Чи стане Закон «Про вищу освіту» інструментом підвищення якості української освіти?

Сергій Квіт зазначив, що «попри те, що сьогодні в країні йде війна, наш Уряд, наша влада пам’ятають про освіту – наше майбутнє. Саме тому на цій нараді присутній Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, який брав активну участь у розробці законопроекту «Про вищу освіту», був його співавтором».

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у своїй промові наголосив, що ключове питання, яке Міністерству освіти і науки потрібно вирішувати разом із Міністерством соціальної політики, - це прив’язка освіти до ринку праці: «Це те, що ми 20 років не вирішуємо. У нас освіта по принципу не доцільності, а популярності. Десять років найбільш популярна професія - юристи. Ще десять років – тільки економісти». За словами Прем’єр-міністра, в цьому питанні потрібно орієнтуватися на цілі, які ставить держава.

Як зауважив Арсеній Яценюк, Закон «Про вищу освіту» містить багато новацій, зокрема реальний статус автономії вищого навчального закладу: «Вважаю, що Міністерство освіти і науки повинно займатися виключно виробленням державної політики, а не керуванням кожним вузом, призначенням кожного ректора і впливом на вищу освіту через те, кому дає державне замовлення, а кому ні».

Міністр наголосив, що Закон «Про вищу освіту», який вступає в силу, має стати лише інструментом підвищення якості української освіти.

Голова Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Лілія Гриневич зазначила, що з прийняттям демократичного, проєвропейського та системного закону розпочинається нова віха розвитку української вищої освіти.

Як зазначила Лілія Гриневич, у законі багато прогресивних норм, які враховують інтереси всіх сторін навчального процесу. «Ми спробували в публічному діалозі врахувати всі інтереси заради однієї основної мети – реального підвищення якості вищої освіти в країні та формування нашої освітньої системи як конкурентоспроможної для входження до Європейського Союзу».

Голова Комітету ВРУ звернула увагу на три етапи впровадження реформи. Перший – це доопрацювання законодавчої бази, без якої не можливо прийти до нових стандартів. Вже з вересня 2015 року розпочне роботу Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, а ВНЗ перейдуть на максимальне навантаження викладачів у 600 годин (замість 900) - і це означає, що навчальні програми будуть змінені у відповідності до нових освітніх стандартів. Також, за новим законом, студентам надається право обирати зміст освіти – до 25% , що посилить конкуренцію між викладачами. Ще один етап - третій, з якого розпочнеться додаткове можливе фінансування деяких положень Закону, - з 1 січня 2016 року.

Перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун ознайомила учасників наради із новим сайтом, який було розроблено у МОН з метою втілення у життя Закону «Про вищу освіту». Адреса нового сайту - osvita.gov.ua. Під час презентації Інна Совсун повідомила, що новостворений сайт буде постійно наповнюватися інформацією та стане майданчиком для комунікацій та обміну думок.

Перший заступник Міністра висловила думку про те, що імплементація закону «Про вищу освіту» це - не підписання підзаконних актів, а результат діяльності кожного університету; це - не завдання міністерства, а відповідальність ВНЗ у запровадженні закону, це – нова ідеологія у вищій освіті.

Учасники наради заслухали думки та пропозиції щодо реформування освіти багатьох керівників вищих навчальних закладів, зокрема, Голови спілки ректорів, ректора Київського національного університету Леоніда Губернського, президента Національної академії педагогічних наук України Василя Креміня та інших

Голова Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Лілія Гриневич зазначила, що з прийняттям демократичного, проєвропейського та системного закону розпочинається нова віха розвитку української вищої освіти.

Ректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Віталій Курило привітав усіх, хто долучився до написання закону та наголосив, що насамперед «закон потрібно пристосувати до життя». Він також поінформував учасників наради щодо ситуації на Донбасі. Зокрема, ректор повідомив, що Луганський національній університет має 8 філій, чотири із яких розпочали навчання з 1 вересня, а університет у Луганську законсервовано. Завдяки зусиллям працівників навчального закладу вдалося зберегти бухгалтерію та всю документацію, повідомила прес-служба Міністерства освіти і науки України.

 

12 вересня 2014р.