Чи зможемо прожити без «золотого» газу?

Загроза лишитися без газу таки добряче налякала всю країну: раптом кожен регіон почав думати, як і на чому зекономити. Щоправда, якщо всій нації зараз треба тільки починати вчитися економно використовувати енергоносії, то Закарпаттю – вже лише передавати досвід. Наші проекти унікальні, відмова від централізованого опалення – хай і проблемна, але безпрецедентна, а в підсумку саме ми в цьому конкретному контексті попереду країни всієї. Але все одно без газу не обійтися. Тож що на нас чекає в будь-якому варіанті – з блакитним паливом чи без нього, і як тепер швиденько все ще заощаджувати – «Закарпатка» намагалася з’ясувати впродовж останніх двох тижнів. Ось що вдалося зібрати.

Газ по 6200 – караул!

За час підготовки до написання матеріалу журналісти «Закарпатки» провели численні інтерв’ю, підготували низку запитів, довідалися багато чого нового. Все це складалося в повну картину, і останньою краплею став телефонний дзвінок від підприємця, який ми вже оприлюднили на сайті-партнері karpatnews.in.ua – «Закарпатські підприємці шоковані новими рахунками за газ». Підприємець повідомив про новий рахунок за новими цінами. Каже – жахнувся, і це слабо сказано: тисяча кубів коштує понад 6200 гривень! «І якщо ще зараз, коли блакитне паливо витрачається тільки на приготування їжі та підігрів води, з такими сумами можна змиритися, то що буде восени й узимку – страшно собі навіть уявити! – поскаржився приватний підприємець, власник кафе в центрі Ужгорода. – З такими тарифами ні одне підприємство не зможе розвиватися. Про який підйом економіки ми говоримо, якщо в затратах на виробництво енергетична складова становитиме більше половини? Хто це витримає і як далі планувати діяльність?» Чоловік розповів, що був просто шокований рахунком за газ, який щойно отримав. Які рахунки приходитимуть восени-взимку за опалення – страшно уявити. Підприємець каже: він розуміє, що в ціні закладена сума з ПДВ, але коли він те ПДВ поверне? По закінченні  місяця і невідомо як? А ще й за газ треба сплатити аванс – так і до банкрутства недалеко…

А ціни за газ справді шалені: для установ та організацій, що фінансуються з державного й місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання з 1 червня 2014 р. 1000 кубометрів газу буде проводитися за ціною 6 281 грн, відповідна інформація розміщена на сайті ПАТ «Закарпатгаз». Для населення ціна в шість разів менша, але вже зараз нескладно підрахувати, наскільки «золотим» стане той газ взимку при опаленні шкіл, лікарень та садочків. І якщо досі поставало питання про те, що ми робитимемо без газу, якщо Росія його відключить, а Європа не дасть реверсу, то з огляду на такі ціни, схоже, питання знімається саме по собі – ех, скільки зекономимо!

Закарпаття економити вже навчилося

Закарпаття справді добре знає, як економити – протягом останніх  років кількість відповідних проектів в області обліковується сотнями! Саме в нас і за власні кошти місцевих громад, і за рахунок бюджетів районів, області й держави вдалося замінити, напевно, тисячі вікон (зі старих – на енергозберігаючі) у школах, садочках, лікарнях, держустановах. Так само встановлювали нові двері, аби не випускали тепло, утеплювали покрівлі тощо. Усе це робив упродовж останніх трьох років тодішній очільник Закарпаття Олександр Ледида. Треба віддати йому належне: ні до того часу, ні після (а тепер би вже це й не вдалося) таких безпрецендетних кроків у напрямі енергозбереження не було вчинено.  

Власне, сам по собі безпрецедентним став ініційований Олександром Ледидою проект створення інформаційно-енергетичних паспортів у кожному районі області. З метою визначення фактичного балансу споживання енергоносіїв, стимулювання керівників бюджетних установ до раціонального та ощадного використання паливно-енергетичних ресурсів, диверсифікації джерел енергопостачання та здійснення енергозберігаючих (енергоефективних) заходів запроваджено в кожній бюджетній установі щоденний контроль за використанням енергоносіїв відповідно до інформаційно-енергетичного паспорта. В райдержадміністраціях та міськвиконкомах були створені робочі групи, які аналізували отримані дані, кожна галузь працювала в своєму напрямі. Відтак – виявляли проблеми й думали над їхнім усуненням (приміром, найбільші втрати через вікно – слід замінити вікна, неефективне використання газу через стару систему опалення – замінити її на нову). Ці паспорти стали унікальною річчю й базою для всіх подальших кроків стосовно енергозбереження.  Якщо навести конкретний приклад, то згадаймо бодай Закарпатську обласну клінічну лікарню ім. Новака: встановлена нова котельня дозволила вже в перший рік зекономити 35% газу, або близько мільйона гривень.

Ще одним стовпом економії стала повна відмова Ужгорода від централізованого теплопостачання на автономне. Так, роботи велися давно, хаотично й самовільно, але тільки за керівництва О. Ледиди (за його підтримки «проштовхував» це питання в обласному центрі мер Віктор Погорелов, численні будівлі УжНУ в контексті енергозбереження приводив до ладу ректор Федір Ващук) за останні роки з Державного бюджету вибили, з обласного підтримали – і на «автономки» перейшли майже всі заклади й установи, майже всі ужгородські школи отримали власні котельні. В підсумку вже восени 2012-го начальник управління житлово-комунального господарства Закарпатської ОДА Василь Романець розповів, що, фактично, за тогорічне літо весь житловий фонд та об’єкти бюджетної сфери Закарпаття, які ще не мали автономного опалення, встигли перевести на нього. Але найголовніше при цьому те, що проект (комплекс заходів) виявився вдалим: «…за попередніми підрахунками, завдяки переходу на автономні системи обігріву Закарпаття зможе щорічно економити споживання природного газу всіма категоріями споживачів в обсязі близько 120 млн кубометрів», – сказав Романець на одній із прес-конференцій. У грошовому еквіваленті це становило 430 – 500 млн грн! (А якщо перерахувати на нинішні ціни – вийде взагалі вражаюча сума. – Авт.).  Олександр Ледида приблизно в той же час в одному з інтерв’ю заявив, що насамперед користь від упровадження проекту відчули самі мешканці Закарпаття – фактичні витрати населення на опалення своїх помешкань зменшилися в середньому у 3,5 раза. По багатьох закладах соціального захисту, медицини, освіти, культури завдяки переходу на автономні системи опалення вдалося зекономити чималі суми. «Усі заощаджені кошти залишаються закладові чи загалом галузі. Наприклад, зекономлене в медицині витрачають на капітальні ремонти, на закупівлю медикаментів», – тоді ж таки сказав Ледида. Тож, із огляду на все зроблене, зараз говорити про енергоощадність на Закарпатті таки справді і легко, і приємно.

90% споживачів – населення

Економія – річ хороша, фактів, що закарпатці вміють це робити, як бачимо,  достатньо, але постає інше питання: а що робити, якщо раптом все ж таки доведеться сидіти без блакитного палива? І хто через це в першу чергу постраждає? З цими питаннями редакція звернулася до заступника голови Закарпатської ОДА Михайла Рівіса. Як відомо, голова ОДА В. Лунченко перед тим підписав розпорядження про створення робочої групи з розроблення заходів щодо забезпечення переходу до особливого режиму функціонування енергетичної галузі області, і виданню було цікаво, які саме заходи розробили.

Михайло Рівіс насамперед уточнив, що в нашому регіоні 90% споживачів – населення, в межах 5 відсотків – бюджетні установи, комунальні підприємства. Залишок припадає на бізнес. Промисловості як такої у нас немає, тому говорити про те, що закарпатська економіка без блакитного палива вмре – безпідставно. «З огляду на такий розподіл ми й розробили низку заходів. Насамперед, що стосується закладів освіти, культури тощо: кожен керівник району отримав завдання здійснити аналіз і визначити, де, приміром, є площі, які опалюються, але вони не є вкрай необхідними чи здебільшого порожні – то їх опалювати не треба. Так само голови районів повинні розробити стратегії переведення закладів на альтернативні джерела енергії, виходячи з місцевих особливостей. Плануємо тісніше співпрацювати з європейськими інституціями, які, як бачимо, готові допомагати в цьому питанні Україні. Досвід відповідний чималий, і гріх не використовувати такі можливості», – сказав М. Рівіс.

Загалом, з його слів, є низка цікавих інвестиційних проектів, які вже на стадії розгляду, розробки чи навіть втілення в життя в нашому регіоні, але про них детальніше – наступного разу.

"Закарпатська правда"

✉  Надіслати другу