"Закарпаття" програло втретє поспіль

?дине в останні роки західноукраїнське дербі національного чемпіонату пройшло у відповідності зі своїм рангом: максимум самовіддачі в обох команд, купа порушень і голи у свої і чужі ворота.
З турнірної точки зору перемога над ужгородцами зміцнювала позиції "Волині" у верхній частині таблиці. З погляду здорового глузду втрата очок у такому матчі ставила би хрест на честолюбних планах лучан поборотися за щось більше, ніж "місце в десятці".
До матчу з "Закарпаттям" волиняни підготувалися ретельно. Тріо форвардів склали, Сашко Митич, Майк Чиди і незмінний капітан Вася Сачко. Центральна вісь півзахисту: опорні Донець і Чеботари, що атаку? хав ? Шумахер. Позаду солодка парочка ? Омоко і Папа, ліва брівка була віддана Максимюку, права ? за Бутою.
Такий варіант, що агресивно-атаку?, приніс свої плоди: весь перший тайм тривала облога воріт Худжамова, а до володінь Постранского гості наблизилися лічені рази.
Перші 20 хвилин м?яч літав сюди уздовж воріт гостей, застрявав у ногах масованої оборони, виявлявся в руках Худжамова, летів у небо, але ніяк не хотів лізти у ворота. На 20-ій хвилині з гострого кута пробивав Сачко - мимо. Через 3 хвилини Майкл Чиди на лівому краї штрафної легко розібрався з захисником і могутньо пробив під поперечину ? Худжамов правильно вибрав позицію. На 26-ий Буту ввірвався в штрафну зі свого правого флангу, скинув Чеботарю і Боря катнул у далекий кут. Кобин, що у божевільному шпагаті намагався перешкодити голу, зумів тільки змінити тра?кторію. 1:0. Досить швидкий гол не заспокоїв господарів і до перерви вони не давали розслабитися захисту ужгородців на чолі з екс-волинянином Савиновим. В актив "Закарпаття" можна занести один момент, але зате який! На 40-ії хвилині Тарас Михлик практично безперешкодно праворуч ввійшов у штрафну "Волині" і вже прицільно пробив у далекий кут. До гола не вистачило кілька сантиметрів.
Друга половина почалася, а вірніше продовжилася атаками "біло-малинових". Митич і Сачко з інтервалом у 5 хвилин із правого кута розстрілювали Худжамова. Серб пробив прямо в руки голкіперу, а щоб відбити удар капітана "Волині" Рустаму довелося витягнутися в неслабу струну. Назріваючий другий гол трапився на 63-їй хвилині: подача Максимюка з лівої брівки і Митич залишилося тільки потрапити головою в рамку з чотирьох метрів.
Перевага в два м?ячі ? занадто велика розкіш, тому після гола Митича ситуацію на поле контролювали вже "приїжджі". Спочатку вони провели атаку правим кра?м, завершуючи яку Михалик порадував ударом "ножицями", а потім корінний лучанин, друг половини стадіону, а нині підданий закарпатського футболу Саня Антонюк зробив рейд лівим флангом і знайшов пасом усе того ж настирного Тараса Михалика, що сходу розстріляв Постранского. Гості почулили було "запах крові" і зрозуміли, що врятувати очко не так вже й нереально. Закарпатці піднатиснули, але, на щастя для луцької публіки, гравці "Волині" теж зрозуміли, що пахне "смаженим" і останні 10 хвилин матчу провели в атаках. Остання з них закінчилася логічним голом: Товкацкий прокинул Буті, той пролетів по правому фланзі, вийшов один на один і пробив у далекий кут. 3:1 і справа зроблена.
Віктор Ряшко, головний тренер "Закарпаття": "Волинь" у першому таймі мала значну перевагу в русі і мобільності, завдяки цьому створювалися багато моментів. Після перерви нам удалося виправити цей компонет, але врятувати результат це не допомогло.
Віталій Кварцяний, головний тренер "Волині":
- У нас усе ще ? багато проблем у плані організації командної гри. Сьогодні ми попробували грати в три нападаючих. Але така гра вимага? злагоджених колективних дій. Шумахер з "Арсеналом" був кращим, з "Сталлю" непогано виглядав, а сьогодні він був гіршим на полі. Нападаючі простоювали, збивалися в купу, тому що від Шумахера не було сво?часного паса. У чому справа? Може вареників українських наївся? Будемо розбиратися, зайва вага забирати.


Ua-football.com

 

08 серпня 2005р.