Створення та функціонування індустріальних парків обговорили сьогодні в Ужгороді

У виступах народних депутатів Михайла Лаби, Дмитра Кисилевського, заступника міністра розвитку громад та територій Івана Ликері, директорки департаменту інвестицій міністерства економіки України Юлії Скубак та інших зазначалося, що механізм індустріальних парків – ефективна модель для успішності новостворених, а зараз ще й релокованих підприємств. Для цього вже діє перший із трьох прийнятих законів, два очікують на підпис Президента, уряд напрацьовує підзаконні акти, заплановано виділити 400 мільйонів гривень державних коштів, хоча до початку повномасштабного вторгнення планувалося 2 мільярди.
Для підприємців формат індустріальних парків вирішує кілька ключових питань: їм надається земельна ділянка, підводяться комунікації, визначені значні пільги у разі імпорту обладнання, на податок на прибуток, якщо вкладають співвідносні з ним суми у розвиток виробництва та інші. За розрахунками, середня вартість створення одного індустріального парку – 250 млн грн., але 1 гектар землі під індустріальний парк при повноцінному навантаженні дає до 50 робочих місць, кожен долар інвестицій держави дає 5-6 доларів приватних інвестицій, це також ефективний інструмент розвитку громад і територій. Індустріальні парки передбачені для переробної промисловості, на Закарпатті їх планують 5, уже діє індустріальний парк у Соломонові, зареєстровано ще один – «Мараморош» у Солотвині, де діятиме деревообробка.
Заступник керівника Закарпатської ОВА Василь Іванчо повідомив, що в нашу область прийняли рішення релокуватися 384 підприємства, понад 300 із них уже почали діяльність, 20% заявили, що зацікавлені в форматі роботи на умовах індустріального парку. До речі, 52% із релокованих підприємств – це ІТ, але є також станко-, машинобудівні, де раніше працювало понад 8 тисяч спеціалістів і вони сплачували до бюджету понад 600 млн грн. податків.
Експерти повідомили, що вже напрацьовуються типові угоди для індустріальних парків, розроблено стандартизовані будівлі, які відповідають найсучаснішим стандартам щодо енергоефективності, екологічності та комфорту для працівників, формується мапа кластеризації України, підготовлено розподіл на 4 групи спеціалізації регіонів України із визначенням, яка промисловість мала б розвиватися в кожній тощо. Визначено, що до 2025 року потрібно задіяти не менше 25 майданчиків індустріальних парків, до 2032 року – не менше 60.
Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв на міжвідомчій нараді наголосив, що в Ужгороді практично немає площ для створення індустріальних парків, але є чималі території, уже з комунікаціями та нерухомістю, колишніх промислових підприємств – «Електродвигуна», «Механічного заводу», «Турбогазу» та інших, які зараз у приватній власності і використовуються лише дуже частково. Було б дуже доцільно знайти механізм задіяти їхні можливості, тим більше, що у порівнянні з іншими містами, районами Закарпаття в Ужгороді найбільше кваліфікованих спеціалістів і є всі можливості для їх підготовки в університеті та середніх професійно-технічних закладах, які останніми роками фінансуються з міського бюджету.
Цю та інші теми економічного потенціалу Ужгорода продовжили під час обговорення представників комітету економічного розвитку парламенту України, інших народних депутатів в Ужгородській міській раді. Зазначалося, зокрема, що бізнесу важливо бачити чітку стратегію розвитку міста, регіону, де він планує працювати, щоб розуміти свої перспективи, інтегрованість з іншими виробництвами, логістикою тощо.
Міський голова Богдан Андрів, секретар міської ради Арсен Мелкумян, депутатка міської ради, працівниця управління економічного розвитку міста Юліана Бокоч розповіли про релоковані в Ужгород підприємства. Одне з них, із виробництва полікарбонату, парламентарі планують сьогодні ж відвідати. Наголосили, що міськрада підготувала реєстр потенційних площ, нерухомості, які є в місті для бізнесу, він оприлюднений на сайті, міська влада активно комунікує з підприємцями, які хочуть перенести сюди своє виробництво, допомагає в якнайшвидшому проходженні всіх процедур.
Ішлося також про надходження до міського бюджету, обмежені можливості використання цих коштів під час воєнного стану, роботу міської влади щодо продовження переведення закладів медицини та інших бюджетних на альтернативні джерела теплозабезпечення.
Ужгородська міська рада
До теми
- Світле свято Воскресіння Христового - головні традиції та звичаї Великодня
- Людмила Губаль: «Писанка — це лист до Бога»
- Як на Закарпатті створюють традиційну бойківську писанку: техніка та орнаменти
- Розклад Великодніх богослужінь та освячення пасок у храмах Ужгорода
- Ужгородський батальйон ТрО терміново шукає операторів БПЛА та спеціалістів з РЕБ
- Рожева весна на тарілці: в Ужгороді створили сакура-меню зі справжніми квітами
- «Світ писанки» в Ужгороді: передчуття Великодня та підтримка захисників
- В Ужгороді пройде майстер-клас на розкриття креативного мислення
- «Бограч-index» – квітень 2025: за місяць продукти подешевшали на 1,8 %
- В Ужгороді фіксують зростання випадків захворювання на кір – медики закликають вакцинуватися
- В Ужгороді влаштували перформанс із тисячею паперових журавлів
- В інклюзивній майстерні-кав'ярні «Янгол» продовжують серії різноманітних майстер-класів
- На Закарпатті розпочинають міжнародний проєкт зі збереження культурної спадщини краю за допомогою 3D-сканування
- Закарпаття приймає родини, що шукають безпечний прихисток - приїхали 24 людини із Дніпропетровщини
- Понад 4,5 тисячі закарпатців захворіли минулого тижня на ГРВІ
- Унікальну операцію провели у Клінічній лікарні планового лікування в Ужгороді
- У Закарпатському центрі нейрохірургії та неврології щодня приймають 10 пацієнтів з епілепсією
- Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
- Закарпатські інженери виготовляють енергозберігаючі системи та акумулятори
- Ужгородців закликають долучитися до обговорень про перейменування однієї з вулиць на честь ректора Закарпатської академії мистецтв Івана Небесника
До цієї новини немає коментарів