Тису вже давно називають „мертвою рікою”

Найбільша притока Дунаю, яка протікає територією Закарпаття лише 40 кілометрів, колись годувала рибою всіх місцевих мешканців. Робота на золотовидобувних шахтах Румунії порушила екологічний баланс і в притоках, і в самій Тисі. Минулорічна аварія на шахті "Боя-Борша" спричинила викид у річку 100 тис. кубометрів води з цианідом. З Тиси цианід потрапив у Дунай, далі - до Чорного моря. В обох річках забруднена вода знищила до 90% планктону, яким харчувалася риба. Мертвий планктон, у свою чергу, розкладаючись, вдруге отруїв воду. Загальних збитків від аварії не підраховано й досі.

Володимир Бодак, виконувач обов”язків начальника головного управління МНС в Закарпатській області:
- Держава Румунія досі не підписала угоду щодо компенсації тих збитків, які можуть бути завдані діями підприємств Румунії. Тому дуже важко з ними в цьому плані працювати того що минулі два роки коли був випадок з викидом важких металів в річку Тиса через річки Румунії також збитки, які були нанесені, вони компенсовані не були

Українські екологи та еменесники найбільше нарікають на несвоєчасне інформування про техногенні катастрофи на румунському боці.

Михайло Салоха, начальник Закарпатського управління екології:
- румуни, скільки було повідомлень, я маю архівні дані, завжди була несвоєчасність, завжди була несвоєчасність, це, мабуть, говорить про їх безвідповідальність

Вже не сподіваючись на надійність румунського партнера в райцентрі Тячів створено окремий екологічний пост. Але грошей для щоденного моніторингу якості води бракує. Аналізи, вартість кожного з яких становить 600 гривень, проводять двічі на тиждень. А при екологічних аваріях такі аналізи треба проводити щодвігодини. З Тиси беруть воду для пиття кілька великих і безліч дрібних населених пунктів Закарпаття. Якщо на найстаріших золовидобувних копальнях Європи трапиться більша катастрофа і інформація вкотре не надійде вчасно, жертв не уникнути.

Галина Ярцева, Андрій Гоцуляк, 5-й канал, Закарпаття.

 

05 грудня 2005р.