Закарпатські вітрогенератори, як альтернатива атомній енергетиці

Відомо, що у Німеччині вже давно відмовилися від розвитку атомної енергетики. Нетрадиційні джерела дають більше електроенергії, ніж усі разом узяті німецькі АЕС, серед яких вітрова енергія. Що стосується Закарпаття, то як стверджують фахівці, наша природа також цілком підходить для розвитку вітроенергетики.
Обласне керівництво активно взялося впроваджувати альтернативні види енергії у краї. Очільник Закарпатської ОДА Олександр Ледида вже мав зустріч з німецькими інвесторами, які є спеціалістами "номер" 1 у світі з вітрової енергетики. Вже зареєстровано фірму в області, німці готові інвестувати 200 мільйонів євро в розвиток цієї справи.
Як розповів директор однієї з ужгородських фірм, яка займається альтернативними джерелами енергії, Сергій Паскаль: "Економічно вигідними є лише великі вітрові проекти - каскадні вітроелектростанції, які будуть розраховані не на потреби однієї родини, а на потреби усього села, міста чи району, а можливо навіть на цілу Закарпатську область. Все залежить від того, якої потужності будуть вітростанції".
Також пан Сергій зазначає, що, якщо область використовуватиме альтернативні види енергії, то можна забути про те, що таке втрата електроенергії. А Закарпаття, якраз належить до тих областей України, де такі втрати – одні з найбільших. Причина – старі лінії електропередач і старі трансформаторні підстанції.
За останні 20 років у розвинутих європейських країнах все ширше використовується енергія вітру для одержання електроенергії. Сучасні вітрогенератори логічно замінили вітряні млини, бо використання суспільством енергії вітру на сьогодні залишається дуже витребуваним та значущим.
У Великобританії, Данії, Німеччині та Чехії, на сьогодні встановлено тисячі вітряків великої потужності на місцевості, де дмуть часті й сильні вітри. Кількість і якість таких двигунів зростає щорічно, і навіть налагоджене серійне виробництво. До прикладу, 13 років тому всього за 6 місяців у Німеччині було збудовано 673 нових вітрових електричних установок. Загальна кількість "вітряків" у них становить понад 10 тисяч, а їх загальна сукупна потужність досягла 6900 МВт. До 2010 року частка екологічно чистої енергії в енергетичному балансі Німеччини зросла до 10 відсотків. В Данії близько чверті електроенергії отримують на ВЕС. У глобальному вимірі, виробництво електричної енергії на основі енергії вітру за останні 7 років зросло в п’ять разів.
За оцінками експертів, нині українці лише на 0,2 відсотка використовують вітрові потужності степів та передгір’їв. Тоді, як мінімум 20% потрібної споживачам електроенергії можна було б забезпечувати за рахунок вітряків. Використання вітрової енергії могло б сьогодні давати до 15 тисяч мегават, а це приблизно стільки ж, скільки сьогодні дають усі 15 атомних енергоблоків України.
"Технології отримання електроенергії за допомогою вітру дають реальні переваги, - стверджує експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський. - Звичайно, це екологічно безпечно для землі і для людини, якщо вона живе 1,5-2 км від вітрової електростанції. Від вітряків немає практично ніякої шкоди", – запевняє експерт.
Тож, не втрачаймо надії, що успішні приклади реалізації можливостей вітряних установок в інших державах з різними кліматичними умовами дадуть реальний поштовх і на Закарпатті, та будуть забезпечувати наші потреби якісніше й дешевше - за рахунок вітроенергетики.

[a href="http://uzhgorod.net.ua"]uzhgorod.net[/a]
[foto]2014/01/18/IMG_6353.jpg[/foto]
[foto]2014/01/18/IMG_6354.jpg[/foto]
[foto]2014/01/18/IMG_6355.jpg[/foto]

 

19 січня 2014р.