Як простому споживачу укласти нові «газові» договори?

В Україні відбулося розділення функцій постачання та транспортування природного газу розподільними мережами з метою гармонізації національного законодавства до норм та регламентів Європейського Енергетичного Співтовариства (детальніше про це - далі у довідці).

Нагадаємо, що з 1 липня 2015 року гарантованими постачальниками природного газу НКРЕКП призначило нові підприємства. При цьому на той час, для отримання послуги з газопостачання споживач мав укласти договір, сторонами якого є:

1. Споживач.
2. Постачальник природного газу.
3. Газорозподільне підприємство.

Відтепер, з набуттям чинності наприкінці листопада - на початку грудня нормативних актів, які реалізують вимоги та норми Закону України «Про ринок природного газу», зокрема нових Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем.

Щодо населення (побутових споживачів) - це публічний договір, який розміщується на сайті постачальника та має відповідати Типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам. Крім того, побутові споживачі мають укласти також договір розподілу природного газу (також є публічним) - з Оператором ГРМ (газорозподільною компанією). Це передбачено Кодексом газорозподільних систем. Зазначені публічні договори укладаються шляхом підписання споживачем відповідної заяви-приєднання.

Аби отримувати газ споживач має:

1. Уважно прочитати Заяву-приєднання
2. Поставити свій підпис в декількох місцях, де зазначене слово «підпис»
3. Повернути її газовій компанії найближчим часом

Повернути Заяву-приєднання (із "живим" підписом) можна у будь-який зручний спосіб – передати через контролера, надіслати поштою або особисто принести до вашої абонслужби. Деякі компанії спеціально встановлять для цього скриньку в приміщення абонслужб.

Ніяких інших додаткових документів (договорів) підписувати не доведеться.

Аналогічна процедура передбачається і щодо приєднання до умов договору розподілу.

Зауважимо, приєднатись до публічного договору (погодитись на його умови) побутовий споживач може, як шляхом підписання відповідної заяви-приєднання, так і сплативши рахунок (квитанцію) постачальника за поставлений природний газ. Крім того, фактом згоди вважається документально підтверджене споживання природного газу.

Розділення функцій постачання та розподілу природного газу передбачене Законом України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 08.07.2010 р. №2467-VI. У п. 2 ст. 16 цього закону встановлено таке обмеження: «Газорозподільне підприємство не може провадити діяльність з видобування, постачання, зберігання і транспортування (магістральними газопроводами. – Примітка Ред.) природного газу».

У Законі України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015 р., який уводиться в дію з 1 жовтня 2015 р., також йдеться про те, що оператор газорозподільної системи не може провадити діяльність з постачання природного газу та має бути «юридично та організаційно незалежним від інших видів діяльності на ринку природного газу, не пов’язаних з розподілом природного разу» (ст. 39).

З 1 липня 2015 року за рішенням НКРЕКП відкликано ліцензії у на постачання природного газу майже у всіх підприємств, які здійснювали одночасно постачання та транспортування природного газу розподільними мережами за регульованим тарифом. Виключення – газові господарства Луганської та Донецької областей.

Натомість гарантованими постачальниками природного газу призначені нові підприємства. Тож розділення функцій постачання та транспортування відбулося не за власною ініціативою газових господарств, а на виконання законодавства та рішень регулятора. Так сталось, що саме з газорозподільних підприємств розпочалось реформування газової галузі.