Ідея для Ужгорода: горизонтальні грядки як у житловому кварталі столиці Естонії (ФОТО)

Побачити сад Ласна, що функціонує вже 4 роки, на власні очі вдалося під час навчального візиту українських журналістів до Естонії, що відбувся восени 2021 року у рамках проєкту «Формування демократичної стійкості в Україні шляхом підсилення місцевих та регіональних ЗМІ» за підтримки Естонського центру східного партнерства та Українського кризового медіацентру.

ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ

Про задум та його реалізацію розповів працівник місцевої бібліотеки, активіст ініціативи «Ласна ідея» Антон Кюнал. Каже: «Коли ми вирішили робити першу грядку, думали, що її знищать. Але з вересня і до холодів грядка стояла, ніхто її не чіпав і там росла зелень. Тоді ми почали писати ґрантові проєкти і будувати наступні грядки».

Сам сад Ласна розташований у найбільшому спальному районі Талліна Ласнамяе у дворі між багатоповерхівками на території колишнього дитячого садочка. Хоча з часом ідею підхопили й жителі інших будинків, тому грядок із зеленню побільшало й зараз у районі вже є 3 таких городи. Усього – близько 70 грядок.

ЯК ЦЕ ФУНКЦІОНУЄ

Грядки облаштовують так: вглиб викопують невелику ямку, обгороджують її дошками з піддонів. На дно засипають те, що довго гниє й слугує добривом – стару деревину, ганчірки чи картон, пересипають шаром ґрунту, листям, ще ґрунтом.

У кожної такої грядки є один або кілька власників, що за нею доглядають, тож часто на дерев’яних ящиках можна зустріти підписи. Власники грядок самі вирішують, що там вирощувати. Зараз тут можна знайти полуницю, топінамбур, соняхи, наструцію, гарбузи, помідори, огірки, капусту, вівсяний корінь, буряк та пряні трави.

Антон Кюнал радить: «Звичайно, буває, що ти вирощуєш ягоду чи овоч, приходиш одного дня, а плід уже хтось з’їв. Тому я раджу швидко збирати свій урожай. А ще краще садити такі рослини, які неочевидні для звичайних перехожих. Якщо, полуницю, помідори, моркву чи буряк впізнають усі, то є рослини, що мають, їстівні квіти чи коренеплоди, як-от наструція».

Ідею вирішили зробити самоокупною: раз на квартал за одну грядку власники сплачують символічну суму 10 євро (близько 300 гривень). За виручені кошти облаштовують нові грядки.

ЯК ПОПУЛЯРИЗУВАЛИ

Зі слів Антона Кюнала, коли тільки ініціатива з’явилася і зарекомендувала себе як така, що має право на життя, влаштували відкриті збори й запропонували продовжити і масштабувати справу.

Далі ідею популяризували через сторінку у Фейсбуці, особисту комунікацію з мешканцями прилеглих будинків, які цікавилися, що тут відбувається. А також облаштували поруч дошку оголошень.

До речі, ідею підтримала навіть тодішня президентка країни Керсті Кальюлайд – її запросили й вона особисто відвідала сад і подарувала йому троянду. Зараз, каже Антон, грядки в саду мають навіть заступники міського голови.

ЧОМУ ЦЕ КРУТО?

• Для когось робота з землею – це можливість розслабитися, розвіяти думки й зайнятися свого роду медитацією.
• Хтось навпаки ходить сюди, щоб наживо поспілкуватися із сусідами, налагодити нові зв’язки. Зрештою, люди мають спільну ідею, навколо якої об’єднуються.
• Батьки тут можуть допомагати своїм дітям вивчати навколишній світ, спостерігати, як ростуть рослини.

Досвід естонців доводить: якщо спробувати, то неочікувано може вийти. То може б і ужгородцям спробувати? Якщо вдалося облаштувати сортувальну станцію в ОСББ, то чому б не прижилася ідея з грядками?

Ксенія Шокіна спеціально для Uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі