Українським дівчатам лише здається, що хлопці-іноземці кращі за своїх...

Багато знайомих не лише моїх, але ваших, роз'їхалися світами. Працюють, одружуються і діляться такими захмарними історіями про знайомства і стосунки з місцевими чоловіками, що не всі вуха можуть витримати, щоби не «зів’янути». Та зазвичай закордонними романами діляться охоче, то чому б для балансу не показати й інші варіанти, яких теж чимало? А наші чоловіки заодно прозріють і знатимуть собі ціну. Хоча у них із самооцінкою проблем зазвичай не буває, особливо у сумнівних, та це вже тема для іншої історії.

На побаченні було двоє, не рахуючи вівчарки

У Німеччині, як кажуть, краще знайомитися через Інтернет. Причому дівчата частіше пишуть першими. І перевести спілкування з віртуалу в реальність зазвичай пропонують теж вони. Хлопці нібито бояться переборщити з активністю і скотитися до непривабливого вигляду.

Розповімо чудову історію з німецького провінційного містечка на кордоні з Данією. На зустріч до дівчини Мар’яни з'явився непоказний 30-річний блондин у джинсах і светрі, який, як з’ясувалося, у житті – лютеранський пастор. Під час спілкування в мережі про свою професію він мовчав. Та у кафе – приголомшив. Але хоч заплатив і за себе, і за неї.

- Ну а де мені знайомитися, якщо на приході у мене лише бабці?! - виправдовувався він.

Пастор так  пастор. Але далі почалося найсмішніше. Поки пара гуляла по місту, до них часто підходили його парафіяни. Дякували за службу, приставали із запитаннями і відверто оцінювали майбутню «попадю». Траплялися оцінювачі, які мали бінокль, щоби краще розгледіти. Отож, більше пастора разом із дівчиною не бачили.

Знайде свою половинку лише той, хто не здається, хто працює над собою і робить висновки

Яскраве враження залишив і кінолог із німецької армії. Хлопець родом із Баварії, а на північ країни приїжджав, щоб побути на самоті. На побачення він прийшов... із своєю вівчаркою. Вона і стала головною на побаченні. На жаль, єдиною темою розмови був також собака.

- Я вирішила зробити комплімент. Сказала, що його собака дуже розумний і схожий на комісара Рекса. Хлопець серйозно подивився на мене і заперечив: «Це зовсім різні типи вівчарок!» І півгодини пояснював різницю між німецькими і бельгійськими псами та міркував над тим, чому в німецькій армії воліють використовувати бельгійських. При цьому він щораз запитував свого собаку, чи не нудно йому. Краще б у мене поцікавився! - сміється Мар’яна.

Постріляти, зловити злочинця...

Американець Білл, який приїхав сюди на навчання, на відміну від німців, був активним і швидко організував рандеву. Де хвалився величезною колекцією зброї у себе в Техасі, чим налякав не тільки Мар’яну, але і бюргерів за сусідніми столиками.

- Багато видів і дуже небезпечна! - усміхався спокусник. Цілі в житті у нього були такі ж гідні: викладати англійську в Азії, піти в армію (хоча торік він не витримав фізичних навантажень, але там дають другий шанс), або стати мисливцем за головами. Якщо орієнтуватися на голлівудські фільми, то це люди, які розшукують злочинців-втікачів. Що з ним стало далі, Мар’яні було нецікаво.

Нудний романтик

Були, звичайно, і приємніші приклади. Наприклад, данець Нільс, який повіз її в кіно через кордон у Данію, щоб подивитися фільм на звичній для неї англійській. Хіба не романтик? Але яким нудним виявився цей залицяльник! Мар’яна не розуміла, як забезпечений 25-річний хлопець може жити в крихітному селі і навіть не прагнути побачити світ, а тільки слухати, розкривши рот, про її пригоди. Дівчина, яка досить часто подорожує, стала екзотичною жар-птицею для данського селянина. Тепер Нільс одружений на сільській дівчині, щасливий, але стежить за пригодами Мар’яни в соцмережах. А вона продовжує пошуки. Та іноді таємно зітхає, згадуючи, залишеного в Україні, симпатичного друга....

«Віддай гроші за морозиво, якщо сексу не буде»

В іншої українки - мешкає зараз в Німеччині, Півонії – гіркий досвід спілкування з російськими німцями. А вона ж, наївна, думала, що вони поєднують у собі кращі риси слов’янських народів.

- Йорг довго висловлював претензії на адресу німкень, які й нежіночні, і нібито взагалі злісні феміністки. А мені наостанок оголосив: «Ти поки що струнка і, загалом, нічого, тільки не засмагай більше, а то буде негарно». Я попросила рахунок.

Чистокровний арієць Мартін неприємно здивував іншим. Біолог з Кельна пригостив на першому побаченні Півонію морозивом, а зрозумівши, що продовження не буде, зажадав 2,5 євро назад.

А Йоханнес листувався (варто сказати, дотепно і приємно), але як тільки Мілена запропонувала поговорити за кавою, обурено випалив: «Твій натиск мене лякає».

Любов проти криміналу

Та по-справжньому карколомну історію, яка переросла в кохання і дворічний спільний побут, пережила Настя з Токіо. Свого коханого ця успішна бізнес-леді зустріла в японському ресторані - той працював там керуючим. А насправді виявився японським мафіозі-якудзою. У ресторані в їхнього клану була кімната для зустрічей. Настя спочатку дивувалася, чому перед її супутником всі розступаються, а коли дізналася... Ні, не втекла. Не в її це характері. З ремеслом коханого вона теж не змирилася. А вирушила до його ватажка з проханням: відпустіть, мовляв, мого нареченого на всі чотири сторони. У якудзи так не прийнято - там люди або йдуть вперед ногами, або їм відрубують палець як у відступників. Але ватажок був так вражений гостею, що милостиво відпустив її коханого і велів таку жінку берегти.

На жаль, самому японцеві залишати кримінальну компанію зовсім не хотілося. До мирного життя він не звик. Чоловік нудьгував, веселив себе наркотиками, Настя намагалася від нього втекти, але він розшукував її по всім знайомих, приставляв пістолет до скроні своєї «коханої». В результаті потрапив до в'язниці, а Настя почала нове життя.

- Майже ні в кого з моїх подруг (і навіть з японських) не склався щасливий шлюб з японцем. Хороші стосунки зазвичай бувають поза шлюбом. А у сімейних пар дуже розвинена система, коли пари живуть у різних квартирах, але не розлучаються, оскільки імідж - все, - розповідає Настя. - Японці бояться емоцій, вони недолюблені мамами і в дорослому житті просто не розуміють дотиків. На прощання тебе ніхто не поцілує, при зустрічі не обійме... Особливі стосунки в японських чоловіків з гейшами. Щоб не приносити свої проблеми додому, чоловіки після роботи йдуть спочатку в клуб і знімають там стрес. Спочатку гейші вели інтелектуальні бесіди, пригощали чаєм, придумували ігри, але ніякого інтиму не було. До однієї такої моєї знайомої клієнт ходив цілих 50 років! Я сама водила до гейш наших багатих бидловатих мужиків і дивувалася, з якою радістю вони грали з дівчатами в долоньки. А тепер прибуло сюди багато іноземок, змінили всю культуру і можуть надавати і сексуальні послуги.

Степан КРАЙНЯК, "Погляд"