В Ужгороді відбулась прем’єра вистави «Орфей та Еврідіка»

Неймовірну історію про кохання, що сильніше не лише за руйнівний для будь-яких стосунків егоїзм, а й за саму смерть – зіграли чуттєво, драматично, захопливо, на тонкій межі між дійсністю та ілюзією, філософічністю та сюрреалістичністю.  

Над постановкою працювала плеяда талановитих акторів театру (головні ролі в прем'єрному показі виконали Михайло Фіщенко, Єлизавета Неглядюк, Роман Жогін, Світлана Мавріц) на чолі зі знаним режисером Олександром Саркісьянцом. Останній на прес-конференції, що передувала виставі, про деталі волів не розповідати, мовляв, усе, що мав на гадці – глядачі побачать на сцені. Принагідно подякував творчій групі за роботу, зокрема, відзначив влучне візуальне (художник Емма Зайцева), хореографічне (балетмейстер Віктор Бабука) та музичне оформлення вистави (Надія та Микола Петруні).

Загалом, це шоста прем'єра сезону, що, за словами керівництва театру, в сучасних реаліях є досить непоганим показником. Тим паче, що постановки були різними – це і закарпатська вистава про Адальберта Ерделі, і класика ХХ ст. "Пригоди бравого вояка Швейка", і дитяча казка "Лускунчик", а також звітний концерт до 70-річчя театру, сучасна вистава "Спадкоємець", із якою відкрили довгоочікуваний проект "Мала сцена", ну, і зараз – "Орфей та Еврідіка".

Не було в цьому сезоні хіба що прем’єр з української класики. Та це театр надолужить, відкриваючи новий сезон. Головний режисер Анатолій Філіппов поставить оперету відомого українського композитора і диригента Ярослава Барнича – творця першого карпатського танго "Гуцулка Ксеня". Таку ж назву має одна з двох оперет автора, інша – "Шаріка" – розповідає про кохання січового стрільця до угорської дівчини й саме цю історію представлять закарпатським театролюбам уже восени.

А от ближче до кінця року режисер Олександр Саркісьянц планує сценізувати п'єсу Марка Кропивницького "Дай серцю волю – заведе в неволю", якою колектив вшанує пам’ять свого колишнього головного режисера, видатного театрального діяча Ярослава Геляса.

Мовлячи про вибір репертуару, художній керівник театру Василь Шершун зізнався, що в колективі постійно дискутують: готувати лаконічні постановки за участі невеликого складу акторів, із мобільними декораціями, щоби театр мав більше можливостей гастролювати і заробляти, а чи ж навпаки – залучати всю трупу й оркестр, усі потужності театру, готуючи більш масштабні, гучні та видовищні вистави. Зрештою, колектив поставив собі за мету кожного сезону презентувати хоча б дві великі вистави, що сповна відповідали б означенню музично-драматичного театру, та, водночас, розвивати репертуар "Малої сцени", який можна було б представляти як на гастролях, так і, скажімо, туристичним групам на базі театру або крайових оздоровниць.

Театр активно веде перемовини із колегами з інших областей щодо обмінних гастролей та участі у мистецьких заходах. Восени, приміром, "шерегіївці" виступлять на єврейському фестивалі в Києві, далі планують відвідати Тернопіль, Одесу, Івано-Франківськ. Для театру такі подорожі вкрай важливі, та, знову ж таки, виникають труднощі з фінансуванням – проживання в готелі обходиться недешево, а добові – замалі, як і, в цілому, заробітна плата, через яку до закарпатського театру не поспішають працевлаштовуватись молоді спеціалісти. Наразі є вакансії і для творчих, і для технічних працівників.

Хитке фінансове становище не дозволяє театру, крім іншого, поповнювати репертуар сучасними творами: агентства, які захищають авторські права драматургів, уже підняли платню з символічної – до 2-3 тисяч євро за п’єсу, не враховуючи ще майже 20-відсоткове утримання із прокату – на жаль, для театру це справді захмарні гроші.

Що й казати про матеріально-технічну базу. Найгірший стан справ у глядацькому залі, який гостро потребує заміни крісел. Директор театру Василь Марюхнич запевняє, що замість купівлі нових крісел вартістю 5 мільйонів гривень, театр, який має свій столярний цех, міг би провести реставрацію з суттєво меншими витратами – близько 600 тисяч гривень (потрібні гобелен, поролон та ще деякі матеріали). Поряд із тим, вимагає модернізації освітлювальна техніка та звукова апаратура.

На сприяння у вирішенні цих проблем колектив театру сподівається від обласних депутатів, які можуть розглянути питання додаткового фінансування установи вже на черговому сесійному засіданні наприкінці липня. Заразом, керівництво театру усвідомлює необхідність залучення позабюджетних коштів шляхом пошуку меценатів або ж участі у міжнародних грантах, опираючись на позитивний досвід обласного музею народної архітектури та побуту і академічного обласного театру ляльок. Відтак, поряд із творчою та організаційною роботою, в новому сезоні театру доведеться освоювати і цей напрямок діяльності.

Управління культури Закарпатської ОДА