії, міномети не так, а артилерія рубає дерева, як ніж масло, тобто ти бачиш ці шматки й розумієш, що могло трапитися з вами, якби ви були там в той момент".
Зараз Назар служить у Закарпатській області. За його словами, хоче знову стати на захист України. Каже: "Якби була можливість в строковиків далі кудись їхати, то я б поїхав без питань. У нас усі, хто брав там участь, майже всі, готові вернутися далі, потрібна тільки можливість. Хочеться посвятити себе чомусь більшому, ніж ти робив до цього. У мене зараз відчуття, що ми зробили замало. Постійна тяга повернутися".
Нацгвардієць вірить, що Україна переможе. Каже: "В нас нема іншого вибору, то ж наша земля, треба все забрати собі назад".
До теми
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- «Ми не готуємо солдатів, ми готуємо патріотів» – Олександр Сіденко про нову модель предмета «Захист України»
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- Звільнений з полону ужгородець Роберт Балог: “У камері я поставив ціль — максимально себе зберегти”
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
- Ветерани Закарпаття створили обласну команду з адаптивного спорту. Репортаж з тренування
- Снайпер, офіцер, бойовий командир ДПСУ Дмитро Полончак: "Гіршого за Бахмут пекла я не бачив. Але найгірше, що висновків ніхто не робить"
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
До цієї новини немає коментарів