Закарпаття: про безпечний відпочинок у горах можна тільки мріяти?
На своєрідному роздоріжжі опинилися рятувальники Закарпаття – з одного боку за розвитком туристичної галузі майбутнє області, з іншого – виконання більшістю туроператорів чинного законодавства в галузі туризму, особливо в частині створення безпечних умов в місцях надання туристичних послуг вимагає кращого.
Незабаром у зимових Карпатах почнуть масово відпочивати туристи з різних куточків України та закордоння. Здавалося б подібне не може не радувати, адже це реальні гроші та додаткові робочі місця. Однак те, що втішає одних, породжує проблеми іншим. Зокрема, на своєрідному роздоріжжі опинилися рятувальники Закарпаття – з одного боку за розвитком туристичної галузі майбутнє області, з іншого – виконання більшістю туроператорів чинного законодавства в галузі туризму, особливо в частині створення безпечних умов в місцях надання туристичних послуг вимагає кращого.
До прикладу взяти хоча б наступні факти. Більшість прокатних пунктів Закарпаття геть заполонило списане гірськолижне обладнання З майже 60 діючих на території області підйомників, більша половина функціонує з порушенням правил їхньої експлуатації та іншими хибами. На канатках в основному не працюють системи аварійної зупинки на випадок зриву тросу... У гонитві за прибутками власники таких доріг інколи забувають не тільки про необхідність кваліфікованого монтажу, але й грамотного обслуговування обладнання.
Підйомники, звісно, далеко не єдиний елемент небезпеки гірськолижної інфраструктури. Мова йде про туристичні маршрути, якість трас, компетентність інструкторів і про багато що інше.
- Приміром, на території області до цього часу не проведено паспортизацію туристичних маршрутів, які б мали проходити в безпечних для відпочиваючих місцях, - коментує ситуацію виконуючий обов’язки начальника Головного управління МНС України в Закарпатській області Володимир Бодак. - Самі ж гірськолижні траси не марковані знаками безпеки, а на турбазах відсутні інформаційні знаки, які дають бодай уявне поняття про те, з чим ви можете зіткнутися на трасі під час її проходження. - Тобто турист, не маючи повної й достовірної інформації, практично позбавлений можливості спланувати свій відпочинок. - А це значить, що частка ризику присутня в такій подорожі вже з самого початку. - У кінцевому результаті – це призводить до того, що чимало початківців та екстремалів з інших регіонів закінчують свій відпочинок на лікарняних ліжках.
Відповідно до Закону України “Про туризм”, опікуватися безпекою туристів повинні місцеві органи влади та суб’єкти туристичної діяльності. Саме вони, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов’язані створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій тощо. А реальна картина, на жаль, прямо протилежна встановленим канонам.
- Своєрідну позицію щодо забезпечення безпеки туристів “моя хата з краю...” займають, на жаль, і окремі представники влади, приміром Великоберезнянського та Свалявського районів - розповідає командир пошукового взводу Закарпатського спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального загону (ЗСВАРЗ) МНС України Володимир Павловський. - Правда, добре у цьому напрямку працюють на Тячівщині та Міжгірщині. - Підприємці ж, у свою чергу, “знімають” гроші з клієнтів, а коли діло доходить до безпеки відпочиваючих, то приватники у більшості випадків розводять руками: “Мовляв, туристи у нас лише ночують, а що з ними далі відбувається... не наша справа і кивають на професійні рятувальні служби”.
- Безперечно, наші підрозділи завжди готові прийти на допомогу, але опікуватися безпекою туристів потрібно спільними силами, а не шукати „стрілочників”, - підсумовує Володимир Павловський.
На численні упущення в роботі суб’єктів гірського туристичного бізнесу постійно вказують і фахівці Головного управління МНС України в Закарпатській області. На тій же полонині Драгобрат продовжує вестись забудова територій об’єктами туризму та відпочинку людей без відповідного їх протипожежного забезпечення та захисту туристів. До прикладу, системи зв´язку та оповіщення про надзвичайні ситуації, зовнішнє протипожежне водопостачання, пожежне депо та під’їзні дороги з твердим покриттям відсутні. Отож про вчасне надходження допомоги говорити важко. Так, пожежному автомобілю, щоб подолати 18 км бездоріжжя (відстань від селищі Ясіня до полонини Драгобрат) потрібно майже дві години, а на полонині правдами-неправдами спорудили чотири десятки готелів та мотелів. Цього вогню з лихвою вистачить, щоб зробити свою чорну справу, залишивши вогнеборцям лише згарище.
Надходження вчасної кваліфікованої медичної допомоги за таких умов також приречене на поразку. Усім відомо, що невідкладна допомога повинна надаватися протягом перших півгодини, інакше вірогідність летальних наслідків підвищується в декілька разів. Навіть якщо “швидка” прибуде через годину, то за цей час може статися все що завгодно...
Саме такі невтішні реалії вимальовуються перед любителями гірського екстріму. А в такій ситуації дбати про власну безпеку доведеться власне самим туристам, повідомили з Центру пропаганди ГУ МНС України в Закарпатській області.
До цієї новини немає коментарів