Публікації закарпатських медіа на політичну тематику – чоловіча сфера. Результати квітневого моніторингу

У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.

Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Карпатський об’єктив», «Новини Закарпаття», «РІО», «Ужгород», «Ясно», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 146 публікацій. Із онлайн-видань: «Голос Карпат», «Закарпаття онлайн», «Zaholovok.com.ua», «Mukachevo.net», «Uzhgorod.net.ua», загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 1177.   

Друковані ЗМІ

Як показав моніторинг, кількість експерток у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ за цей період складає 26%. Це майже на 10% менше, ніж у матеріалах за лютневий період. Варто зауважити, що жінки надавали експертну оцінку в інформаційних матеріалах на різну тематику, відсутні їхні коментарі тільки у публікаціях на тему спорту, культури/релігії та волонтерства. Щоправда представлені думки жінок у порівнянні з чоловіками дуже нерівномірно. Найменше – у матеріалах на політичну тематику (всього 3%). На рівні 25% фігурували експертки у матеріалах на тему кримінал/НС, тільки у 20% випадків жінки коментували медичну тематику.  Рівнозначно подавали думку експерток та експертів видання при підготовці публікацій на тему соціальної політики, війни та розваг – по 50%. Зафіксовані два напрямки, де експертна думка жінок кількісно перевищує чоловічу експертну думку. Це такі як освіта та наука- 60%, а також «інше» - 75% (здебільшого особисті історії читачок та читачів). Ще одна сфера, події в якій коментували жінки, – економіка/бізнес (43%).

Варто зазначити, що у матеріалах газети «Ужгород» взагалі відсутні експертки, у газетах «РІО» та «Карпатський об’єктив» їх вчетверо менше, ніж експертів,  у газетах «Ясно»  та «Новини Закарпаття» чоловічої експертної думки у публікаціях майже удвічі більше.

Загальний відсоток героїнь ще менший і складає 20%.  Героїнями публікацій жінки найчастіше були у тематиці війна/армія -100% . У матеріалах про розваги та дозвілля та інше відсоток героїнь склав 40-42%. Тільки в 13% випадків жінки стали героїнями у політичних публікаціях і тільки у 7% публікація про освіту та науку. У матеріалах на іншу тематику про жінок йдеться мінімально. Це такі теми як культура/релігія -18%,  спорт- 23%, медицина -33%, кримінал -21%. У публікаціях на тему економіки/бізнесу, соцзахисту, волонтерства, екології про жінок не йдеться взагалі.

У всіх виданнях жінки як героїні фігурують у кілька разів рідше, ніж чоловіки.  У газетах «Карпатський об’єктив» та «Ясно» – удвічі, у виданні «Новини Закарпаття» – майже удесятеро.  Найменший відсоток героїнь – у матеріалах газети «РІО» (12 %). Значний відсоток матеріалів - прес-релізи органів місцевого самоврядування, інших адміністративних установ, в яких взагалі не використовуються означено-особові речення й відсутні таким чином герої та героїні, експерти та експертки. 

Найвищий відсоток експерток – у публікаціях видань «Ясно» (38%) та «Новини Закарпаття» (36%). Найнижчий показник експерток – на сторінках «Ужгород» (0%).

Щодо фемінітивів, то їх у текстах друкованих видань досить значна кількість. Газети використовують їх від 57% до 100%, майже уникаючи маскулінітивів  (слів на позначення професій, посад, діяльності жінок у чоловічому роді). Найчастіше у чоловічому роді фігурували такі: заступник начальника, педагог, кандидат філолгічних наук, майстер спорту; у жіночому роді – епідеміологиня, гандболістки, акторка, реп-виконавиця, актриса, співачка, вихователька та інші.

По 100% фемінітивів зафіксовано у публікаціях газет «РІО», «Карпатський об’єктив» та «Ясно», найнижчий показник – у видання «Новини Закарпаття» (57%).

Відповідно до цих даних найбільш гендерночутливе видання: «Ясно» (Індекс – 59%). Найменш гендерночутливе – «Ужгород» (27%).

Онлайн-медіа

Тенденції використання неозначено-особових речень, передруків прес-релізів, оголошення, анонси подій, – типові для обласних онлайн-видань. Це, зокрема, зумовлює незначну кількість власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти та експертки. І в такій ситуації важко виділити як героїнь, так і героїв, бо вони просто відсутні.

За цей період моніторингу кількість експерток і героїнь в онлайн виданнях майже ідентична до кількості у друкованих. Зокрема, думка жінок звучала у 26% випадків (як і в друкованих), а героїнями вони були у 19% випадків (у 20% в друкованих ЗМІ).

Не зафіксовано жодної тематики у ЗМІ, де б за цей період використовувалась експертна думка жінок. Жінки дають свої коментарі переважно на рівні 25%- понад 60% залежно від теми. Найчастіше жінки були експертками у матеріалах про війну/армію – 67%, кримінал/НС- майже 60%. Відносно однаково з чоловіками жінки коментували тему екології та волонтерства (45% і 43% відповідно). У матеріалах на тему культури та медицину експертна думка жінок фігурувала на рівні 41%. Чоловіки переважали як експерти у  політичних новинах – 78%. У таких темах як спорт, соціальна політика, бізнес використовувалися виключно думки чоловіків як експертів.

Найчастіше експертки фігурували у публікаціях видання «Закарпаття.онлайн», проте і цей показник невисокий (34%). Видання «Zaholovok.com.ua» подавало думку жінок в інформаційних матеріалах найменше – всього 6%. Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему освіти та науки (57%) та культури/релігії (54%). У публікаціях на тему соціального захисту (50%), а також розваг (51%) представлення жінок та чоловіків майже рівномірне.  Суттєву перевагу чоловіків зафіксовано у матеріалах на політичну тематику (94%), спортивну (95%) та кримінал/НС (93%). У публікаціях на тему освіти/науки та медицини жінки фігурують на рівні 20-27%.

Варто зазначити, що в новинах онлайн-видань активно використовуються фемінітиви. Їхня кількість утричі перевищує кількість  маскулінітив (слів на позначення посад, професій тощо жінок у чоловічому роді). Найбільше фемінітивів зафіксовано у виданні «Голос Карпат» (91%) та «Mukachevo.net» (91%), високі показники  у виданні «Закарпаття.онлайн» (81%), найменше фемінітив використовувало у новинах видання «Zaholovok.com.ua» (25%).

Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: гумористка, депутатка, гімнастка, речниця, артистка, очільниця, спортсменка, вчителька, директорка, адвокатка, координаторка, начальниця, епідеміологинята інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: дириґент, музикознавець, директор та інші.

Згідно з цими даними, «Голос Карпат» є гендернонайчутливішим інтернет-виданням квітня (Індекс гендерної чутливості – 48%) дуже близькими до нього є видання «Закарпаття.онлайн» (46%) та «Mukachevo.net» (40%).  Найнижчий показник – у «Zaholovok.com.ua» (18%).

Загальний Індекс гендерної чутливості закарпатських медіа у квітні – 42%. Ознайомитися із цими даними (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу – Ірина Бреза

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews