Ілюстрація люстрації: погляд чиновників та пересічних ужгородців

Мережева енциклопедія вказує, що цей термін, як правило, застосовується до посткомуністичних держав. Україна, яка свого часу була у складі великого Радянського Союзу, існувала у жорстких умовах комуністично-правлячих, з моменту здобуття незалежності задекларувала демократичну державу. Утім, як виявилось, суспільство понад два десятки років, українці жили самообманом, вважаючи чиновників народними. Сьогодні питання очищення влади актуальне, як ніколи. Але, як в ілюстрованому виді виглядає це поняття, достеменно не відомо. Наразі однозначно можемо говорити лишень про якісні зміни, яких потребує достеменно. Наводимо кілька думок, щодо люстрації вітчизняної влади на всіх рівнях.

Валерій Лунченко, голова Закарпатської ОДА: « Я вже казав, на жаль, ми не можемо сьогодні таких людей, які б зовсім н мали політичного відношення, чи приналежності до певних громад. І я це чітко усвідомлюю. Адже, всі ми живі люди, які так чи інакше є активними. Сьогодні ми прислухаємось до порад людей, на посади обираємо осіб, які мають авторитет у громаді, не заплямували себе негативними подіями».

Мар’ян Токар, директор НДІ політичної регіоналістики: «Люстрація, як на мене, має дві сторони: очищення суспільного, і очищення представників політичної влади. Я бачу багато позитиву. Найперше, це ознака здорового суспільства. Суспільства, яке готове формувати демократичні ініціативи. Люди, які це реалізовуватимуть, мають бути впевнені у суспільній підтримці. Авторитетом нині є особа, що має довіру в людей, людина слова, фахівець своєї справи. Адже, сьогодні не можна говорити про люстрацію як суто політичний процес. Вона торкається й інших суспільних сфер життя.

Безперечно, що досвід людей на тих місцях - це є дуже важлива річ, особливо в такій, кризовій ситуації, як в Україні. Очевидно, що таких людей варто оберігати від політично-ідеологічних чинників. Державний службовець, політичний діяч чи в регіоні, чи в центрі, - це людина, яка повинна виражати загальнонаціональні цінності, загальнодержавні інтереси, а не вузько кланові, партійні, чи бізнесові. Сьогодні проводити люстрацій ні процеси треба дуже обережно, головне об’єктивно. Певно, це і питання совісті, моралі людей (навіть членів тих комісій, які проводять люстрацій ні заходи).»

Кореспондент Ужгород.net також поцікавився думками пересічних ужгородців та гостей обласного центру.

Оксана (студентка): «Люди, якими задоволені українці, мають зостатися на місці. Інших, заплямованих старою владою, але які ще й досі не пішли, треба очистити».

Пані Людмила (пенсіонерка): «Треба вибрати компетентних людей, які дбають про народ, а не про власні інтереси. Тоді, кожні вибори для «правильних» політиків ставитимуть виграшними, але вони мають чітко усвідомлювати, що працюють на користь громади».

Анатолій (ужгородець): «Потрібно повністю змінити владу. Кожного кандидати, запропонованого на люстрацію, треба вивчити досконально. Чесними мають бути не лише «заведені» справи, а й самі люстратори».

Петро (ужгородець): «Люди, які вже були при владі і дискредитували себе, однозначно формувати нове керівництво не можуть. За жодних умов. Їх треба відсторонити щонайменше на 10 років».

Яна (спортсменка): «Я взагалі не дивлюся телевізор, що таке люстрація, чесно кажучи, не знаю. Зараз упевнена, що треба не винних шукати у всіх бідах, а починати змінювати себе».

Олексій (молодий батько): «Поняття люстрації треба вивчати, спираючись на досвід інших країн. Ми маємо хороший приклад Чехії, Польщі, частково Угорщини. Наразі найкращий, сучасний приклад позитивної люстрації – це Грузія. Я переконаний, не можна починати перезавантаження, якщо його не завершать до кінця. Краще нічого не робити».

Олександр (студент): «Я не надто переймаюсь люстрацією, оскільки зараз навчаюсь. Але, у майбутньому цю владу бачити не хочу».

Ужгород.net