СЕЗ "Закарпаття" займає третє місце за кількістю зареєстрованих проектів

Якою ж буде доля нашої та інших спеціальних економічних зон?

 

З реформою урядового механізму нашої країни реформу?ться й українська економіка. Прийняття нового держбюджету на 2005 рік повернуло в такі райські куточки, як вільні економічні зони ? "біду" кожного підпри?мця - податки. Хоч відповідний закон ще не прийнятий, але все-таки з полегшеним податковим минулим ,багатьом прийдеться попрощатися.

На сьогоднішній день в Україні існу? 72 території пріоритетного розвитку (ТПР) у дев?ятьох регіонах України. Одинадцять спеціальних економічних зон (СЭЗ) у восьми регіонах, що в сумі склада? десять відсотків території України. Спеціальні зони створюють сприятливі умови для економічного розвитку базових об??ктів і їхніх територій, а також, що найважливіше, нові робочі місця.

Як нещодавно заявив перший віце-прем??р-міністр Анатолій Кінах: "Жодна вільна спеціальна економічна зона, територія пріоритетного розвитку не буде ліквідована без глибокого техніко-економічного об?рунтування, прогнозу наслідків". Також він підтвердив, що це ? вимогою Президента України Віктора Ющенко і принциповий підхід уряду: "У першу чергу буде верховенство закону, незалежно від прізвищ і статусів".

Як заявив перший віце-прем??р-міністр, буде проведена чистка не всіх СЭЗ, а тільки тих, що стали "чорними дірами", де не створюються нові робочі місця, не залучаються інвестиції і не платяться податки в бюджет. Усе це звучить радісно, залиша?ться тільки одне питання: як будуть обчислюватися ці "чорні діри"? На даний момент уряд однозначної відповіді дати не може.

Нагада?мо, що підпри?мства, що працюють у СЭЗ і ТПР, впроваджують інвестиційні проекти, завдяки чому користуються податковими пільгами. Загальна сума таких пільг за дванадцять місяців 2003 року склала 641,6 мільйона гривень, у тому числі по податку на прибуток ? 384,7 мільйона гривень і по ПДВ ? 238 мільйонів гривень. У порівнянні з дев?ятьма місяцями 2004 року загальна сума пільг, якими скористалася дана категорія платників, майже досягла рівня 12 місяців 2003 року: 638, 8 млн. гривень ? загальна сума, пільги на податок по прибутку підпри?мства ? 381,9 млн. гривень, а також пільги на ПДВ складали 236,3 млн. гривень.

З початку функціонування органами керування СЭЗ і ТПР затверджено 747 інвестиційних проектів, загальна сума яких ? 5,2 млрд. дол. США, з них 1,4 млрд. дол. США іноземних інвестицій.

Цікавим ? те, що перше місце по кількості заре?строваних проектів займають СЭЗ і ТПР у Донецькій області ? 203 проекти, чи 27,2 відсотки від загальної кількості. Друге місце належить СЕЗ "Яворів" (Львівської області) ? 101 проект (13,5 відсотка). Трет? ? ТПР Закарпатської області, 96 проектів (12,9 відсотка).
Спеціальна економічна зона "Яворив" створена на період до 1 січня 2020 року в адміністративно-територіальних кордонах Яворівського району Львівської області. Вона сполучить у собі комплексну виробничу і митну зони, а також технологічний парк. Спеціальна зона "Закарпаття" також була створена на двадцять років і по?дну? комплексне виробниче і митне напрямки.
Зовнішня торгівля підпри?мств Львівської області відрізня?ться динамізмом і відносно високими темпами розвитку. За цей час з області експортовано товарів на суму 195,4 мільйони доларів США, а імпортовано ? на 375,1 мільйона доларів США. У порівнянні з попереднім роком експорт знизився на 64 млн. доларів, а імпорт ? на 78 мільйонів доларів США.

Звичайно, аргументів проти існування вільних економічних зон більш ніж досить. Наприклад, Донецька область з її вже традиційними для української економіки вугільними проблемами, зношеними основними фондами, нерозвиненою інфраструктурою не може бути привабливою для іноземних інвестицій. Також Закарпатська область, де стихійні лиха стали закономірним явищем.

Ні для кого не секрет, що в СЭЗ "Донецьк" самими привабливими для інвесторів можуть бути тільки великі міста, такі як Донецьк, Маріуполь, Горлівка, Макіївка. "Чорними дірами" у тому чи іншому ступені можна вважати типово шахтарські міста Кіровськ, Вугледар, Торез чи Дзержинськ, що вимагають спеціальних механізмів залучення фінансів. Але і тут люди живуть і мріють про гідну роботу.

Не варто забувати, що зони пріоритетного розвитку були створені в районах з важкою соціально-економічною ситуаці?ю і ?, по суті, ?диним і основним інструментом виживання цього регіону. Чи буде сприятливим ноу-хау сьогоднішнього бюджету для економіки України ? покаже час. Але багато підпри?мців уже тепер думають, як і на що їм жити далі.

Анастасия Савченко
www.from-ua.com

 

31 березня 2005р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів