Що таке бануш і як його готувати? Поради закарпарців

Що таке бануш і як його готувати? Поради закарпарців
Бануш – гуцули кажуть саме бануш, хоч дехто каже банош, це гуцульська страва із вершків та кукурудзяною муки. 

 

Це невід’ємна частина життя та справжній гуцульський хліб, інформує Турінформ Закарпаття.

Це дуже поживна та калорійна страва. Вівчарі, що працюють на полонині, через різні завдання, ніколи не мають часу, навіть на те, що б повноцінно поїсти. То ж з’їдають бануш вранці і до вечора достатньо сил.

Справжній бануш готують лише на відкритому вогні, та лише чоловіки, та лише дерев’яною ложкою, помішуючи принципово за годинниковою стрілкою. 

Додають до банушу лише гуцульську бриндзю. Все. Бриндзя це не лише сир, але й спеція, молодий сир додасть банушу солену нотку.

Обов’язково знайдіть місце, де готують правильний банош, замовте лише одну порцію, більше нічого не беріть. 

Бануш – не гарнір, це повноцінна страва. А правильний бануш, це шедевр гуцульської кулінарії.

 Вам достатньо зїсти 200 чи 250 г ніжного, свіжого банушу, який тане у роті, що б почувати себе ситим на день.

Рецепт приготування

Банош (хоча жителі гір кажуть банушце гуцульська страва із сметани та кукурудзяною муки. На сайті www.kolyba.org.ua подають наступний рецепт баношу.

Інгредієнти:

  • 500 мл вершків (або сметани,

    хоча у такому випадку каша може

    вийти кислуватою)
  • 200 г кукурудзяної крупи
  • дрібка солі
  • бринза (краще овеча)

    та сало за смаком

Міри наведено для невеликого домашнього казанку, в якому виходить дві середні порції каші. Якщо схочете готувати у великій каструлі, або, як і варто, у казані та на вогнищі, відповідно збільшуйте кількість інгредієнтів. Якщо використовуєте солону бринзу, кашу можна не солити.

Технологія приготування:

Виливаємо вершки у казанок (або товсту каструлю), ставимо на помірний вогонь і доводимо до кипіння.

Потроху, цівочкою, додаємо кукурудзяну крупу, постійно помішуючи дерев’яною ложкою (залізну чи пластикову краще не брати, бо вийде не той присмак).

Зменшуємо вогонь до мінімуму, додаємо дрібку солі і готуємо, помішуючи, допоки крупа не стане майже м’якою. Можливо, на цьому етапі знадобиться ще трохи вершків, оскільки каша має лишатися такої консистенції, як густа сметана, не перетворюючись на однорідний “пиріжок”. Інакше це вже буде схоже на токан, а ми зараз не про нього. Коли крупа буде майже готова, переходимо до найцікавішого.

Залишивши казанок на вогні, збиваємо ложкою кашу так інтенсивно, щоб на її поверхні виступило масло (другий варіант – зняти з вогню та розтирати до того ж моменту). Після чого викладаємо її на неглибоку тарілку.

Швиденько нарізаємо сало і смажимо шкварки. Викладаємо їх на банош, трохи поливши жиром.

Бринзу ріжемо невеликими скибками чи кубиками і додаємо туди ж, але краще розкришуємо прямо на кашу, якщо дозволяє консистенція.

От і все, смачного!

Окрім сала та бринзи, до баноша можуть додавати гриби, смажену цибулю, а також вурбу, місцевий спеціалітет з овечого молока, одночано схожий на сир та масло. Іноді замість крупи використовують борошно, і тоді каша готується значно швидше.

Але у будь-якому разі готують банош на вершках чи сметані, залишаючи відносно рідким: якщо робити на воді, то зготуєте кулешу (мамалигу).

 

18 серпня 2020р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів