Закарпатські правники про аліменти: хто, кому і за що має платити?
Аліменти, або стягнення, призначаються рішенням суду. Це може бути тверда валюта, рухоме або нерухоме майно, чи інша домовленість між батьками, що засвідчується нотаріально.
На Закарпатті упродовж минулого року у провадженні виконавчої служби було понад 13 тисяч справ, що стосуються виплат на утримання дитини. За даними органу юстиції, систематично сплачують аліменти більше 4 тисяч батьків, ще понад 3 тисячі – злісні неплатники. Як бути матері, а як правило, саме мама є отримувачем коштів на дитину, куди звертатись і на що можна претендувати. Відповіді ми шукали у спеціалістів, що безпосередньо працюють із цією категорією справ.
Після того, як суд виносить рішення про стягнення аліментів на користь одного із батьків, рішення набирає законної сили. Його виконання покладено на державну виконавчу службу. Фактично виконати провадження можна лише після отримання виконавчого документу, який дає змогу примусово стягувати з платника аліменти до досягнення дитиною повноліття. Якщо є відповідна довідка з вищого навчального закладу, то аліменти сплачуються до закінчення вузу, зазначає правозахисник Володимир Сільваші: «Ця процедура чітко прописана в Законі України про виконавче провадження і передбачає поетапне стягнення коштів із заробітної плати, з різного виду доходів, підприємницької діяльності, навіть до звернення стягнення на нерухоме/рухоме майно».
У виконавчій службі зауважують, якщо стягувач надав додаткові відомості про боржника, справа може пришвидшитись. Утім, фактично приступити до примусових дій, як-от реалізація майна, вилучення автотранспорту, або обмеження виїзду за кордон, - державний виконавець може застосувати лише у випадку, якщо заборгованість за цим виконавчим документом складає 6 місяців, розповідає Наталія Панова, начальник управління Державної виконавчої служби ГУ юстиції у Закарпатській області: «Згідно закону про виконавче провадження, у разі заборгованості вже три місяці, тільки тоді накладається загальний арешт на майно боржника. Вносяться відомості в реєстраційну службу, в органи ДАІ, для того, щоб боржник не міг відчужити нерухомість чи інше майно. І перевіряються доходи. Доходи перевіряє сам державний виконавець, шляхом надіслання електронного запиту до органів пенсійного фонду і до органів Міністерства доходів і зборів на предмет того, чи боржник офіційно працює, і чи з його заробітної плати здійснюються відрахування. Якщо ми це виявили, і батько отримує заробітну плату, то вже маючи такі відомості, державний виконавець не очікує заборгованості шести місяців, а надсилає зразу це виконання до роботодавця, який зобов’язаний прийняти та утримувати це виконання із перерахування цих коштів, відповідно, мамі, стягувачці».
Складніше, якщо боржник офіційно не працює. Тоді виконавча служба зобов’язана розшукати його майно, відповідно накласти на нього арешт. Утім, реалізувати будинок чи квартиру виконавці одразу не можуть. Оскільки, вартість майна має бути еквівалентна заборгованості. Зі слів Наталії Панової, середній розмір стягнень на Закарпатті – 500 гривень щомісячно. Відтак, за пів року заборгованість складатиме 3 тисячі. Зрозуміло, що майно коштує набагато дорожче. Насправді це дуже складна категорія виконавчих проваджень, каже Наталія Панова. Тому що, вона триває не один рік і не один місяць, а навіть десятки років.
«Свідомих батьків, у нас, на жаль, не так багато. Тому, з тими заходами, які надав нам закон, ми так само не можемо забезпечити оцю систематичну сплату. Треба розуміти, що ми можемо забезпечити систематичне стягнення аліментів, якщо є звідки стягувати, звідки утримувати. Якщо офіційно працюють, то з тим питань нема. Якщо людина не працює, а таких зараз переважна більшість, то ми будемо вживати заходи, але на жаль, від цих заходів, дуже рідко будуть утримані кошти» - розповідає Наталія Панова.
Мова йде про обмеження виїзду за кордон, арешт майна тощо. Окрім того, за законом, злісний неплатник аліментів може сісти за грати. Однак, зі слів юристів, ця норма належить до приватних обвинувачень. А матері, як правило, не вигідно, аби батько відбував покарання у місцях позбавлення волі. Адже, гроші від цього не з’являться. І знову замкнуте коло. Тобто, якщо платник ухиляється від сплати аліментів упродовж кількох років, розраховувати на повернення боргу майже не доводиться. «Можна розраховувати на те, що коли дитина досягне повноліття, то мама може звернутись із позовом про стягнення заборгованості за увесь цей період, і пред’явивши це до нас, розраховувати тільки на те, що боржник колись отримає якусь спадщину, чи заробить багато грошей, і все одно він буде змушений сплатити гроші за певний період, бо в нього буде стояти обмеження до тих пір, поки існує цей борг. Цей борг не можна списати. Хіба, лишень сама жінка відмовиться від стягнень», продовжує пані Наталія.
Ще одна санкція, яку можуть застосувати до злісного неплатника аліментів – нарахування пені. Вона становить 1% за кожен день прострочення від заборгованої суми. Якщо розмір аліментів складає 1000 гривень на місяць, відповідно, санкція нараховується за 30 календарних днів. Відтак, загальна сума становитиме 1300 гривень щомісячно. Аби виконавчий орган застосував таку санкцію, матері необхідно звернутись до суду, наголошує правозахисник Володимир Сільваші. «Якщо є заборгованість за 6 місяців, стягувач має право звернутись в суд, щоб сумарно за 6 місяців несплачених аліментів суд нарахував 30% у місяць, тобто 1% в день від несплаченої суми. Це є право матері. Однак, якщо мати не звертається до суду, ця сума автоматично не нараховується», - консультує юрист зі стажем.
У випадку, якщо виконавча служба вжила всіх заходів задля виконання рішення суду про сплату аліментів, однак мати гроші не отримала, законом передбачена інша процедура. Стягувач має звернутись до виконавчого органу задля отримання довідки, яка засвідчує, що батько кошти не сплачував. Пакет документів (рішення суду про призначення аліментів, відкрите виконавче провадження та копії особистих даних) мати пред’являє до органів соціального захисту за місцем проживання. У таких випадках обов’язок утримання дитини тимчасово покладається на державу, доповідає начальник Ужгородського управління праці та соціального захисту населення Андріана Сушко: «Один із таких видів утримання дитини є призначення допомоги, вона називається тимчасова допомога сім’ям з дітьми і призначається на півроку. Кожні півроку документи необхідно поновлювати, оскільки можлива зміна статусу батька: він може знайти засоби для існування. На жаль, розмір її не такий великий, як хотілось би. Він встановлюється законом України про бюджет на відповідний бюджетний рік. На сьогоднішній день ця допомога становить 30% від розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. станом на сьогодні, тобто за січень, розмір цієї допомоги становить на дитину віком від 1 до 6 років – 309, 60 грн. на дітей старше 6 років сума становить 385, 80 грн. тобто, як міняється розмір прожиткового мінімуму, так, відповідно, росте розмір соціальної допомоги».
Законом визначено, що соціальна допомога призначається тому з батьків, на утриманні якого залишилась дитина. Водночас, боржникові аліменти не списуються, а навпаки – сума, яку виплатила держава додається до вже існуючого боргу. Тобто, неплатник боргує і мамі, і державі. Нині на обліку ужгородського управління праці та соціального захисту налічують понад 4 сотні отримувачів такої тимчасової допомоги. Як правило матері отримують виплату протягом трьох років. Допомогу припиняють виплачувати, коли дитина досягла 18-річного віку.
До цієї новини немає коментарів