ПРАВО НА ІСНУВАННЯ СЕЗ „ЗАКАРПАТТЯ” ВІДСТОЮВАЛИ У СТОЛИЦІ

Критичне ставлення до українських вільних економічних зон виклика?, зокрема, те, що окремі з них нерідко функціонували як вільні економічні схеми (так звані офшори). Відомі й випадки, коли на умовах наданих пільг до одні?ї зі східних СЕЗ завозили неякісну м?ясну продукцію та реалізовували її населенню регіону. Однак гріхи одні?ї вільної економічної зони не повинні анульовувати напрацювання інших. На необхідності диференційованого підходу до оцінки діяльності різних СЕЗ настою? і віце-президент Українського національного комітету міжнародної торгової палати Володимир Кунгурцев. За його словами, питання ?бути чи не бути вільним економічним зонам? повинне розглядатися окремо за кожною СЕЗ.
На переконання Володимира Панова, виступ якого неабияк вразив київських мас-медійників, Закони ?Про спеціальну економічну зону ?Закарпаття? та ?Про спеціальний режим інвестування? значно сприяли економічному розвитку нашого краю, який до їх прийняття був дотаційною депресивною територі?ю. Завдяки створенню СЕЗ область отримала ряд значних переваг: тепер тут працюють всесвітньо відомі виробники, залучено чималі суми інвестицій, створено понад 20000 робочих місць.
З виступу Володимира Панова: ?У 1994-2000 роках Закарпаття у середньому залучало по $ 14 млн. щорічно. У 2002 році ця цифра склала $ 30,1 млн., у 2003-му-- 52,8 $ млн. та $ 62,7 млн. минулого року. Закарпаття посіло 10-те місце у країні за загальними обсягами прямих інвестицій і 6-те місце у розрахунку цих коштів на душу населення. На кожного українця припада? інвестованих 176 доларів, тоді як на кожного закарпатця ? 195 доларів. Зовнішньоторговельний оборот, що слугу? показником ефективності економіки, у Закарпатті 2003 року збільшився у порівнянні з 2002 роком більше, ніж на 50%. А у 2004 році зріс, у порівнянні з попереднім роком, ще на 41,5% і становив 1102,6 мільйонів доларів США. У 2004 році підпри?мствами пільгових режимів інвестиційної діяльності нараховано податків і обов?язкових платежів у сумі 143,3 мільйонів гривень, у тому числі податку на прибуток ? у сумі 16,6 мільйонів гривень.?.
Киян вразив також перелік залучених на терени Закарпаття лідерів світового виробництва, як то фірми ?Шкода?, ?Ауді?, ?Фольксва?ен?, ?Леоні?, ??КЕА?, ?Філіпс?, ?Джебілл?, ?Флекстронікс?, ?Ядзакі?, ?Делфі?, ?Гроклін?, ?Хенкель? та інших. Такими партнерами не може пишатися жодна інша область України.
?У дискусії щодо вільних економічних зон, що точиться сьогодні між урядовцями України, я сподіваюся на зважене рішення. Щоб не наробити дурниць, треба детально вивчити кожен окремий закон та вклад кожної СЕЗ у економіку конкретного регіону?.
На засіданні виступив також Григорій Даниленко ? голова адміністрації Спеціальної економічної зони ?Славутич? (м. Славутич Київської області). Ця СЕЗ важлива тим, що повинна була забезпечити робочими місцями тих 14 тисяч фахівців, які втратили роботу унаслідок аварії на ЧАЕС. Сьогодні тут ді? 28 інвестиційних проектів, а сума інвестицій на душу населення склада? $ 1250. Однак на економіку прилеглого регіону СЕЗ не ма? значного впливу.
На жаль, на засідання із запрошених посадовців не прийшли міністр економіки та з питань ?вропейської інтеграції Сергій Терьохін, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підпри?мництва Юрій ?хануров, ні радник Президента України з економічних питань Олександр Пасхавер. Думку урядовців, що декларують свою публічність та підзвітність, журналісти не почули. Залиша?ться очікувати їхніх рішень.

 

21 березня 2005р.