25 речей, які варто взяти з собою в осінній похід горами: поради ужгородської мандрівниці

Саме тому Varosh спільно з Тамараю Бабич і за підтримки карпатського йогурту “Галичина” склали чек-лист необхідних речей для гірської мандрівки, який варто собі зберегти та поділитися з друзями. Ми говоримо і про очевидні аксесуари, але фокусуємося на їх правильному виборі, а також називаємо речі, про користь яких ви могли і не здогадуватися.

Про нашу героїню:

За понад 2,5 роки Тамара Бабич спільно з екскурсоводом Олегом Белейканичем добряче обійшли гори Закарпаття. Прямують на вершини чи не щовихідних, організовують крафтові походи для міні-груп. З ними в дорозі завжди пес Барс, гейзерна кавоварка та порцелянові філіжанки, адже на вершинах повсякчас варять каву для себе й туристів. Тому і називають свої подорожі #кавамандри.

Отже, список! Поїхали!

Одяг, взуття, аксесуари

Наплічник

Ми все таки пишемо і про наплічник, адже важливо мати справді функціональний.

Тамара: Рюкзак може бути любий, але комфортний. Ці рюкзаки, які створені для походів, є найкращими, бо в них зручні бретелі, “продумана спина, що провітрюється, дихає”, хороші замки, які легко відчиняються.

Мій не є великим, він для походів на один день. Є окремі кишені для перекусу, а також для аптечки і гігієнічних засобів.

Наплічник є настільки комфортним, що навіть коли сідаємо на привал, я його не знімаю. Коли йдемо вже на вершину, то зазвичай там дуже вітряно і рюкзак гріє спітнілу спину, і вона підсихає під ним. Так, я його навіть так використовую. 

Якщо легенький дощик, то наплічник не промокає. Але в нього, як і в спеціальних трекінгових рюкзаків, є кишенька з чохлом, що захищає від дощу. Потім чохол треба висушити, але бажано не прати, бо він втрачає свої властивості. 

Взуття

Ми акцентуємо на правильному взутті, бо дуже часто люди нехтують небезпекою і беруть неправильне, травмонебезпечне.

Тамара: Бажано, щоби взуття було для гірських походів. Це можуть бути звичайні кросівки, звісно, але не “міські”. У нас були випадки, що дівчата йшли в таких кросівках і просто не могли дійти до кінця, бо в них важко ходити, ковзко.

Кажуть, в наші гори не обов’язково ходити в трекінгових черевиках, бо вони (гори, – ред.) “не такі серйозні”. Але в трекінгових зручно! Або хоча би в спортивних. У мене ось спортивні, з хорошою твердою і водночас м’якою підошвою, вони не ковзять. Коли я ходила в простих кросівках, то в мене часто виверталася нога, було боляче. А в цьому моєму взутті ще жодного разу нога не виверталася. І вони класно “дихають”, завдяки сіточці. А ще швидко висихають навіть на ногах. 

Бахіли

Я завжди маю із собою такі бахіли. Це літні, а бувають ще зимові, плотніші. Вони захищають нижню частину ніг від вологості, а невисокі кросівки – від листя. Зігрівають.

Бахіли теж є різного плану, є професійні, продаються в спортивних магазинах.

Дощовик

Мандрівниця використовує звичайні дощовики, а також спеціальний, дуже якісний.

Тамара: Є фірмові професійні, такі можна купити зразу з рюкзаком. Зазвичай ми беремо в дорогу найзвичайнісінькі, з клейонки, за 35-50 гривень. Він міститься в маленькому пакетику. Якщо йти акуратно, то буде багаторазовим. Такий плащик захищає від дуже маленького дощику, роси.

У мене ще є такий “серйозний”, якісно “склеєний”, з капюшоном, закриває мене разом із рюкзаком, у ньому я можу йти у великий дощ і довго. Він так пошитий, що вода, яка стікає, не потрапляє мені на кросівки. Дощовик у мене завжди в машині, а в похід беру за погодою, бо досить важкий.

Такий можна купити в спеціалізованих магазинах для походів.

Змінний одяг в автомобіль

У тривалі походи треба брати з собою комплект одягу, білизни та взуття, які залишатимуться в машині. Коли ми спускалися з Петроса, то на середині шляху нас застала злива, така добра була, години дві. Все хлюпало (усміхається, – ред.). Вся група змокла, тому завжди варто брати змінний одяг, аби потім переодягнутися в авто.

Шкарпетки й футболка в наплічнику

Завжди беру в рюкзак мінімальний одяг. Коли доходимо до вершини, то зазвичай хочеться переодягнути майку і шкарпетки. Це не обов’язково, але зручно і не завадить, і легеньке для наплічника.  

До речі, бажано, аби цей одяг був бавовняний, але з елементом синтетики, тому що тоді скоріше висихає.

Сукня

Так, сукня! І щоразу різна – для емоцій та ефектних фото! Тамара часто пакує в гори сукні. Вбирала навіть в мороз та сніг. Є фото і з Пікуя, і з Великого Верху, зі скель. Каже, що важливо брати такі, які не мнуться.  

А Олег одягав костюм)).

Головний убір

Восени це може бути легка шапка, баф. Варто мати з собою пов’язку, котра блокує вологу на чолі. Також згодиться куртка або спортивна кофта з капюшоном, бо рятують від вітру на вершинах.

Окуляри

Окуляри я беру не лише для захисту від сонця, яке дуже яскраве в горах, а й від сильного вітру, особливо, на хребті.

Звісно, в магазинах є спортивні окуляри, мої – для міста, але мають УФ-фільтр.

Водонепроникний спрей

Взуття, бахіли, рюкзак варто щоразу обробляти водонепроникним спреєм. Найкраще це зробити саме напередодні походу, вдома, щоби воно добре ввібрало і вивітрилося, бо трохи має запах. Ми беремо також із собою в машину, ділимося з групою.

Ще кілька необхідних речей

Каремат-піддупник

Тут ідеться про маленький квадратний карематик для однієї людини, який можна причепити до себе чи до наплічника.

Тамара: Каремат – це дуже незамінна штучка. Присісти на привал, на камінь, на траву з росою. Тепленький, не промокає. Каремат не є дорогим, кожному варто мати з собою.

Ніж

У Тамари – кухонний гламурний ніж м’ятного кольору, але гострий, із насадкою. Вона переконана, що його необхідно мати в дорозі.

Сірники

Сірники згодяться для пікніка, для приготування кави. Навіть лижники кажуть, що завжди треба мати з собою сірники, щоби розпалити багаття, в разі чого. Їх слід тримати у внутрішній кишені наплічника, щоби не змокли, бажано навіть покласти у целофановий пакетик.

Power Bank

Ця річ є дуже необхідною і завжди. Якщо не тобі, то – товаришу. Навіть якщо вмикаєш “режим літака” (який дозволяє економити заряд, адже в горах телефон постійно “шукає” зв’язок, – ред.), все одно робиш багато фото, відео, прокладаєш шлях.

Аптечка

У мене в аптечці є бинт, яким можна, в разі травми, перемотати ногу, щоби було зручно йти. Звісно, лейкопластир теж із собою. Є ще активоване вугілля, ентеросгель в капсулах, пігулки від головного болю, адже від перепадів тиску в горах може розболітися голова.

Також маю із собою пляшечку мурашиного спирту. Він дуже корисний, якщо “розтягнути”, вивихнути ногу. Також допомагає при болях у спині, поясниці.

Косметичка

Бальзам для губ

Це дуже необхідна річ навіть для чоловіків. У горах від сонця й вітру губи дуже сильно обвітрюються, висихають. А бальзам рятує, не відчуваєш дискомфорту.  

Найкраще, якщо він із натуральних інгредієнтів. У мене “карпатський” – на основі какао-масла та прополісу – він ще й антибактеріальний.

Креми для рук та обличчя

У мене є маленький крем для рук, щоби не висихала шкіра під вітром. Холодної осені вже можна одягати рукавички.

Є також крем для обличчя, який трішки зволожує, захищає від сонця, є й такі, що тонують обличчя. Про літо ми не говоримо в цій статті, бо тоді ще потрібен захисний крем для тіла.

Люстерко

Дзеркальце – мабуть, жодна жінка без нього не ходить. Навіть якщо змучена, все одно подивиться в дзеркальце, аби знати, чи добре виглядає (усміхається, – ред.). Це така суть жіноча – завжди бачити себе гарною.

Їжа

Легкий обід

Важливо взяти правильну їжу в дорогу.

Тамара: Раніше я робила бутерброди, а потім мені почало подобатися просто нарізати сир, ковбаску, хліб, окремо – овочі в контейнер – ось тут у мене домашні помідори, перчик. Іноді беремо засолене сало, ріжемо тонесенькими шматочками, сало з хлібом надають сил. Ще любимо взяти сирники, млинці з варенням.

До речі, якщо беремо їжу в пластикових пакетах, то потім використовуємо їх для сміття, яке зносимо донизу. Буває, що й за іншими туристами забираємо, на жаль. Пляшки від води, тюбики від майонезу… Особливо – на полонинах, де яфини й брусниця. Минулого року ми навіть сварилися з такими збирачами ягід.

Перекус

Дуже класний перекус, насправді, це горіхи. Вони не займають багато місця, але надають багато енергії. Тут грецькі домашні, ліскові – теж домашні. Ще беремо кеш’ю, фундук.

Щодо цукерок, то вони додають енергії, настрою, завзятості. І просто в горах хочеться цукерку! Це підтримує емоційно.

Карпатський йогурт

Карпатський йогурт – символічна назва – якраз для походів.

Тамара: Я справді беру цей йогурт із собою в дорогу. Я люблю і йогурт, і кефір. Коли ми виїжджаємо дуже рано, то я не завжди снідаю, то йогурт мені згодиться вже як приїхали, перед стартом на вершину. Чи десь на шляху. Можна наверху. Можна – вже як повернувся в авто, зголодніли, то йогурт дуже добре заходить. Він легкий, добре засвоюється, однозначно корисний для травлення, смакує.

Рекомендую не наїдатись перед походом, бо дуже важко підніматися, тому йогурту достатньо. До речі, ми не їмо дорогою, тільки перекус (горішки або цукерка, або шматочок сиру, або йогурт), а обідаємо завжди вже на вершині.

Вода

Восени необхідно мати з собою 1,5 л води, як мінімум. Мені найбільше смакує мінеральна, можливо, тому, що в горах порушується водно-сольовий обмін.

Чай в термосі

Я готую чай із трав, які сама висушила. Чебрець, м’ята, акація. Чай не солоджу, бо беру його для всіх, але в нас є цукерки.

Найзвичайнісінький термос зберігає напій дуже гарячим навіть при мінус п’ять морозу, після 5-6 км шляху, а на зворотній дорозі він стає якраз дуже теплим. Чай актуальний восени – на старті або вже на горі, де вітряно.

Кава, кавоварка, порцелянові філіжанки, газовий пальник для води

Тамара з Олегом повсякчас беруть із собою гейзерну кавоварку і кавують саме з порцелянових чашок.

Тамара: Вийдеш на вершину – і прям хочеться кави!

Все почалося ще з походів удвох. Одного разу Олег зробив сюрприз і приготував каву на горі.

Тамара: Ми дійшли на вершину, а він виймає каву, кавоварку, пальник і каже, що в нас сьогодні буде справжня кава. З того часу ми завжди беремо в походи каву. Беремо й чашечки – це елемент такої естетики.

Пара частує свої групи, відтак до їхніх подорожей з’явився хештег #кавамандри.

Евеліна Гурницька, Varosh  

Фото: Карл Смутко

 

18 жовтня 2021р.