Які питання безвізового перетину кордону турбують наших громадян найбільше?

В офіційному журналі Європейського Союзу 22 травня оприлюднено законодавчий акт, яким для громадян України з 11 червня буде офіційно запроваджено безвізовий режим. Згідно з документом, Україну видалили з переліку країн, громадяни яких зобов’язані мати візу для перетину кордону. Відтепер Україну внесли до переліку тих країн, на громадян яких цю вимогу в Євросоюзі більше не поширюють.

Рішення про запровадження безвізового режиму між ЄС та Україною набуде чинності через 20 днів після оприлюднення.

Які питання перетину кордону турбують українців найбільше?

Відповіді на них складено за даними Державної міграційної служби, Державної прикордонної служби, представництва ЄС в Україні, дипломатичних установ країн ЄС, повідомленнями в ЗМІ.

1. Візи для поїздок до Європи вже взагалі будуть не потрібні?

Не зовсім так. Перебування в єврозоні щодо безвізового режиму дозволено всього 90 днів за 180-денний період. Якщо залишитися в ЄС довше, ніж на 90 днів раз на півроку, можуть виникнути проблеми і подальша заборона на в’їзд. Щоб залишитися у Євросоюзі на триваліший період, українському громадянинові потрібна довга національна віза (наприклад робоча або студентська) або посвідка на проживання.

Для тих, хто сумнівається, чи не перевищив він цю норму, на сайті Єврокомісії є спеціальна форма — так званий шенгенський калькулятор.

До того ж, візи скасовуються тільки для тих громадян України, які мають біометричні паспорти.

2. Як можна залишитися в Європі більш як 90 днів?

Можна, до того ж абсолютно легально, подорожуючи різними країнами.

Попри те що безвізовий режим буде також у чотирьох країнах ЄС, які нині не входять до Шенгенської зони, — Болгарії, Румунії, Хорватії та на Кіпрі, після шенгенського періоду 90 днів перебування у цих державах не враховується. Тобто українські громадяни можуть пробути 90 днів у Болгарії, потім стільки само — в Румунії, звідти поїхати на 90 днів у будь-яку країну шенгенської зони і це не буде порушенням, навіть якщо за весь цей час особа жодного разу не в’їжджала в Україну.

3. Чи дає безвізовий режим право на роботу в Європейському Союзі?

Ні. Щоб влаштуватися на роботу у країнах ЄС, потрібно, як і раніше, отримати робочу візу. Порушення цього важливого правила загрожує депортацією і забороною в’їзду в ЄС.

Безвізовий режим — це короткострокові поїздки: і ділові, й туристські.

Іншими словами, в’їжджаючи в ЄС без візи, українці не мають права на оплачувану роботу. Це правило поширюється і на сезонні роботи, які формально вкладаються в дозволені 90 днів перебування в шенгенській зоні.

Але можна без проблем абсолютно легально влаштуватися волонтером — тобто працювати без оплати, але з наданням харчування та житла. Цей варіант часто використовує молодь. Щоправда, якщо ви за свою працю все-таки отримаєте мінімальну, символічну плату, то це порушення міграційного законодавства.

Слід зауважити, що бізнес-поїздки і відрядження, за які платить український роботодавець, не вважаються роботою в ЄС і є законним правом для безвізових поїздок.

Крім того, ви можете спокійно поїхати в Європу без візи, щоб там домовитися про працевлаштування. Але після цього потрібно повернутися в Україну, отримати робочу візу і вже з нею їхати легально працювати.

4. До яких країн Європи з 11 червня можна поїхати без віз?

Усього таких країн 30: це всі члени Європейського Союзу, крім Великобританії та Ірландії, а також чотири шенгенські держави за межами ЄС: Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.

Безвізовими стануть також європейські карликові держави (Монако та Ватикан).

Країни, що не входять до Шенгенської зони, з 11 червня також пускатимуть українців без віз. Це Болгарія, Румунія, Хорватія та Кіпр.

Перелік країн, у які українці зможуть їздити без віз:

Австрія, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія.

5. На які країни Європи не впливає безвізовий режим?

Великобританія та Ірландія, свого часу вступаючи в ЄС, залишили за собою право на самостійну візову політику, тому в цих державах безвізовий режим не чинний.

Крім того, не підпадають під безвізовий режим і так звані заморські території європейських країн – колишні колоніальні володіння, розташовані далеко за межами європейського континенту. На них безвізовий режим не поширюється. Тим, хто вирішить відвідати Французьку Полінезію або інші схожі території, варто з’ясувати правила в’їзду на ці території. Але є підстави вважати, що незабаром і ці держави відкриють безвізовий в’їзд для українців, але про точні терміни поки що говорити зарано.

6. Що робити, якщо в біометричному паспорті немає відбитків пальців?

Це не проблема. Від того, що в паспорті немає відбитків, він не перестає бути біометричним. Ознака біометричності — чип, а він є навіть у паспорті новонародженого.

Тож навіть якщо у вас не взяли відбитків пальців під час оформлення паспорта (таке часто буває: у відділенні міграційної служби може зламатися апарат тощо), то з таким паспортом все одно можна буде в’їхати в ЄС.

7. А як бути з безвізовим в’їздом для дітей?

На неповнолітніх (дітей і підлітків) безвізовий режим також поширюється. Якщо у дитини є біометричний закордонний паспорт, йому так само, як і дорослому, більше не потрібно буде оформляти візу для поїздок у країни Європи.

З жовтня 2016 року всі паспорти, які отримують діти, біометричні й дають право на поїздки в європейські країни без віз.

Стара система з фотографією дитини, вклеєною в паспорт, відходить у минуле: з 1 квітня 2015 року в паспорти батьків не вносять такі дані. Для кожної дитини для виїзду за кордон необхідно оформляти окремий паспорт.

А з квітня 2018 року прикордонники остаточно перестануть випускати за кордон дітей з українськими паспортами, навіть у сусідні безвізові країни.

Тобто для кожної дитини потрібно буде оформляти окремий біометричний паспорт. Обмежень за віком немає — ці документи можуть видати навіть новонародженим.

8. Чи можуть діти до 18 років з біометричними паспортами самі, без батьків, їздити в ЄС без віз?

Діти віком 16 років і старші мають право подорожувати до Європи без віз самостійно.

Тим, кому ще не виповнилося 16 років, потрібно виїжджати за межі України або в супроводі обох батьків, або в супроводі одного з батьків чи довіреної особи, але тоді доведеться взяти із собою нотаріально завірену згоду другого з батьків або обох батьків (якщо дитина їде з кимось із родичів чи знайомих).

Якщо, наприклад, дитина їде у літній табір відпочинку або на навчання без батьків, то від них вимагають нотаріальний дозвіл на поїздку сина або дочки.

Це вимога не Європейського Союзу (вона ніяк не пов’язана з правилами в’їзду в Європу), а українських держорганів. Під час перетину кордону така довідка нікого не цікавить; її перевіряють лише під час виїзду з України.

9. Що потрібно знати, оформлюючи дитячий біометричний паспорт?

Для дітей різного віку є відмінності в оформленні паспорта.

До 12 років діти не здають відбитків, але якість паспорта не змінюється, він все одно дає право на безвізовий режим. Для оформлення паспорта потрібно свідоцтво про народження дитини.

А ось із 14 років все змінюється: з цього віку закордонний паспорт видадуть тільки тим дітям, хто вже отримав ID-карту (аналог внутрішнього паспорта), без неї документи не приймуть; на оформлення ID потрібно близько 20 днів. Терміново отримати закордонний паспорт в цей період неможливо. Тому якщо дитині може знадобитися поїздка за кордон одразу після настання 14-річчя, подбайте про це заздалегідь.

У 16 років оформити паспорт легше. Підліток має право йти по паспорт сам, без батьків. До того ж, термін виданого у 16 років закордонного паспорта — 10 років. До цього віку діти отримують паспорт лише на 4 роки.

10. Українець може виїхати без візи в ЄС тільки з України?

Не важливо, звідки ви в’їжджаєте в ЄС — з України, США чи іншої держави світу, якщо є біометричний закордонний паспорт, вам не буде потрібно візи для перетину кордону ЄС з будь-якої точки в’їзду.

В’їхати можна багато разів. Головне — не перевищити норму 90/180 днів.

11. Чи можуть на кордоні не пустити в ЄС?

Так, у прикордонників є таке право. Українців, які вирушили до Європи без візи, на кордоні можуть оглядати і з’ясовувати мету поїздки. І якщо прикордонник у чомусь засумнівається, зможе відмовити українцеві у в’їзді на територію Європи.

Є думка, що паспортний контроль на кордоні може виявитися не менш складною процедурою, ніж отримання шенгенської візи в консульствах.

Досвід сусідньої Молдови, якій скасували шенгенські візи три роки тому, в квітні 2014-го, показує, що випадки жорсткої перевірки і навіть відмова на в’їзд у ЄС просто на кордоні мали місце.

За три роки після скасування шенгенських віз у в’їзді в Європу відмовили кільком тисячам громадян Молдови.

Як показує досвід молдован, вимагати показати бронь готелю, зворотний квиток і готівку.

«Якось після прильоту в Будапешт угорські прикордонники попросили пред’явити бронь і зворотний квиток, а чоловікові під час тижневої поїздки в Італію довелося відкривати гаманець, показувати валюту. Це було в перші місяці після введення безвізового режиму», — сказала Луїза Скутару, співробітниця банку з Молдови.

«За великим рахунком, все залежить від прикордонника: якщо ви йому чимось не сподобається, він знайде, до чого причепитися, — розповідає Олександр Мардария, підприємець з Кишинева. — Моєму однокурсникові відмовили у в’їзді нібито через те, що в нього не було потрібної суми для двотижневої поїздки до Франції.

Йому мали перевести на карту гроші за роботу, при собі було 300 євро готівкою, але цього виявилося недостатньо. А потрібно було мінімум 700 євро або виписку з банку. Восени 2014 року в аеропорту в Парижі поставили відмову, хоч до цього проблем не було. Нині, наскільки я чув, ніхто не просить показати гроші. Та й бронь готелю рідко вимагають, хіба що зворотний авіаквиток».

Досвід Молдови переконує, що буває по-різному. Тому про всяк випадок потрібно бути готовими показати документи, які підтвердять мету поїздки і переконливо пояснити прикордонникові, куди ви їдете, скільки триватиме поїздка, чому хочете відвідати ту чи іншу європейську країну, як пересуватиметеся і коли плануєте виїхати з Шенгенської зони або з території Євросоюзу.

Також не завадять документи, що підтверджують наявність у вас необхідної суми грошей для перебування в ЄС. Але про це докладніше трохи нижче.

12. На якій підставі можуть відмовити у в’їзді?

Молдовани розповідали, що стандартна причина відмови, як і в консульствах, — «непідтверджена мета поїздки».

Вас можуть не пустити в країну, якщо, наприклад, прикордонник запідозрить, що насправді за туристською візою ви їдете нелегально збирати полуницю в Італії чи Польщі. Підставою підозри може бути і ваш зовнішній вигляд, і відсутність, наприклад, зворотного квитка або броні готелю. Або необхідної суми грошей.

Також можуть повернути на кордоні, якщо людина поводиться підозріло чи раніше порушувала правила перебування в Шенгенській зоні (наприклад, прострочена віза). Такого мандрівника відстежують у шенгенській інформаційній системі (SIS), і це відразу стає зрозуміло. Тому під час проходження контролю важливо поводитися впевнено, чітко назвати мету поїздки (наприклад туризм, лікування, відпочинок, конференція) і пункт призначення.

Хоч у прикордонному кодексі ЄС немає згадки про страховку, і, за логікою, без неї вам не можуть відмовити у в’їзді, фахівці радять зайвий раз не економити і застрахуватися перед поїздкою. Страховка на короткий період коштує недорого, а ось лікування за кордоном обійдеться недешево. Якщо ви подорожуєте автомобілем, вам доведеться купити страховий поліс. Без страхування цивільної відповідальності — так званої зеленої карти автомобіль не пустять на територію ЄС. Зазвичай цей поліс можна купити на кордоні.

13. Які документи, крім біометричного паспорта, можуть зажадати європейські прикордонники?

Крім біометричного паспорта, на кордоні потрібно буде надати підтвердження мети та умов перебування в ЄС, а також фінансового забезпечення. Головна мета візової та прикордонної перевірок — переконатися, що людина не планує порушувати міграційні правила. Тобто що не збирається працювати за туристською візою і не порушуватиме режиму перебування в ЄС (не більш як 90 днів кожні півроку). Перелік документів, про які може запитати прикордонник, залежить від мети поїздки.

Для бізнес-поїздок (відряджень) це: запрошення на зустріч, інший документ, що підтверджує торгову або ділову мету поїздки; запрошення на виставку чи інший захід, якщо мета поїздки — їх відвідання.

До речі, для бізнес-поїздок зворотний квиток не входить до переліку обов’язкових документів, і це логічно: термін бізнес-візиту може затягтися. Але будьте готові пояснити це прикордонникові.

Для туризму або приватних поїздок у вас запитають: бронювання проживання або запрошення, якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів; зворотний квиток (якщо подорожуєте автомобілем, цього не вимагають); маршрут або план вашої поїздки. Окремо варто подбати про фінансову спроможність.

14. Скільки грошей потрібно на рахунку для поїздки?

Для кожної країни ЄС вимоги щодо мінімальної суми на рахунку різні.

Перш ніж поїхати в Європу, перевірте інформацію про вимоги окремих країн до мінімальної суми коштів, які потрібно мати з собою під час перетину кордону.

П’ять «найдорожчих» для відвідування країн: Бельгія — 95 євро на день (якщо зупинитеся у знайомих чи рідних, то 45 євро на день); Швейцарія — 91 євро на день; Ліхтенштейн — 91 євро на день; Естонія — 86 євро на день; Іспанія — 71 євро на день.

П’ять країн із найменшими фінансовими вимогами: Нідерланди — 34 євро на день; Франція — 32,50 євро на день (щоправда, якщо не зможете підтвердити, що зупинитися у друзів, то один день у цій країні коштуватиме 120 євро); Фінляндія — 30 євро на день; Латвія — 14 євро на день; Угорщина — 3 євро на день.

Інші країни ЄС:

Норвегія — 500 норвезьких крон на день, тобто 1580 грн;

Фінляндія — 30 євро на день (880 грн);

Швеція — 47 євро (1370 грн);

Естонія — 86 євро (2,5 тис. грн);

Латвія — 14 євро (400 грн);

Литва — 40 євро (1100 грн);

Нідерланди — 34 євро (1000 грн);

Польща — 300 злотих (2000 грн) перебування до трьох днів, 100 польських злотих (800 грн) на день, якщо перебувати понад три дні;

Німеччина — 45 євро на день (1300 грн);

Бельгія — 45 євро (1300 грн) — іноземці, які зупинилися у приватних осіб; 95 євро (28 000 грн) — іноземці, які зупинилися в готелі;

Люксембург — мінімальну суму коштів визначають індивідуально;

Чехія — 40 євро (1100 грн) на день до 30 днів;

Словаччина — 56 євро в день (1600 грн);

Франція — 32,50 євро (1000 грн) — особи, які мають підтвердження наявності житла. 120 євро (3500 грн) — особи, які не можуть підтвердити наявності житла;

Швейцарія — 91 євро (2600 грн), 27 євро (780 грн) — для студентів;

Ліхтенштейн — 91 євро (2600 грн), 27 євро (780 грн) — для студентів;

Австрія — на індивідуальній основі;

Словенія — 70 євро (2000 грн), 35 євро (1000 грн) для неповнолітніх у супроводі батьків;

Угорщина — 3 євро (90 грн);

Іспанія — 71 євро (2000 грн) на день;

Італія — 269,60 євро (7800 грн) на одну людину на термін до 5 днів, для груп туристів — менше;

Португалія — потрібно мати суму в 75 євро (2200 грн), а також суму з розрахунку 40 євро (1100 грн) за день перебування;

Мальта — 48 євро за день (1400 грн);

Греція — 50 євро (1400 грн) на день, мінімум 300 євро (8,7 тис. грн) на 5 днів.

Які документи, що підтверджують наявність цих коштів, необхідно мати?

Як показує досвід інших безвізових країн, буває по-різному. Іноді про гроші можуть не запитати. Іноді досить просто пред’явити карту міжнародних платіжних систем і усно сказати, скільки там грошей.

Але буває, що цього недостатньо. У конфліктних ситуаціях вас можуть навіть попросити зателефонувати на гарячу лінію банку і перевірити баланс.

Тому для повної впевненості, що ви спокійно перетнете кордон, експерти радять мати при собі виписку з банківського рахунку (гроші на картці) або вказану в таблиці суму готівкою.

За матеріалами сайту strana.ua