Нові автобуси в Ужгороді курсують уже місяць: чи справдились очікування?

– Віталію Вікторовичу, насамперед скажіть: ви задоволені стартом роботи комунального транспорту в Ужгороді?

– Так, можна сказати, що стартували ми доволі непогано. Наразі про новий маршрут № 18 говорити ще зарано, а от по 20-му маршруту маємо вже певні підсумки. Близько півроку маршрут № 20 не діяв взагалі, пасажири від нього відвикли, тож був потрібен час, аби ужгородці про нього згадали і почали ним користуватися. Ми взяли цей маршрут майже без змін від попереднього перевізника, але додали багато переваг, в першу чергу – нові великогабаритні автобуси "Електрон": просторі, чисті, теплі, з чітким графіком руху, покриттям Wi-Fi тощо. Буквально кожного дня ми бачили збільшення кількості пасажирів (кожен автобус обладнаний датчиками підрахунку пасажирів, тому ми маємо точні цифри). От наприклад, якщо візьмемо зведену кількість пасажирів у трьох автобусах "Електрон" на маршруті № 20 за один день, то побачимо, що в перші дні роботи вони перевозили 1000-1200 людей, а вже середини листопада – від 1800 до 2000. Найбільше автобуси заповнені у вихідні дні в обідню пору, найменше – у понеділок, бо ринок на вулиці Краснодонців тоді не працює.

– А чи є цей маршрут фінансово вигідним для підприємства?

– Ні, ми не приховуємо того факту, що поки працюємо у збиток, але ніхто і не очікував одразу на  прибутки. Внутрішній моніторинг показав, що від 45% до 55 % всіх пасажирів на 20-му маршруті – це пільговики, котрі не сплачують за проїзд. В Ужгороді право на пільговий проїзд мають більше 20-ти категорій. Якби міська рада компенсувала нам проїзд цих людей, то маршрут був би цілком рентабельним. Наразі ми звернулися до міської ради з таким проханням, подали також план розвитку підприємства на наступний рік. Для того, аби перевірити наші дані, міський Департамент праці та соціального захисту населення проводить свій моніторинг по кількості пільговиків на 20-му маршруті. Наскільки мені відомо, у них цифри із нашими повністю збігаються.

– Ви казали, що поки рано говорити про підсумки роботи нового маршруту № 18, та все ж, як стартував він?

– Стартував очікувано, бо ми добре розуміли, що кожен маршрут, для того, аби він став популярним, потрібно спершу "обкатати": аби люди звикли до нього, аби відчули переваги, аби вивчили маршрут. Поки що на зупинках пасажири якось з недовірою дивляться на 18-ку, бо не знають, що це за маршрут і куди він веде. Після того, як журналісти розповіли, що це найдовший маршрут у місті, багато хто боїться, що автобус, наприклад, з "БАМ-у" у Новий район, їхатиме дуже довго. Насправді ж маршрут найдовший лише по відстані, але по часу він цілком оптимальний. Наприклад, маршрутки № 8 з Нового району до університету доїжджають за 45 хвилин, іноді й довше, особливо зранку, коли весь проспект Свободи стоїть у заторах. Наші ж автобуси на маршруті № 18 долають цю відстань за 50 хвилин, бо їдуть по вулицях, де заторів менше: Швабській, Анкудінова, Підградській, Собранецькій. Це насправді дуже зручний маршрут.

– Чи правда, що запуск 18-го маршруту затримувався через те, що підприємство не могло знайти водіїв? Подейкували навіть, що у вас неконкурентні зарплати.

– Ми бачили ці дописи у соцмережах про те, що водії у приватних перевізників заробляють 14 тисяч гривень, а у нас, мовляв, – лише 8 тисяч. Я не чув, аби водії приватних перевізників заробляли таку суму, це можливо лише на найбільш завантажених маршрутах. У нас на підприємстві заробітна платня залежить від кількості відпрацьованих годин і складає наразі близько 9-10 тисяч гривень. Складнощі були не тільки в розмірі зарплатні, а в тому, що нам потрібні справді хороші водії, з досвідом керування великогабаритною технікою, відповідальні, культурні та комунікабельні. Таких справді  важко знайти, бо чимало тих, хто має такий досвід, працюють водіями каміонів, або виїхали на заробітки за кордон. Штат ми поповнювали з травня цього року. З кожним претендентом спершу проводили співбесіду, потім, якщо він нас влаштовував, організовували контрольні заїзди на автобусі під наглядом механіка та головного інженера. Водій повинен був добре відчувати автобус, впевнено поводитися на дорозі й усвідомлювати, що несе велику відповідальність: як за життя ста пасажирів, так і за сам автобус, який коштував містові 5 мільйонів гривень. От і уявіть, як з таким почуттям щодня виходити на рейс, особливо ж коли знаєш, як поводяться на дорозі інші водії.

– З цим, до речі, знаю, вже були проблеми. Зокрема не так давно автобус не міг проїхати вулицею Мукачівською через те, що один автомобіль був некоректно припаркований. 

– Неправильно припарковані авто – це наразі наша найбільша проблема. Я вже багатьом казав і ще повторюся: справа не у вузьких вулицях, вони в Ужгороді нормальні, а у неправильно припаркованих автомобілях. От візьмімо Швабську. Під час руху нею в сторону площі Петефі можемо бачити кілька знаків "Стоянка заборонена", але під ними, як правило, постійно припарковані машини. Як результат – нашому автобусу важко там проїхати. Якби водії дотримувалися правил паркування, ніяких проблем на дорозі комунальний транспорт не мав би.

На Мукачівській схожа ситуація. На час ремонту площі Петефі там організували двосторонній рух і встановили знак, який дозволяє автомобілям паркуватися лише вздовж вулиці. Натомість там продовжують ставити машини під кутом, так званою "ялинкою", тож двом автомобілям розминутися стає важко, не кажучи вже про великогабаритний автобус. Коли наш водій виходить і просить власника авто перепаркуватися, буває, що чує у відповідь лайку: "А куди я маю стати?", "А чого ви купили такі величезні автобуси?". У таких людей винуватими виходять усі, крім них самих. Можу сказати, що це наразі найбільш негативний аспект у роботі нового комунального транспорту.

– Більшість відгуків на вашу роботу – схвальні?

– Так, схвальних відгуків є дуже багато, і нам це приємно. Власне, нові автобуси справді відповідають всім сучасним європейським стандартам. Вони низькополі, тобто зручні для літніх людей і мам з візками. Мають пандус, тож у салон можуть легко заїхати люди з обмеженими можливостями (недавно наш водій і взагалі став героєм соцмереж після того, як його похвалила дівчина на візку, котра без перешкод потрапила в автобус), відповідають екологічному класу "Євро 5", сконструйовані таким чином, що взимку самі себе під час руху нагрівають, а влітку – охолоджують. Також в автобусі є зовнішні та внутрішні відеокамери, які записують до 400 годин відео, Wi-Fi тощо. Кожного вечора після завершення зміни салон прибирають і миють, аби зранку пасажири могли зайти у чистий автобус. Що ще дуже важливо: ми дотримуємося чіткого графіку руху. На кінцевих зупинках роздрукували і розвісили графік, слідкувати за ним можна і онлайн на ресурсах "EasyWay" та "DozoR".

– Чи планує ваше комунальне підприємство запровадження інших, додаткових, маршрутів?

– Ми не можемо самостійно вирішувати такі питання, вони належать до компетенції міської влади. Ми можемо лише подавати пропозиції. Гадаю, незабаром зможемо розповісти про них більше, але наперед забігати не буду.

– То скільки наразі працює нових автобусів на двох маршрутах?

– Три "Електрони" обслуговують маршрут № 20, ще три – маршрут № 18. Найближчим часом на 18-ий маршрут ми виведемо ще один автобус. Всього ж "Електронів" нашому парку є 10, усі вони мають дворічну гарантію від виробника.   

– Чи не розглядали ви можливість запровадження посади кондукторів, аби водії не відволікалися на продаж квитків?

– Ми думали про це, бо водій справді не мав би мати контакту з пасажирами, його робота – виключно слідкувати за дорогою. Але ви, мабуть, знаєте, що в Ужгороді незабаром планують ввести електронний квиток, який тестуватимуть, наскільки я розумію, на наших автобусах. Це дуже правильне нововведення, ми його підтримуємо. Тому вирішили почекати кілька місяців і не брати на цей перехідний період на роботу додатковий персонал.

– Водії нових автобусів зобов'язані видавати пасажирам квиток?

– Так, звісно. Хоча наші люди не звикли до того, аби брати ці квитки. Хтось просто залишає їх, а хтось ще й радить водієві: "Лиши собі, на другий раз будеш мати", тобто, думають, що таким чином дають водієві підзаробити. Але у нас таке не проходить, бо датчики підрахунку пасажирів працюють дуже точно, в салоні є відеокамери, тож ми можемо прослідкувати за тим, наскільки добросовісно водій працює. Ще на етапі співбесіди ми це проговорюємо, тобто, водії, йдучи до нас на роботу, чітко розуміють, що більше за свою офіційну зарплату не отримають.

– Де наразі є ваша база та стоянка нових автобусів?

– Власної бази ми поки не маємо. Наразі за договором використовуємо базу підприємства "АТП", де цілодобово чергують механіки і є лікар, котрий перевіряє стан здоров'я водіїв перед виходом на рейс. Власна база – лише у планах нашого комунального підприємства, мріємо, що колись будемо мати і ремонтну майстерню, і мийку, і все інше, що потрібно для того, аби підтримувати хороший стан наших автобусів і бути упевненими в тому, що вони безпечні, чисті і комфортні для пасажирів.

Інформує ПроЗахід.