Відлига. Художникам шістдесятникам – шістдесят ФОТО

Відлига. Художникам шістдесятникам – шістдесят ФОТО
Шість десятиліть віддаляє нас від появи яскравого з’явлення у вітчизняному мистецькому просторі, відомому під назвою «відлига», прикметного формуванням нового покоління митців.

 

Це був час духовного очищення, епоха відмови від завчених, заексплуатованих, шаблонних і стереотипних малярських формул. Художники-новатори, вдихнувши ковток свободи у період десталінізації та тимчасового послаблення тоталітаризму , прагнули не тільки розширити рамки методу соціалістичного реалізму з його строго регламентованими канонами і формальними обмеженнями, але й вийти за його округу, йдучи шляхом самопізнання і самоствердження, відстоюючи своє власне розуміння мистецького образу, його візуального втілення.

Зародження руху шестидесятників  мало на Закарпатті, що межує з чотирма європейськими державами, свої особливості. Формування світогляду  представників локального андеграунду відбувалося під впливом гуманістичної культури Заходу, воднораз в їх мистецьких зверненнях відчутний вплив крайової етнокультурної традиції та художніх напрацювань класиків закарпатської школи малярства. Рушіями вільного розвитку мистецтва на Закарпатті були такі  знані  нині постаті, як подружжя Павло Бедзир та Єлізавета Кремницька, а також їх колега-однодумець і друг Ференц Семан.  Ця знаменита «бунтівна зіркова трійця» того часу слугувала прикладом для своїх молодших колег, що, як і їх наставники, сповідували ідеї  свободи і незалежності творчої думки, осібних стильо-творчих маніфестацій  - Атілли Дунчака,  В’ячеслава Приходька, Івана Манайла. Їх сміливі авторські нововведення в тембрі власного мистецького голосу без фальші поверхової правдоподібності і завчених шаблонних висловів стали новим словом в розвої крайового образотворення.

Закарпатський обласний художній музей ім.Й.Бокшая власнить надзвичайно цікаву і вартісну, з огляду на художній рівень, колекцію творів закарпатців-шестидесятників – носіїв інноваційних тенденцій в художньому просторі Закарпаття.  Музейна виставка, відкрита у виставкових залах, включає найбільш виразисті взірці мистецтва доби відлиги, що зберігаються в музейній  збірці та приватних колекціях. Серед виставкових експонатів  привертають увагу, передовсім, твори Ф.Семана, багатій уяві і фантазії якого немає меж. В цих полотнах вгадуються автомонографічні віддзеркалення життя митця. Експоновані полотна Є.Кремницької представляють яскраву суміш тем, жанрів, настроїв, емоцій, стилів і образних потрактувань, тут панує атмосфера наголошеного декоративізму, твореного сміливими сполученнями лунких барв. Інтригують і хвилюють глядача філософічністю і асоціативністю творчої думки графічні і малярські композиції П.Бедзира, об’єднані спільною назвою «Життя дерев». Дерева, як і люди, кожне зі своїм характером, душею, долею, автор щоразу  бентежить, збуджує уяву, закликає до співтворення картинного образу.  Твори палких і захоплених прихильників мистецьких нововведень цих авторів - А.Дунчак, В.Приходько, І.Манайло відчутно збагатили і урізноманітили виставкову експозицію. На їх полотнах – гра відтінків, форм, об’ємів, фактур, картинний світ авторів відтворює  строкатий калейдоскоп  настроїв і проявів людського життя. Глибоко естетичний погляд на світ, пошуки гармонії і взаємоузгодженості світотворення вирізняють твори А.Дунчака. В.Приходько, переконаний  урбаніст, співець  ужгородських краєвидів, митець безмежно закоханий в рідне місто віддає перевагу чіткому конструктивному формо вияву. І Манайло тяжіє до філософічності  та асоціативності творчої ідеї її  наголошено осібної реалізації.

Активізація  видавничої діяльності, що припадає на 60-ті роки минулого століття – най1більш промовистий період відлиги, спричинив зростання попиту на книжкову графіку. В.Скакандій, один з найбільш  авторитетних представників цього різновиду крайового образотворення, підняв жанр книжкової ілюстрації на якісно новий рівень. Результатом переосмислення і нового розуміння художнього оформлення книги як єдиного цілісного організму і успішної творчої співпраці майстра пензля і майстра слова, а також усвідомлення обов’язкової узгодженості стилістики графічного мовлення з особливостями  лексичного і чуттєвого ладу літературної оповіді, стала низка авторських аркушів художника до літературних праць, як українських класиків, так і представників  сучасної закарпатської поезії та прози. Представлені в експозиції виставки, твори митця  сприймаються як самодостатні високохудожні мистецькі праці.

Пропонована увазі глядача виставка засвідчує високий творчий потенціал  художників Закарпаття, воднораз розкриває важливу сторінку крайового малярства –  яскраву епоху мистецької відлиги.

Олена Приходько, мистетвознавиця

Uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

20 березня 2020р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів