У скільки обходяться державі бюджетники?
Держава оцінює міліціонерів, військових, податківців в 6-8 тис.грн в місяць. Лікарів, студентів і інвалідів - в рази дешевше.
Популістський, соціальний, передвиборний - так багато експертів охарактеризували держбюджет, прийнятий минулого тижня Верховною Радою. Важко не погодитися - майже третину витрат бюджету планується направити на погашення дефіциту Пенсійного фонду, фінансування вузів і ПТУ, підтримку інвалідів, медиків і так далі. Проте, дивлячись на мільярдні суми бюджетних витрат, виникає питання: багато держава витрачає або мало?
Суть бюджетних грошей простіше зрозуміти, якщо прикинути суми витрат на одного потенційного одержувача засобів. Підкреслюю: мова не про зарплати, а про усі витрати на конкретні державні відомства в перерахунку на одну людину вигідного набувача.
Розглянемо простий приклад. За інформацією Державної судової адміністрації, число суддів в 2012 році складало 8700 чоловік. Ще на 1176 суддів повинне було збільшитися число служителів Феміди в 2013 році (за даними того ж відомства) . Виходячи з чисельності суддівського корпусу близько 10 000 чоловік плюс 30 000 обслуговуючого персоналу (дані Судової адміністрації України), а також витрат на суди усіх інстанцій на рівні 9,52 млрд. грн, можна порахувати суму потенційних витрат в 2014 році на діяльність однієї людини в українській системі суддівства: 238 тис.грн., або 19,8 тис.грн. в місяць.
Коротко подробиці пересічного працівника витрати на МВС, СБУ, податкову і армію. Менше всього з перерахованих бюджетників в 2014-му на забезпечення діяльності отримають міліціонери: близько 74 тис.грн. на людину. Найбільше - співробітники Міндоходів: понад 100 тис.грн. І це при тому, що напередодні голосування за держбюджет Верховна Рада додала міліції додаткові 2,4 млрд. грн., СБУ і армії в поточному році дістанеться по 81 і 87 тис. грн. на людину відповідно, або близько 7 тис. грн. в місяць. Катастрофічно мало, адже витрати держбюджету на військовослужбовців або службу безпеки включають не лише зарплату, але і усі інші витрати на роботу цих відомств.
Підрахунок витрат на українське студентство (3 млн. осіб) виносить у ступор: 8,1 тис. грн.. в рік або 675 грн. в місяць. Так, не всі вчаться в державних вузах. Припустимо, що студентів державних вишів налічується не 3 млн., а 1,5 млн. осіб. Це - 1350 грн. на людину в місяць. Негусто. Причому в розрахунках не врахована кількість викладачів.
Підрахувати аналогічні витрати на медицину - завдання не з простих: українські медустанови фінансуються у тому числі з місцевих бюджетів. При цьому в системі охорони здоров’я задіяні 1 млн. осіб, з яких тільки 122 тис., - лікарі. Як би то не було, 10 тис. грн. на одного працівника системи охорони здоров’я в 2014 році - не казна-які кошти.
Далі - витрати на інвалідів. За інформацією заступника голови держслужби з питань інвалідів і ветеранів Володимира Сіроштана, в Україні мешкає 2,6 млн. інвалідів. Окрім згаданої служби з бюджетом 84,6 млн. грн., проблемами непрацездатних займається Фонд соціального захисту інвалідів (411 млн. грн.). Підсумовуючи бюджети двох відомств і розділивши їх на кількість українських інвалідів, виходять смішні 190 грн. в рік на людину з обмеженими можливостями (без урахування посібників).
Дивлячись на ці цифри, виникає питання: і це соціальний бюджет? Бідний, убогий, дірявий - так. Але не соціальний і вже тим більше не популістський.
Є і інша думка, що вражає "новизною" : до чого ж роздутий український держсектор і наскільки неефективно витрачаються мільярди гривень держзасобів. Сотні тисяч співробітників Мінохоронздоров’я, що не мають ніякого відношення до лікування хворих; сотні тисяч міліціонерів, "есбеушників", військових і податківців, що живуть на жебрацьку зарплату. Я вже не говорю про нескінченні комісії і комітети, споживаючі сотні мільйонів гривень щорічно і дублюючих функції один одного. І на цьому фоні - мільйони інвалідів, що не мають можливості ні працевлаштуватися, ні банально вийти на вулицю.
Кого ще з бюджетників, окрім суддів, українська держава цінує високо? Відповідь напрошується сама собою, але пропоную все ж зробити необхідні розрахунки. За даними Верховної Ради, в липні 2013-го в законодавчому органі було зайнято 8962 людини, не рахуючи 450 депутатів. Разом - близько 9500 чоловік. Витрати на парламент в держбюджеті- 2014 складають 920 млн. грн. Разом - 96,8 тис. грн. в рік. Не так вже багато і порівняно з витратами на Міндоходів та СБУ.
На роботу президента України і його Адміністрацію в держбюджеті-2014 закладені 912 млн. грн. (без урахування 207,9 млн. грн. на авіаперельоти, які належать не лише президентові, але й іншим представникам влади). За даними АП на липень 2013-го, гранична чисельність персоналу відомства складала 559 осіб. 912 млн. грн. розділити на 560 - виходить 1,63 млн. грн. в рік на людину. І знову питання: багато це або мало? Все пізнається в порівнянні. Президент США Барак Обама витрачає $1, 4 млрд. в рік. А мінімальна пенсія українського пенсіонера з 1 жовтня 2014-го складе 1014 грн. Гарантований державою посібник американського пенсіонера в 2013 році складало приблизно $ 1250.
Олена Шкарпова, [a href="http://focus.ua"]"Фокус"[/a]
До цієї новини немає коментарів