ЗАКАРПАТТЯ: ЗВІРЯЧА СУТЬ КОЛИШНЬОГО “ЗЕКА”

...Був пізній вечір, коли у чергову частину Виноградівського райвідділу УМВС зателефонували з районної лікарні. Медики повідомили про смерть місцевої жительки Вероніки, померлої від численних тілесних ушкоджень. Оперативний черговий негайно підняв на ноги посилену слідчо-оперативну групу та начальника Миколу Буташа, котрий разом з підлеглими виїхав на місце трагедії. До речі, це помешкання правоохоронці знали добре. Не раз і не двічі доводилося вгамовувати в будинку на вул.Ардівській п’яні сварки. Вже з порога стало зрозумілим, що, крім оковитої, господарів більше нічого не цікавило: убога обстановка, порожні пляшки з-під горілки...

Про те, що Вероніка покинула цей світ не з власної волі, красномовно свідчили численні запечені у крові рани; вся голова і тіло нещасної були у побоях, від яких нещасна аж розпухла. Як пізніше встановила експертиза, у небіжчиці був розрив печінки, внутрішня кровотеча, множинні обширні крововиливи м’яких тканин спини, численні забійні рани, вивих правого ключового суглоба, закритий перелом обох кісток лівого передпліччя із зміщенням уламків, гіповолемічний шок та інші тілесні ушкодження, які й призвели до смерті. Правоохоронці приступили до звичної роботи: огляду місця події, опитування сусідів, котрі могли щось чути чи бачити.

Підозра у скоєнні цього звірячого злочину обгрунтовано впала на 47-річного Юрія Пилипа, котрий останнім часом співмешкав з потерпілою, винаймаючи з нею кімнату. До слова, правоохоронці добре знали цього типа. Через свій крутий норов і непорядні вчинки Юрій пройшов солідні тюремні "університети". Першу “ходку” в 1976 році отримав за хуліганство. Після зони він став якимсь злим, агресивним. Свою розраду знаходив у чарці. На волі довго не затримався. За згвалтування, хуліганства, завдані тяжкі тілесні ушкодження, інші неправедні діяння Пилип аж 8 (!) разів вислуховував судові вироки. У місцях ув’язнення неодноразово лікувався від алкоголізму. Але й після останньої відсидки належних висновків не зробив.

Під час першої зустрічі Юрій всіляко намагався заплутати сищиків, уникнути прямої розмови. Та, припертий до стіни незаперечними доказами, став давати свідчення.

...Спокійне життя мешканців у будинку на вул.Ардівській завершилося, коли в третю квартиру будинку поселилися Юрій Пилип з Веронікою. Часті сварки, котрі супроводжувалися побоями, крики і лемент у нічний час стали звичними для жильців. На зауваження Юрій реагував досить болісно. Міг нізащо образити сусідів. Через деякий час жителі, знаючи зухвалий характер Пилипа, боялися його, наче вогню. Та найбільше діставалося від тирана Вероніці. За найменший непослух розлючений співмешканець, зазвичай підігрітий спиртним, кидався на жінку з кулаками.

І того вечора Вероніка, мов на зло, десь затримувалася. Юрій сердито ходив по кімнаті, чекаючи свою благовірну. Думки, одна чорніша за другу, витали в його голові. Злості додавав алкоголь. Десь опівночі, нарешті, скрипнули вхідні двері й на порозі з’явилася Вероніка. Вона явно була напідпитку. Пройшовши повз Юрія, присіла на ліжко.

– Де ходила? – з притиском у голосі спитав жінку.

Вероніка мовчала, від чого чоловік аж скипів. Схопивши міцну палицю від мітли, підскочив до Вероніки і з розмаху вдарив її по спині. Далі удари посипалися, мов град. Сусідка почувши несамовиті крики, зайшла і стала благати Юрія припинити катування.

– Не втручайся у мої сімейні справи! – прохрипів Юрій і так подивився на жінку, що та хутко зникла за дверима.

Врешті-решт палиця зламалася. Та деспотові цього здалося мало. Продовжив екзекуцію пластмасовою вибивачкою.

Ще цілих півгодини сусідка чула за дверима лемент. Коли крики втихли, вона знову зайшла у кімнату: хотіла надати допомогу Вероніці. Але Пилип грубо виставив її з кімнати. Наступного дня Вероніці стало зле, і вона лише стогнала на ліжку. Сусідка хотіла викликати "швидку", але Юрій заборонив: мовляв, якщо про цей випадок дізнаються "менти", то одразу ж мене “заметуть”. Увечері потерпіла перестала стогнати. Лікарі "швидкої", приїхавши на виклик, нічим вже зарадити не змогли...

Після завершення слідства, цю справу розглянув Виноградівський районний суд. Юрія Пилипа засуджено до дев’яти років позбавлення волі. До цього терміну доплюсовано й півроку невідбутого умовного покарання. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок в основній частині залишено без змін.

ВМ

 

11 грудня 2005р.