Обов’язкове медичне страхування остаточно відведе зарплату в тінь?

Медичне страхування і сьогодні існує в Україні. У деяких, зазвичай успішних, компаніях працедавець окрім іншого в компенсаційних пакетах пропонує для своїх співробітників медичні страховки. Але і без них в країні, відповідно до чинного законодавства, існує Фонд соціального страхування, в якому вже передбачений медичний напрям.

Воно фінансується відрахуваннями з наших зарплат у вигляді єдиного соціального внеску. За рахунок його і оплачуються дні, коли співробітник був відсутній на роботі з причини захворювання. До 2016 року, передбачуваного моменту впровадження обов'язкового медичного страхування (ОМС), повинні окремо запрацювати відповідний орган - Фонд ОМС. Сьогодні можна лише припускати, яким чином він наповнюватиметься: законодавча база для цього доки відсутня. Відомо, правда, що реформа включає зміну схеми фінансування Мінохоронздоров'я.

Держава оплачуватиме медичні страховки тільки непрацездатним категоріям громадян. Таким чином, для забезпечення потреб медиків притягуватимуться позабюджетні кошти. Логіку держави зрозуміти неважко. В умовах економії бюджету країні необхідно знайти джерело додаткового фінансування.

Але благі наміри, як відомо, ведуть не в рай. Якщо окрім єдиного соціального податку не вводитиметься додатковий збір, реформа обмежиться перерозподілом бюджетних коштів. Тобто у кращому разі це буде перестановка доданків в сумі державної казни. Про поліпшення фінансового забезпечення лікарень і персоналу можна буде забути.

Тому зрозумілим кроком стане введення окремого збору у вигляді обов'язкових медичних страховок, які стягуватимуться з розрахунку окладів підприємства. Проте така зміна замість залучення нових засобів може привести до остаточного відходу зарплати в тінь. Навряд чи компанії «несподівано і раптом» захочуть платити додатковий збір. Не виключено, до того ж, що за рахунок страховок держава збирається заощадити гроші, що виділяються сьогодні для підтримки галузі. У результаті постраждають медики: їх бюджет не збільшиться, а зменшиться.

Можливо, значення має таки розмір. Якщо збір буде невеликим, то доброчесні компанії не стануть ризикувати репутацією і своїми стосунками з колективом і оплачуватимуть страхування повною мірою. Якщо фірма вирішить скоротити витрати за рахунок зарплати співробітників, то автоматично зменшаться і відрахування з платні до інших фондів. І тоді підприємство може чекати «гостей» з органів. Чи коштує така гра свічок?

Працедавці, які платять зарплату «в двох частинах», тим не сильніше відчують у своїх витратах появу полісів, адже збір на медичне страхування розраховуватиметься з розміру "білої" частини зарплатні. У більшості випадків цією частиною є мінімальний оклад: усе інше платиться в «конверті». Тому і розмір внеску на страхування теж буде найнижчим. Більше того, такий механізм оплати праці дозволяє компанії перенести питання оплати страховки на працівників. Де-юре «чорної» частини не існує, і теоретично фірма може з нею робити все, що захоче, у тому числі і зменшити її на суму вартості полісу.

Якщо медицина залишиться повністю безкоштовною для усіх громадян, то поліси видаватимуться незалежно від того, працевлаштована людина або ні. І не має значення, чи коштує громадянин на обліку безробітних: статті за дармоїдство в кримінальному кодексі дуже давно немає, сиди удома скільки хочеш. Значить, реформа ніяк не вплине на тих українців, які працюють повністю без документів.

Інша справа, якщо згідно із законом медичні послуги виявлятимуться тільки тим, хто перераховує внески на страховки, нехай навіть і мінімальні. У такому разі, нелегальні співробітники вимагатимуть оформлення, тому що ніхто не захоче залишитися без медичної допомоги. Тому реформа може частково сприяти легалізації ринку праці і збільшенню надходжень до бюджету. Але чи піде на цю державу? Питання залишається відкритим, - пише Inpress.ua

uzhgorod.net.ua