Закарпатський психолог про вплив інформації на дитячу психіку

Знайти відповідь для себе особисто, свідомому українцю - не проблема. Але, треба розуміти, що саме на дорослих сьогодні лежить найбільша відповідальність – виховати здорове суспільство. Без агресії, радикалізму, «пофігізму». Поруч з тим, з чітким усвідомленням: як бути. Сьогодні це не питання, а радше, ствердження. Попри витримку роками, суть «шекспіровського» питання не змінилася і сьогодні.

Про особливості відкритого інформаційного простору, способів його подачі і виплив на дитячу психіку, сьогодні говоримо із практикуючим психологом Оксаною Корпош.

Звісно, діти, незалежно від віку не залишилися осторонь великого інформаційного потоку. Тому, якщо розмежувати вікові категорії, раджу батькам дітей дошкільного віку: максимально обмежити перегляд інформації під час дозвілля вдома. «Тому що, саме у дітей до 5 років ще не сформована психіка, їх психологічний імунітет (як і фізичний) набагато слабший. Батькам краще утриматись від обговорень подій в Україні у присутності дітей. Якщо говорити про дітей молодшого шкільного віку (6-10 років), їм інформацію потрібно дозувати. Знову ж таки, через те, що вони ще теж не вміють правильно трактувати події, але вже переносять її на власний побут. До прикладу, у школі вже стали популярними ігри «майдан»/«анти майдан». Це говорить, що навіть у найменших школярів будується власне усвідомлення певних подій, але ще не свідоме. Наголошую, у молодшому віці саме батьки є інформаторами. Тому, знову порпала: доносити події у більш коректній формі, лояльній. Щоб діти розуміли.

Водночас, підлітки потребують особливої уваги батьків. Діти мають відчувати себе захищеними, батьки не мають підвищувати рівень тривожності. А вже старші, юнаки – більш усвідомлено сприймають інформацію. Вони свідомо розуміють позицію Майдану, по дорослому розуміють події в цілому. Спілкуючись із старшокласниками, я почула від них подяку тим, хто й досі відстоює Україну. Патріотизм сьогодні популярний (у позитивному значенні). І це насправді наше завдання: виховати патріотів, які поважають свободу і щирі у своїх починаннях».

Сьогодні телебачення, Інтернет-мережі, друкована продукція демонструє неприховані факти насильницького характеру, вбивства. Цього не варто показувати багато. Але, поруч з тим, це приклад. «Як спостерігаю з досвіду, доросліші діти роблять правильні висновки. Проявів агресії з-поміж них не побільшало, але почастішали суперечки. Завдання педагога виступити контролером. інформація має подаватися відповідно до вікових критеріїв.

Якщо дитина зростає у сфері, де постійна агресія, вона може вирости неадекватною. Погіршується психосоматичний стан, дитина стає дратівливою, неврівноваженою. З’являється девіантна поведінка. Це загроза для всього суспільства.

Я теж мама, виховую двох доньок – 5 і 10 років. Але, я ще й психолог. Молодша дитина, якщо чесно, «не посвячена» в події, її я обмежую повністю: від телевізора, Інтернету та ін. А вже старша починає усвідомлювати загальну ситуацію. Щодо жертв, Небесної сотні, я розповідаю казку про добро і зло. Разом з тим, ми маємо виховувати у дитині переможне добро, яке інколи не буває без трагічних наслідків. Такий формат, «казковий», для десятирічного віку більш доступний, зрозумілий і, водночас, роз’яснювальний».

Батькам, які з певних причин не можуть адекватно донести дитині інформацію вдома, радять звернутися до порад психолога. Це нормально, і дуже добре, що сьогодні батьки усвідомлюють посильну допомогу практикуючого спеціаліста. Психологи сьогодні є на базі всіх навчальних закладів.

Євгенія Фанта для Ужгород.net