Як «подоїти» власних громадян, або Що таке насправді «нульове декларування»

Декларування статків громадян – як добровільна явка з повинною. Триватиме воно рік - із 1 вересня 2021 до 1 вересня 2022 року. Фізособи та самозайняті особи мають право, чи то б пак повинні один раз «добровільно» задекларувати свої активи, набуті з доходів, із яких не сплачені взагалі або не сплачені в повному обсязі податки і збори в Україні, або які в порушення податкового та валютного законодавства не були задекларовані до 1 січня 2021 р.

Що вимагає  закон?  

Декларуванню підлігають:

- валютні цінності (банківські метали, гривня та іноземна валюта);

- нерухоме майно (земельні ділянки, житлова і нежитлова нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва);

- рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва);

- частки (паї) у майні юридичних осіб, корпоративні права;

- цінні папери;

- права на отримання дивідендів, процентів.

Не підлягає декларуванню готівка та активи набуті кримінальним шляхом (крім податкових злочинів).

Якщо людина не скористалась «нульовим» декларуванням і не подала декларацію.

Вважатиметься, що людина повідомила про відсутність у власності станом на 1 вересня 2022 р. активів, набутих за доходи, з яких не сплачено (або сплачено не в повному обсязі) податки і збори та/або склад таких активів перебуває в межах «норм», визначених Законом.

 Що таке «норми» декларування. 

1.  Нерухоме майно в Україні:

- квартира/квартири, загальною площею (сукупно) до 120 кв. м.;  

- житловий будинок/ будинки, у тому числі незавершеного будівництва загальною площею (сукупно) до 240 кв. м.;

- об’єкти нежитлової нерухомості (комерційна тощо) загальною площею до 60 кв. м.;

- земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі (для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га; для садівництва - не більше 0,12 га; для будівництва і обслуговування жилого будинку, у селах - не більше 0,25 га, в селищах - не більше 0,15 га, в містах - не більше 0,10 га; для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га; для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га);

2. Один некомерційний транспортний засіб (окрім літака; гелікоптера, яхти; автівок для перевезення 10 і більше осіб або об’ємом двигуна понад 3 тис. см. куб. або середня ринкова вартість 2 250 тис. грн., мотоцикл з об’ємом двигуна понад 800 см. куб.).

 3. Інші активи сумарною вартістю до 400 тисяч гривень (15 тисяч доларів) (гроші; антикваріат, банківські метали тощо);

Якщо ви хочете скористатись «нульовкою» і декларуєте готівку

Всю готівку, активи у дорогоцінних (банківських) металах необхідно покласти на спеціальний банківський рахунок. Оскільки порядку поводження з цими коштами ще не існує, владою фактично ігнорується правомірність зберігання громадянами готівки і порушується право власності на такі активи. 

Після зарахування банком коштів на рахунок, банк повинен встановити джерела їх походження. Підтвердити джерела походження вказаних активів у переважній кількості випадків неможливо, тому виникає вірогідність блокування зазначених коштів; проведення перевірок в сфері фінансового моніторингу; кримінального переслідування декларанта. У разі ліквідації банку повернення коштів в повному обсязі  може стати взагалі нереальним. Адже з Фонду гарантування вкладів повертаються лише 200 тис. грн.

Той, хто подає так звану «нульову» декларацію, зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість активів шляхом додання до декларації засвідчених копій підтверджуючих документів. А хто зберігає чеки за останні 20 років???

З майна та активів, що будуть задекларовані, необхідно сплатити наступні суми: 2,5% за придбання окремих облігацій внутрішнього займу; 5% за рухоме, нерухоме майно; грошові кошти, цінні папери тощо; 9% з активів за кордоном.

Після добровільної «явки з повинною» упродовж 60 календарних днів Декларація перевіряється. 

В разі виявлення помилок - неправильно визначені сума чи ставка збору; порушено умови розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінансових установа – із задекларованих цінностей доведеться сплатити 18%.

Чим це всім нам загрожує

Закон запроваджує подвійне оподаткування доходів. Оскільки ті, хто мають активи понад встановлену «норму» тепер повинні додатково або ще раз сплатити податки незалежно від того, сплатили чи ні вони ці податки у попередні періоди.

Заплатити треба буде і збір з тих доходів, з яких раніше податки і збори не сплачувались. Скасовує закон і строк давності по несплаті податків. 

Закон розділяє громадян на всіх, хто має віддати останнє та «недоторканих». Закон розділяє все суспільство на тих, хто нічого не повинен сплатити з набутого «непосильною працею» і тих, хто повинен заплати за те, з чого уже сплачено, витягти останнє з кишені, підтвердити доходи, показати чеки…

Чиновники та депутати і ряд інших категорій звільняються від такого диво декларування. 

Це всі ті, хто з 1 січня 2005 р. (за будь-який рік) хоч один раз подавав декларацію за законами щодо запобігання корупції, – чиновники, депутати тощо (крім претендентів на посади, які не були призначені або обрані), а також неповнолітні та недієздатні. Але ж це не податкові декларації! І ніхто не цікавився сплатою податків з усього в них вказаного!!!

Дискримінація громадян залежно від виду діяльності: чиновники, депутати, судді тощо (декларанти за законами щодо запобігання корупції) задекларували свої статки без сплати будь-яких зборів до бюджету, без жодних пояснень джерел походження і без необхідності розміщення коштів на банківських рахунках та без проведення відповідних перевірок.

По суті, закон виходить із презумпції вини та недобросовісності платників податків, не залежно від сумлінності сплати податків. 

Незважаючи на назву «добровільне» декларування, є лише 2 можливих варіанти поведінки: 

1) подати декларацію, чим фактично визнати себе винним в ухиленні від сплати податків (така собі «явка з повинною») та сплатити відповідний збір;

2) не подавати «нульову» декларацію, чим автоматично заявити контролюючим органам, що з усіх належних особі активів сплачено податки, або склад і обсяг таких активів перебуває в установлених межах.

З 1 вересня 2022 р. усі фізичні особи автоматично вважатимуться такими, що підтвердили сплату податків з усіх своїх доходів і з усього майна. Тобто майно і доходи мільйонів пересічних громадян вочевидь потрапляє у зону уваги контролюючих та правоохоронних органів.

Крім того, Уряду доручено розробити законопроєкт щодо здійснення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб. Отже, слід враховувати перспективу посилення фіскального тиску на платників податків з урахуванням кампанії з «нульового декларування», запровадження непрямих методів контролю, коли отримані доходи зіставляються з фактичними витратами тощо. Наразі анонсується майбутній контроль за здійсненням видатків.