З Краматорська до Хуста. Кондитерка Юлія Савинська про переїзд та солодкі вподобання закарпатців

У розмові з нею про те, як стати кондитером-професіоналом, знайти роботу в евакуаційному потязі та про радощі декретної відпустки, – пише Varosh.

— З чого почалася любов до солодкого? Любили цукерки у дитинстві?

— Я солодке не любила ніколи! А в дитинстві не їла цукерки, що дивно для дитини (усміхається). Тож ніколи й не думала аби пов’язати своє життя з кондитеркою.

Все змінилося, коли на світ з’явилася моя Аріна. У неї виявилася алергія на певні продукти. Тож коли набридло купляти солодке, я спробувала сама готувати корисні десерти для своєї дочки. Процес пішов, й окрім цукерок почала готувати мусові торти.

Взагалі, своїм розвитком я завдячую донці. З нею я полюбила готувати десерти, заради гарних відносин з нею та оточуючими почала розбиратися зі своїми емоціями та корегувати свою поведінку і в цих пошуках зрозуміла, що хочу власну справу.

— А як вирішили, що це може стати бізнесом, а не просто хоббі?

— Спочатку робила торти вдома. Перше замовлення зробила моя однокласниця — торт на свій День народження. Не було багато клієнтів, буквально по 1-2 в місяць.

Але коли я виходила з декрету й постало питання — повертися на роботу чи заснувати власну кондитерську, я обрала друге.

— Як вдалося це зробити, враховуючи, що у вас не було досвіду?

— Я читала багато літератури по маркетингу. Пройшла спеціалізовані курси, де вчилася роботі з персоналом, управлінню фінансами, звітністю, просуванням бренду в інстаграмі. Оскільки це харчова галузь, то важливо було більше дізнатися про стандарти роботи на кухні, організацію робочого простору тощо.

Я підписалася на популярних блогерів у цій сфері, стежила за ними. І, звичайно, багато вчилася сама.

— Чому саме така назва кондитерської?

— Це абревіатура — “SavА”. “Sav” — це Савинська, “А” — Аріна, моя донечка. До того ж я люблю працювати ночами, тож я точно сова.

— Чому для вимушеного переїзду обрали Закарпаття?

— Знайомство з Закарпаттям відбулося ще у 2014 році, знову ж таки через війну. Тоді жили в Мукачеві, де мав роботу чоловік. Він працює в ІТ. Ми тоді думали за переїзд, але коли обстріли зупинилися, ми повернулися. Все-таки там була квартира, наше життя. Ми не могли уявити, що війна повернеться знову.

А коли настало 24 лютого, то приїхали сюди, бо вже були знайомі з регіоном. Нам подобаються тутешні люди й природа, й тут, здається, найбезпечніше, ніж в будь-якому іншому регіоні.

— Чи довго шукали роботу кондитера?

— Спочатку я знайшла роботу, а вже потім житло (усміхається). Коли ми їхали у потязі, то я вже стала шукати вакансію. Знайшла посаду кухаря-кондитера в одному з готельних комплексів в м.Хуст. Зателефонувала, ми домовилися, а потім новий шеф дав ще ідею з житом. Тож в цьому плані мені дуже пощастило.

— Чи відрізняється ведення бізнесу в Краматорську й тут?

— Відрізняються вподобання клієнтів. Тут, в Хусті люди хочуть автентичного, натурального, різні булочки, випічку, а у Краматорську — щось з сучасним, екзотичним декором тощо.

Спочатку звичайно, було нерозуміння, яким чином можна тут просувати продукт, які ідеї могли б зайти. Але з часом, коли познайомилися краще, то вже приходить розуміння. Хоча потрібен ще глибокий аналіз.

— Чи вивчили вже рецепти традиційних закарпатських ласощів? Наприклад, шитимині?

— Ні, таке ще не готували (усміхається). Але вмію робити випічку з кукурудзяного борошна. Круасани з різними начинками, тістечко “Добош”, кіфлики.

Ще навчилася готувати бограч. Це тут традиційна страва, здається, без вміння її готувати своїм не будеш.

— Чи була ідея релокувати сюди свій бізнес?

— Була така можливість за держпрограмою і я думала над цим. Але поки ця ідея на паузі. По-перше, у Краматорську йдуть бойові дії, логістика порушена, а обладнання там дійсно багато. По-друге, треба краще розуміти споживача тут, дослідити його потреби.

Тому поки націлена працювати тут, допомагати консультаціями.

— Як з’явилася ідея з консультаціями для підприємців?

— Аналізуючи свій досвід, розумію, що можу бути корисна в декількох сферах і хочу ділитися знаннями. Бо знаю — краще запитати когось, хто це вже пройшов, ніж довго копатися самому.

Якщо є потреба можу проконсультувати й допомогти розібратися в таких темах:

• розрахунок бізнес-плану кондитерської/пекарні
• організація виробництва: план приміщення, вимоги до приміщення, вимоги до працівників
• будування ефективного виробничого процесу, підбір обладнання
• планування асортименту, розрахунок собівартості та націнки, зберігання продукції, строки придатності, методи зменшення кількості списань
• ведення фінансового обліку, аналізу та планування
• аналіз цільової аудиторії, комунікація в соц.мережах
• організаційна структура, побудова команди та методи мотивації працівників
• А також поділюся рецептурами та можу проконсультувати по процесу приготування шоколадних цукерок, макаронс, мусових десертів та тортів, чізкейків, хліба.

Для запису пишіть Юлії в дірект, чи телеграм/вайбер 0660186787.

Галина Гичка, Varosh

Фото: з власного архіву Юлії Савинської