Студентам пояснили, що корупція це погано і навчили викривати корупційні схеми навіть свого ВНЗ

Студентам пояснили, що корупція це погано і навчили викривати корупційні схеми навіть свого ВНЗ
22 березня у конференц-залі ректорату за участі студентів різних факультетів УжНУ пройшов антикорупційний семінар.

 

До Ужгорода приїхали студентка з Сум Таміла Кошман та киянин Микита Андреєв. На питання, чи не страшно було йти проти керівництва своїх та інших ВНЗ, Микита відповідає просто: «Чи ми можемо боятися йти проти корупціонерів, які крадуть наші кошти, коли наші друзі-побратими на Сході воюють і не бояться куль?». Таміла додає: «Якщо не ми, то хто? Якщо ми не покажемо, що можна змінювати цю систему, то нічого не зміниться». 

Експерти представили інформацію щодо протидії корупції у ВНЗ у 5-ти інформаційних блоках: законодавчі засади та інструменти боротьби з корупцією, корупція при вступі, корупція у студентських гуртожитках, корупція при тендерних закупівлях, боротьба з корупцією у навчальному процесі, боротьба з плагіатом.

Микита Андреєв підкреслив, що «боротьба з корупцією в Україні проходить погано, але ми маємо багато можливостей на законодавчому рівні, які просто не використовуємо». Хлопець зізнався, що не всі навчальні заклади радіють їхньому приїзду — у деяких навіть делегують провокаторів, які ставлять лекторам незручні питання з надією підловити їх у некомпетентності.

Щоб визначити, чи певна дія є корупційною, треба відповісти на два запитання: Чи це порушує закон? Чи хтось має з цього вигоду? Якщо відповіді ствердні — це ознаки корупції. Повідомлення про факти корупції приймають усі правоохоронні органи.

Кожен має право на доступ до публічної інформації: студенти можуть писати запит на публічну інформацію та дізнаватися те, що їх цікавить (навіть про заробітну плату ректора). Ця інформація не є конфіденційною. Відповідь мають надати протягом 5 днів. Наприклад, з Додатку до плану закупівель можна дізнатись про все, що купує університет на суму менше як 200 тисяч гривень. У деяких ВНЗ часом спливають цікаві факти: креветки чи кава на суму 10 тисяч або туалетний папір та мило, яких студенти не бачать, на 132 тисячі. Простежити ці закупівлі можна на офіційному сайті.

Усі приватні підприємці, які орендують певну площу університету (навіть кавовий апарат площею 1х1 метр), мають сплачувати за оренду в бюджет університету. Інформацію про це можна запросити у Фонду держмайна й дізнатися, чи немає на цьому рівні корупційних схем.

Про корупцію в гуртожитках нашим студентам варто знати таке: доступ до гуртожитків для студентів, що там проживають, є цілодобовим: ніхто не має права вас не пускати у власне помешкання. Якщо ваші права порушують —  можете викликати поліцію. Вдиратися до кімнат без дозволу студента ніхто також не має права. Плата за гуртожиток не може перевищувати 40 % від стипендії.

Ті, кому цікаво, як розподіляються гроші, які вони сплачують за гуртожиток, можуть запросити калькуляцію проживання у гуртожитку. З цього документа можна дізнатись, куди витрачається кожна копійка з тих грошей. Мало кому відомо, що заробітну плату працівникам гуртожитку (зокрема й коменданту) сплачують самі студенти.

Учасники семінару дізналися й про тендерні закупівлі, які проводяться на суму від 200 тисяч гривень, а на ремонтні роботи — від 1.5 мільйона. Перевірити тендерні закупівлі також можна за допомогою простих маніпуляцій на інтернет-порталі. Координатори розповіли й про корупційні схеми у сфері тендерних закупівель.

Наприкінці  семінару його учасники координатором наступних зустрічей в УжНУ одноголосно обрали Олександра Лошака.

Ксенія Шокіна

 

24 березня 2016р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів