Як заробляють роми-підприємці: історії з Мукачева, Ужгорода та Кривого Рогу (ФОТО)
Ми багато розповідаємо про ромів, які можуть бути прикладом для наслідування не лише у своїх громадах, а й для всіх інших спільнот країни. Це і Тиберій Йонаш, художник та засновник художньої школи для ромів, і Віктор Човка, тележурналіст, і Елеонора Кулчар, директорка благодійного фонду «Благо», який готує ромських дітей до школи, і Мирослав Горват, правозахисник і депутат обласної ради. А ще Віллі Пап, який формує та пропагує закарпатський ромський джаз, – пише Varosh.
Утім переважна більшість ромів усе ж не може знайти достойної роботи, у тому числі через відсутність освіти, скрутне матеріальне становище, негативне ставлення до ромів з боку суспільства та незнання ромами своі?х власних прав.
Правозахисник Мирослав Горват каже: «Сьогодні життя ромської громади – це зміна поколінь. Молоді люди до 40 років бачать ромське життя вже по-іншому. Для мене важливо, коли батьки віддають дітей до школи і роблять це не просто тому, що так треба, а ще й стараються. Можливо таких вже не 15%, а 35%. Але усе одно є ще велика кількість людей – 60-65% – які не розуміють, наскільки важливо дати дітям освіту».
Художня школа та столярна майстерня у Мукачеві
Художник Тиберій Йонаш 4 роки тому відкрив у Мукачеві художню школу для ромів, а нещодавно й столярну майстерню, в якій можна як навчитися професії, так і залишитися працювати надалі.
«Я переконаний, що завжди потрібно вірити в свою мрію. Вірити і досягати. У школі «РомАрт», яка існує за підтримки фонду «Відродження», діти отримують знання та, перш за все, виховання і розуміння цінності праці та професійної самореалізації. З цей час було вже понад 60 учнів в Мукачеві та понад 35 на Ужгородщині від 8 до 16 років. Є учні, які вже навіть продали по кілька своїх власних картин. Мене тішить, що є діти, які хочуть вирватися з кола неблагополуччя. Я маю мрію створити такі школи у кожному поселенні ромів на Закарпатті», – каже Тиберій.
Нещодавно у Мукачеві з’явився перший мурал. Створив його Тиберій разом зі своїми учнями. Присвятили його 30-річчю незалежності України. На муралі зображені визначні пам’ятки міста.
«Я люблю своє місто. Мені в радість робити корисні проєкти для нього. Щасливий, що ми змогли зробити такий гарний мурал, біля нього більшість людей зупиняються та роблять фото, кажуть, що їм дуже подобається. І мені хочеться, аби у людини на душі стало краще, коли вона побачить цю картину», –переконаний Тиберій.
Своєю діяльністю художник хоче також підтримувати ромську громаду, руйнувати ті стереотипи, які є про ромів.
«Я подав заявку на грант на облаштування столярної майстерні для ромів і мій проєкт підтримали, – розповідає Тиберій. – Тут можна не тільки навчатися столярній справі, а й працювати. Ми закупили 5 станків для навчання. Наразі навчаються дві вікові категорії – старша група з 18 років (яка може працювати з усіма станками) та молодша до 18 років (яка працює лише з негострими станками). Наша мета – працевлаштувати ромів. Окрім рамок для картин тут можна робити стільці, парти та будь-які інші вироби з дерева».
Організація уклала договори з Мукачівським училищем, аби вчителі змогли навчати в майстерні, а учні у підсумку мали змогу отримати сертифікат. Одночасно тут може навчатися 15-20 учнів. Можливе позмінне навчання та робота. Тиберій вважає, що найбільший процес буде в майстерні взимку, бо багато ромів повернуться додому із заробітків.
«Без спеціальності у ромів немає майбутнього. Моя мета, аби було якомога більше робочих місць для ромів і аби вони мали де цю спеціальність отримати. Найбільші проблеми ромів з працевлаштуванням, на моє переконання, через те, що багато хто немає паспортів, освіти, чимало й досі не вміють читати та писати, інші – не розуміють українську мову», – переконаний художник.
Тиберій вже 25 років є підприємцем, його родина живе з продажу його картин. Багато його знайомих ромів теж підприємці. Тиберій зараз розпочав навчання у виші, через два роки матиме диплом бакалавра.
«Якщо чесно, це моя мрія з дитинства. Я хочу викладати, працювати, бути дипломованим спеціалістом з вищою освітою. Маю і своїм учням показати приклад», – з натхненням веде Тиберій.
Навчальний центр для ромів в Ужгороді
У мікрорайоні Шахта в Ужгороді 20 років тому заснували перший в Україні ромський навчально-виробничий цех «Ніка», в якому отримують спеціальність перукаря, швачки та манікюрниці. Випускники працевлаштовуються переважно в таборах, де компактно проживають роми.
«За вимогами у нас можуть викладати лише професіонали. Дуже важливо, аби це були практики, які можуть передати свій досвід, – каже Борис Бучко, засновник та керівник навчально-виробничого цеху «Ніка». – Ми маємо дозвіл від Міністерства освіти, програму, розклад, випускники отримують свідоцтва про отримання робочої спеціальності та сертифікат. Ми випустили понад 500-600 спеціалістів. Є навіть такі учні, які вже повідкривали свої салони краси».
Пан Борис є й сам випускником професійно-технічного освітнього закладу, за освітою годинникар, викладав в ПТУ. Хотів би, аби їхню модель з навчально-виробничим цехом використовували по всій країні, готові навчати та передавати власний досвід.
Річард Гаврилюк, перукар-модельєр, є одним з кращих випускників навчально-виробничого цеху «Ніка». У 17 років почав навчатися на перукаря, а далі пішов працювати.
«Своєю професією я заробляю собі на життя. Через кілька уроків я зрозумів, що це по-справжньому моє. Прийшов до навчально-виробничого цеху тому, що тут завдяки фонду «Відродження» є можливість навчатися безкоштовно, – каже Річард. – Дуже важливо, що нам тут дарують інструменти, з якими ми можемо надалі працювати».
Дочка Бориса Бучка, Ніка, теж випускниця навчально-виробничого цеху «Ніка», за професією манікюрниця. Дівчина з дитинства бачила, що тато працює для того, аби якомога більше ромів отримали спеціальність.
«Я розпочала в навчальному закладі курси манікюрниць. Сама пройшла багато курсів – і візаж, і брови, і вії, і манікюр. Працюю з 18 років і з того часу заробляю собі на життя макіяжем, зачісками та манікюрами, – каже Ніка. – Наші учні хочуть іншого життя для себе та своїх дітей. І цінно, що коли малі діти приходять сюди, то кажуть: «Коли ми виростемо, то теж прийдемо до вас вчитися». Ромські дівчата так само хочуть працювати як і українські. Мені хочеться дати їм тут різноманіття у виборі», – переконує Ніка Бучко.
Роми-підприємці у Кривому Розі
33-річний Сергій Мурга з Кривого Рогу працює з 18 років у сфері монтажу сантехніки та опалення. Близько 5 років був підсобним робочим, далі почав купувати власний інструмент, зібрав бригаду і почав працювати на себе.
У Сергія 5 дітей, 2 з них з дитбудинку. Окрім підприємницької діяльності, він є ще й дияконом церкви «Скінія». З 2006 року займається тут з дітьми, вчить читати, писати. Інколи – і дорослих. Сам закінчив Криворізький технічних інститут.
«Багато людей мислять стереотипами і для них ром – це якась бідна людина з бричкою поряд, – каже Сергій Мурга. – Коли я приходжу на об’єкт, то багато хто і не здогадується, що я ром, а коли дізнаються, то дивуються. У той самий час, у мене багато знайомих, яких не беруть на роботу через те, що вони роми, зразу спрацьовує стереотип про те, що роми не працюють, крастимуть. Або ж беруть, але на каторжну роботу».
Сергій каже, що колись у нього були думки поїхати працювати за кордон, але зараз йому вистачає того, що має в Україні.
Світлана Каверіна, яка теж мешкає у Кривому Розі, ще зі школи мріяла про роботу візажистки та манікюрниці. Мама 4-річного хлопчика поступово йде до мети та купує матеріали для роботи й навчається.
«Я тільки починаюча майстриня, але це вже давно моє хобі, – розповідає Світлана Каверіна. – Завжди любила малювати, після школи вчилася малювати на нігтях. Зараз моє головне завдання – заробити кошти на обладнання і піти далі вчитися. Працюю лише зі своїми близькими, але сподіваюся, що зможу працювати й на професійному рівні, можливо десь в салоні. У сучасних ромів нормально, аби жінка йшла на роботу».
Відео підготовлено за підтримки проєкту «Сприяння соціальній згуртованості в Україні / Пункт 7», який реалізується у партнерстві Американської асоціації юристів Ініціативи з верховенства права (ABA ROLI), Громадської організації «Центр Громадянських Свобод» та Благодійного фонду «Восток SOS».
Інформаційна довідка
У січні 2021 року дослідницька компанія Vox Populi Agency за підтримки Фонду «Відродження» провела дослідження «Мапування потенціалу працевлаштування та розвитку підприємництва в ромських громадах(на матеріалі Волинської, Донецької, Закарпатської, Луганської, Одеської, Харківської, Черкаської областей)», яке дало змогу зрозуміти основні бар’єри, з якими стикаються роми на формальному ринку праці. Зокрема, це сегрегація в житловому секторі, брак мереж соціальноі? підтримки, рольових моделеи? як стимулів; незадовільні побутово-житлові умови, що прямо та опосередковано, через вплив на стан здоров’я, впливають на економічні можливості; дискримінацію (реальна та очікувана) на ринку праці; брак освітніх кваліфікацій та навичок, потрібних в сучасних умовах ринку праці, а також низька мобільність.
За самооцінкою фінансового становища родини кожен четвертии? респон? дент-ром (28%) перебуває за межею бідності – і?хнім родинам не вистачає грошеи? навіть на і?жу. Ще 50% респондентів повідомили, що і?хнім родинам вистачає грошеи? лише на і?жу (відповідно, 78% респондентів проживають у домогосподарствах з низьким або дуже низьким рівнем достатку). Лише 19% мають середніи? рівень достатку і лише 3% – високии? або дуже високии?. Порівняно з ромами населення загалом характеризується значно вищим рівнем достатку: за даними опитування КМІС лише 7% перебувають за межею бідності, а низькии? рівень достатку мають 37% (тобто сумарно низькии? або дуже низькии? рівень достатку мають 44%). Середніи? рівень достатку мають 33%, а високии?/дуже високии? – 16%.
Лише 4% респондентів-ромів мають вищу або середню спеціальну освіту. Навіть повну середню освіту мають лише 10% респондентів. Переважна більшість респондентів-ромів – 64% – мають лише неповну середню або нижче освіту, а кожен п’ятии? – 21% – узагалі не має жодноі? освіти. За освітою респонденти-роми значно поступаються населенню загалом.
Серед конкретних видів діяльності 29% говорять про випадкові доходи/підробітки, 23% – дохід від здачі вторинноі? сировини, 21% – дохід від продажу ягід, грибів, горіхів, 21% – зарплату.
При цьому дослідження впливу COVID-19 на ромські громади, проведене у квітні-травні 2020 року показало, що з-посеред ромів, більшість яких традиціи?но була заи?нята у сфері торгівлі, послуг та на сезонних роботах, зокрема и? за кордоном, маи?же 70% втратили роботу протягом останнього місяця. Роботу вдалося зберегти тим, хто працює у державніи? інституціі? (22%), сфері послуг (17%), підприємництві (10%).
Попри те, що абсолютна більшість респондентів-ромів – у працездатному віці, лише один з чотирьох (27%) стверджує, що і?хніи? основнии? рід занять – певна робоча заи?нятість. Наи?більше серед таких респондентів – 17% – робітників, водночас лише 4% працюють на роботі, що передбачає нефізичну працю. Ще 6% є самозаи?нятими або підприємцями.
Головними бар’єрами для працевлаштування роми вважають брак серед освіти і документів, що посвічують особу, а також певнии? рівень упередженості з боку роботодавців.
Кожен четвертии? респондент-ром, якии? коли-небудь мав досвід пошуку роботи (27%), стверджує, що під час співбесід були ситуації, коли у них уточнювали національність – давалися в знаки колір шкіри, акцент, інші видимі ознаки. Водночас, 41% респондентів, які мали коли-небудь досвід пошуку роботи, стверджують, що і?м відмовляли в прийнятті на роботу через їхню національність.
Кількісне опитування показало, що наи?більше серед ромів-підприємців – самозаи?нятих як некваліфіковані робітники (28.5%) і заи?нятих вуличною торгівлею (28%). Далі и?дуть самозаи?няті як кваліфіковані робітники (17%) і власники магазинів/кафе/інших бізнесів (15%). Відносно наи?менше серед ромів-підприємців фермерів (6.5%) і самозаи?нятих спеціалістів (4.5%).
Лише 1 з 4 ромів-підприємців (27.5%) має офіціи?ну реєстрацію (з них 26.5% – як приватні підприємці, а 1% – як ТОВ). Натомість 72.5% працюють не зареєстровано.
Текст: Росана Тужанська, Varosh
Відео: Експерт КР (Кривий Ріг)
До теми
- Різдвяний піст-2024 за новим календарем розпочинається вже завтра
- У Закарпатській обласній філармонії встановили підйомники для людей на колісних кріслах
- В Ужгородському Хрестовоздвиженському греко-католицькому катедральному соборі освятили статую серця Ісусового
- В Ужгороді відкрили меморіальні дошки Павлу Йозефу Шафарику, Антоніну Дворжаку та Йозефу Гочару
- Майже 2600 пішоходів-порушників притягнули до відповідальності закарпатські патрульні
- У Боздоському парку відкрили першу в Ужгороді спеціально облаштовану ділянку для вигулу та тренувань собак
- В Ужгороді переселенка із Бердянська навчає ромських жінок шити одяг
- В Ужгороді відбувся форум «Партнерство для кращого майбутнього: відновлення та стратегічний розвиток громад»
- У жовтні закарпатські патрульні притягнули до відповідальності за нетверезе керування 100 водіїв
- В Ужгороді встановили лабіринт медіаграмотності «Не віррр – Перевіррр»
- На Закарпатті сьогодні відзначають День пам'яті померлих
- В Ужгороді розповіли, яку грошову допомогу можуть отримати родини полеглих воїнів
- Ужгородці Марії Мартин сьогодні - 100 років!
- «Канікули в горах»: табір для сімей загиблих військових працює на Закарпатті
- Майже 20 маленьких закарпатців із з вродженими та набутими вадами отримали шанс на повноцінне життя
- З початку епідемічного сезону захворюваності на ГРВІ на Закарпаті занедужало понад 10,5 тисяч людей
- "Добрі справи Закарпаття" придбали ще одну автівку для ЗСУ
- «Живі книги» в Ужгороді розповіли, як вберегти дітей від інтернату та подарувати сімейне тепло
- 582 тисячі гривень для ЗСУ зібрали на благодійних ярмарках та концерті у Міжгір'ї
- Автокемпер надрукували на 3D-принтері в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів