Йосиф Сірка представив власну публіцистику у збірці "Актуально-3"

Йосиф Сірка представив також власне видання для дітей "Як совичка Мімі вчилася читати". У презентації взяла участь й онука письменника, ужгородка Ліза Сірка, із власним доробком — збіркою поезій "Лист до тебе".
Усі книжки вийшли друком у видавництві "Мистецька лінія". Директор видавництва Ольга Бреза зауважила, що Йосиф Сірка є прикладом як того, як любити власну батьківщину і словом, і ділом. Вона також розповіла, що дитяча книжечка Й. Сірки продаватиметься в одному із ужгородських супермаркетів: "Батьки перестали ходити до книжкових магазинів, тому ми розмістимо книгу біля кас супермаркету, щоб її могли побачити і батьки, і діти", — каже О. Бреза.
Автор збірки розповів, що своїми публікаціями прагне активізувати людей, щоб громадяни зрозуміли, що багато залежить від них, тому варто відстоювати власні права, а не тільки скаржитися на державу. Підняті публіцистом теми — мовні проблеми, утиски демократії, національний розвиток, суспільна свідомість тощо. "Замість передмови я дав статтю Олекси Тихого, який у 1972 році написав листа керівникам Радянського Союзу. Якщо порівняти той лист і нинішню українську проблематику, то побачите, що нічого, на жаль, не змінилося. Проблеми не вирішилися. Тому більшість із них залишаються актуальними до сьогодні", — каже Й. Сірка.
Щодо можливості видання публікацій із збірок "Актуально" за кордоном, автор зауважив: "Як я можу сказати іноземцям, що половина українців не поважають свою мову? Або що половина парламенту не визнає голодомору..." За словами публіциста, у Канаді не бракує інформації про Україну. Представники діаспори видають газети та дбають про поширення позитивної інформації про країну.
Про книжку "Як совичка Мімі вчилася читати" Йосиф Сірка каже у передмові: "Цю книжечку я написав 1982 року, коли моєму синочкові Тарасикові було три роки. Ми жили в Західній Німеччині, але нашою мовою в хаті була українська. Саме Тарасикові я перечитував "Сову Мімі". Незважаючи на те, що син народився й живе поза Україною і розмовляє англійською, німецькою та французькою, — з батьками він спілкується тільки українською. Пропоную цю книжечку всім батькам, котрі хочуть навчити своїх діточок української мови".
У майбутньому Й.Сірка має намір видати власні колискові пісні (слова та музику) та дитячі вірші.
Онука журналіста, Ліза Сірка, розповіла, що пише вірші з 7 років. Сьогодні вона вчить іноземних мов вихованців школи № 14, де більшість учнів — роми, до них треба вміти знайти особливий підхід. Дівчині подобається її робота, вона мріє по те, щоб її вірші були покладені на музику.
Доцент факультету романо-германської філології УжНУ Мирослава Ладченко під час засідання розповіла: "Не знаю подібного випадку, щоб людина, яка живе за кордоном, стільки зробила для України. Йосиф Сірка налагодив зв’язки нашого факультету з Німеччиною, за власний кошт організовував стажування студентів за кордоном, допоміг сформувати кафедральну бібліотеку, неодноразово передавав гуманітарну допомогу для закарпатців. Ми захоплюємося Йосифом Сіркою та його добрими справами".

 

23 квітня 2009р.