У французькому містечку пошили український прапор і збирають допомогу для воїнів-закарпатців

Підтримка народу України у боротьбі з російським агресором з усього світу просто неймовірна! При чому допомагають нам не лише уряди країн великих і малих, а й звичайні мешканці. Збирають, надсилають необхідні речі для українських воїнів, і для вимушених переселенців, - пише Mukachevo.net.
Сьогодні наша розповідь - про маленьке містечко Saussines (воно розташовано на півдні Франції, близько 1000 жителів). Коли там почули про карколомний напад на Україну, місцеві мешканці вирішили одразу - треба якось підтримати українців! І першим таким жестом підтримки став прапор України, які люди змайстрували власноруч - з маленьких клаптиків тканини. Цей прапор вже майже рік "подорожує" містечком - і постійно змінює свою локацію. Його вивішують на балконах, на вікнах небайдужі французи. Дуже символічно, дуже тепло і гарно!
Місцева мешканка Юлія Сміскал організувала також збір коштів для українців. Перший такий збір відбувся під час традиційного ярмарку, куди приїздять фермери та підприємці з усієї округи - продають сири, мед, вино, хліб - все що виготовляють власними руками. Під час такого заходу вдалося зібрати 200 євро для бригади ТРО, де боронить нашу рідну землю Влад Товтин, відомий гід з Ужгорода. Ці гроші були необхідними для покупки нових колес для автомобіля бригади. Але врешті-решт зібрали стільки, що купили нову автівку!
А у теплій Франції вирішили, що слід знайти подібне містечко в Україні, куди надсилати допомогу. Дивилися на приблизну кількість мешканців - вибір прийшовся на село Яноші, що біля Берегова. А оскільки у Берегові знаходиться волонтерський центр (Берегівський громадський Центр «Кожен Може Допомогти"), то зконтактували з ними. І надіслали ще 500 євро.
"Ми провели акцію під назвою "Тепло для України" - збирали кошти для теплогенератора, щоб українці взимку не замерзали. Але почули, що ви збираєте гроші для тепловізора, який необхідний вашим воїнам на передовій. Тож ми не проти - це теж від слова "тепло". Ми бажаємо вам одного - Перемоги і мирного життя! І знайте, що у вас є вірні друзі у Франції", - написала Юлія волонтерам із Берегова.
До теми
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
До цієї новини немає коментарів