В УжНУ відкрили унікальну виставку про боротьбу за незалежність України

Представлені оригінальні експонати та фотоматеріали про «революцію на граніті» (1990-1991 рр.), закарпатський та київський Майдан (2013-2014 рр.) та захист України на Східних рубежах у 2014-2016 років.

Володимир ПІПАШ, співробітник Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького

Жити в цій державі молодому поколінню. І боротися за її незалежність теж їм, продовжувати боротьбу, яка розпочалась 100 років, 50 років тому. Яку потім продовжили Чорновіл, дисиденти, рухівці, інші. Зараз свободу і незалежність продовжують відвойовувати на фронті російсько-української війни покоління, переважно народжене у незалежної України.Присутні на відкритті виставки мали змогу поспілкуватися із учасниками бойових дій. В’ячеслав Шемейко у жовтні повернувся додому, тепер, каже, просто необхідно зустрічатися із молоддю та розповідати правду про війну на Сході.

В’ячеслав ШЕМЕЙКО, стрілець, помічник гранатометника 128-ої ОГПБ

Я служив при Радянському союзі у 1983-1988 рр. у Польщі. Телефонує мені співслуживець тодішній, який тепер живе у Харкові. Спитав мене, де я служу тепер. Відповів, що на Східному фронті. Він тоді мене запитав за нашого колегу (а я всіх за 30 років і не пам’ятаю з батальйону), так от, каже: «Ти знаєш, що він зараз на тій стороні воює проти тебе, а сам з Воронежа?». Я би сказав, що максимум 10-15% то місцеві, так звані сеператисти, а решта – кадрові російські військові, з російської сторони.

Найемоційніший момент заходу – це короткі розповіді про унікальні експонати виставки. Так, в Ужгороді з берігається шматок пам’ятника Леніну, який був повалений у Києві під час Революції гідності. Представники місії «Чорний тюльпан» експонували віднайдені на полях бою обереги наших військових та погорілі елементи воєнного спорядження. А також показали реальні докази присутності регулярних російських військ на Сході України.

Володимир ПІПАШ, співробітник Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.

Це нижня частина бороди Леніна (пам’ятника у Києві). Пам’ятник Леніну стояв у Києві на Бесарабській площі. Здається, у кінці січня був скинений «Свободою». Тоді ставлення до цього було неоднозначне. І от шматочок пам’ятника привезли в Ужгород. Тепер він зберігається у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї.

Олександр РУСИН, керівник Закарпатського осередку місії «Чорний тюльпан»

Це експонат – малюнки дитячі. Весь у крові обпалений. Чим він особливий. Коли ми знайшли той «Урал» — він був повністю згорівший, досі не знаємо, скільки там було хлопців у кабіні. Залишилися тільки кісточки… а малюнок як оберіг вцілів. Так само бачимо іконки, шматочки Біблії… Ангелики, яких плели наші волонтери. Це ми у Дебальцеві підняли, де стояла наша 128 бригада. Дуже тяжко дивитися, коли техніки нема, вона уся поплавлена, а обереги наших солдат залишаються. Тут ще згорівший бінокль, і на ньому стрічка. Не знаю як, але ця жовто-блакитна стрічка залишилась, навіть не поплавилась. Це із Іловайського котла, і каски теж звідти. Це осколочні наслідки, згорівший котелочек, розірваний вщент автомат Калашнікова. Техніка отак горить – бачите, це із танка поплавлене все повністю. А це унікальний експонат нашого музею – армія Росії, сухпайки. Є ще такі у зеленій упаковці. Це доводить безпосередню присутність росіян на цій війні.

Виставку можна переглянути у бібліотеці УжНУ на БАМі протягом тижня. Далі – її представлять у коледжі вишу. Постійно експонати знаходяться у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї.

Джерело: uzhinform.com