Закарпатський поет Вік Коврей: для збереження мови потрібна вже не революція, а еволюція

Закарпатський поет Вік Коврей: для збереження мови потрібна вже не революція, а еволюція
8 листопада, напередодні Дня української писемності та мови, на філологічний факультет УжНУ завітав закарпатський поет, член управління з питань мовної політики при Мінкульті України Вік Коврей.

 

Гість випускник філфаку, тож під час зустрічі разом зі своїми однокурсниками, а нині заступниками декана Василем Шарканем і Олегом Хававчаком, розповів чимало спогадів зі студентських років.

Зокрема, ішлося про епатажні перформанси, покликані розворушити тогочасне літературне життя. Наприклад, катання на велосипеді в приміщенні факультету в контексті акції «Літературний голодомор», ходіння по столах під час декламування поезії, читання на кладовищі тощо.

Олег Хававчак та Василь Шаркань

Олег Хававчак та Василь Шаркань

«Нам забороняли читати те, що хотілося, у тому числі вірші з нецензурною лексикою. Тож ми з письменниками організували неформальну «Асамблею митців «Ротонда», щоб пожвавлювати літературне життя».

Також письменник розповів про організований ним фестиваль «Березневі коти», синтез-проект митців «Екле».

Другу частину заходу присвятили мовному питанню, оскільки Віктор Коврей працює в управлінні з питань мовної політики при Міністерстві культури, фахівці з якого причетні до творення закону №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Над законом працюємо виважено, консультуємося з європейськими фахівцями. Не уявляю, як це жити в країні і не знати державної мови — мови міжетнічного спілкування. Нікого не зобов’язують скрізь говорити українською. Побутової та релігійної сфер закон не стосується. Сподіваюся, що його приймуть у другому читанні», — висловив думку В.Коврей, котрий, до слова, наполовину угорець.

Письменник розповів, як у дитинстві їздив на Виноградівщину до бабусі, яка володіла винятково угорською, і намагався навчити місцевих дітей української.

На запитання «Що треба зробити для збереження мови?» Віктор Коврей відповів так: «Потрібно формувати свідомість, вживати комплексних заходів. Для цього потрібна вже не революція, а еволюція. А ще — деімперіалізація, деколонізація та відмова від нав’язаних стереотипів, нібито українська — сільська мова».

Поміж тим, поет декламував власні вірші, у тому числі про мову, веганство…Та зізнався, що після Майдану йому нічого сказати, написав тільки кілька творів у шухляду. Наостанок Вік Коврей декламував вірш «Політ до волі».

Про інші заходи до Дня української писемності та мови — дізнавайтеся в чергових публікаціях Медіацентру УжНУ.

Ольга Брайлян, фото Віталія Завадяка

Медіацентр УжНУ

 

09 листопада 2018р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів