Потрібно залучати інвестиції в область, створювати нові підприємства, – депутат Андрій Андріїв
Перший економічний форум Закарпаття стартував сьогодні в Ужгороді в ректораті УжНУ – представники бізнесу регіону, науковці, економісти обговорюють актуальні проблеми підприємництва та напрацьовують шляхи їх вирішення.
Заступник Ужгородського міського голови Василь Гомонай привітав учасників від імені міського голови Богдана Андріїва і висловив сподівання, що напрацювання учасників форуму стануть основою багатьох позитивних змін.
Загалом теми, винесені на порядок денний Першого економічного форуму Закарпаття, актуальні як ніколи – це якість і кількість трудових ресурсів, проблеми їх залучення та стимулювання, відтік робочої сили за кордон. Крім того, проаналізували з теоретичної і практичної точок зору сьогоднішнє податкове законодавство України, особливо в частині ліцензування підприємницької діяльності, обговорили податкові ініціативи нового парламенту тощо.
Тривалою була дискусія щодо відтоку робочої сили за кордон. На думку учасників форуму, ця проблема гостра, як ніколи, у багатьох галузях уже сьогодні нема кому працювати, кваліфіковані кадри взагалі на вагу золота. Ця проблема бере початок із освіти, відзначив співзасновник та директор кількох потужних компаній Андрій Сугай. Із його слів, на сьогодні величезним є питання адаптації молоді до безпосередньої роботи на підприємстві, для цього він, зокрема, використовує спеціально створені навчальні центри, і за подібними проектами – майбутнє.
На думку депутата Закарпатської обласної ради, голови Асоціації приватних підприємців Закарпатської області Андрія Андріїва, проблему відтоку робочої сили за кордон може вирішити ще й будівництво та відкриття нових підприємств на території краю.
"Питанню трудових ресурсів недарма приділили найбільше уваги – на сьогодні в області з-понад півмільйона людей працездатного віку зайняті менше половини, а що робити решті? Не маючи перспективи вдома, закарпатці вимушені виїжджати за кордон в пошуках кращої долі. Як їх зупинити? Тільки залучаючи інвестиції в область, створюючи нові потужні підприємства. Це можна зробити, якщо відновити діяльність спеціальної економічної зони «Закарпаття». Я говорив про це неодноразово і продовжую наполягати: у роки, коли діяв спеціальний режим інвестування, в область прийшли світові компанії – «Джейбіл», «Ядзакі», «Єврокар», «Флекстронікс», які працюють і нині, платять податки до бюджетів, а головне – дають людям роботу. Відновивши СЕЗ, ми матимемо величезний поштовх до розвитку крайової економіки! Коли з’являться перспективи, тоді й закарпатці лишатимуться на рідній землі, в сім’ях.
Дуже сподіваюся, що за результатами форуму вдасться напрацювати певні пропозиції й передати їх уряду, Верховній Раді України. Вірю, що нас почують!", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Андрій Андріїв.
Ще одне питання – як втримати перспективного працівника, якою має бути його зарплата, соціальний пакет тощо. «Ми маємо думати сьогодні не тільки над цим, а й над таким аспектом, як забезпечення житлом, якісним дозвіллям молодого працівника, додав керівник «Джейбіл сьоркіт юкрийн лімітед» Сергій Карцев. – Для цього слід втілювати сучасні проекти на кшталт Smart city (розумне місто), за допомогою яких молоді креативні люди відчувають свою причетність до життя міст, бачать результати втілення своїх розробок, проектів. А це на сьогодні часом важливіше, ніж будівництво кар’єри та впевненість у завтрашньому дні».
На думку ж доктора економічних наук, професора, завідувача кафедрою міжнародних економічних відносин УжНУ Володимира Приходька, все перераховане – реальність, адже як на рівні Закарпаття, так і на рівні Ужгорода розроблені перспективні плани розвитку, причому на тривалі періоди. У них враховані найсучасніші ноу-хау в розвитку міст та регіонів, головне наразі – бажання самих молодих людей долучатися, пропонувати свої ідеї та братися за їх втілення.
Розвиватися можна, коли для цього є не тільки бажання, а й ресурси. З цим останнім часом не так і легко. тому про нові можливості, про умови кредитування малого те середнього бізнесу розповіла керівник групи відділень Закарпатської області Альфа-банку Україна Наталія Каніжай.
По завершенню форуму всі присутні погодилися, що подібні зібрання – це справді додаткова комунікація бізнесу та влади, ще одна платформа для вироблення креативних ідей та дієвий спосіб їх реалізації.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Бограч-index» – листопад 2024: за місяць продукти подорожчали на 15%
- Понад 4 млн українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС, кількість зростає
- ТОП-5 нових та вживаних електромобілів, які купують в Україні та на Закарпатті
- Українці в жовтні оформили кредити на 176 млн грн на встановлення сонячних електростанцій
- Василь Іванчо: "За період війни в Закарпаття інвестовано українським бізнесом близько 500 млн. доларів"
- На Закарпатті збудовано 80 об'єктів відновлюваної енергетики
- Скільки коштує "круть": в Україні відновили замовлення індивідуальних номерів:
- Вісім закарпатських підприємств увійшли до престижного Всеукраїнського рейтингу «Сумлінний платник податків – 2023»
- Попри війну: туристичний збір поповнив бюджет Закрапаття нна 18 млн грн
- Маєте банкноти по 50 і 200 гривень зразків 2003-2007? Міняйте на сучасні!
- Держбюджет на 2025 рік: скорочення соціальних видатків і зростання оборонних витрат
- Закарпатська митниця заявила, скільки саме митних платежів скерувала в дохід держави
- “Тисяча Зеленського”: чому Уряд вирішив підтримати українців грошима, і хто може претендувати на виплати?
- Посилення української ідентичності: грантовий конкурс проєктів від програми USAID «Мріємо та діємо»
- Можливості для ужгородських підприємців: EIT презентує грантові та інші програми
- Стало відомо, який середній розмір пенсії на Закарпатті
- SHEMAX: інсайти експортера
- На Закарпатті за 9 місяців сплатили понад 15 млн гривень туристичного збору
- Можливості для молоді із малих громад: відкрито реєстрацію на програму бізнес-підтримки LIFT
- Надходження до місцевих бюджетів Закарпаття за 3 квартали 2024року зменшились на 12,8%
До цієї новини немає коментарів