Святослав Вакарчук про сольний проект "Вночі": "Завдання творчих людей — не лише задовольняти смаки людей, а й показувати щось нове, відчиняти нові двері"

Сам Вакарчук жодну пісню з нового альбому не може зачислити до якогось конкретного музичного стилю, там є все: від джазу до регі. За настроєм "Вночі" схожий на картини художників-імпресіоністів. Частина пісень створювалася під час його подорожей Європою та Америкою. Зокрема, текст "Поперед мене гори сині" було написано на березі Женевського озера в Швейцарії, а слова титульної композиції "Вночі" — на сороковому поверсі готелю у Нью-Йорку. Головним музичним продюсером альбому виступив клавішник "Океану Ельзи" Мілош Єліч. Робота над платівкою тривала у трьох різних країнах світу: запис — у Києві, зведення — у Брюсселі (Бельгія), а мастерінг — у Лос-Анджелесі (США). До слова, реалізація проекту "Вночі", загалом вихід однойменної платівки і, зокрема, концерт в Ужгороді відбулися за підтримки Альфа-Банку.

4 хв. 15 секунд... Саме стільки тривала розмова зі Святославом Вакарчуком. 4 хв. 15 секунд — це час репетиції, яка проходила в стінах драмтеатру без участі власне автора проекту.... 4 хв. 15 секунд — саме стільки часу вдалося вкрасти від фронтмена гурту "Океан Ельзи", екс-нардепа та й загалом особистості, прихильниками творчості якого є чимало українців. У понеділок Святослав Вакарчук разом зі своєю командою в Ужгороді презентував новий проект "Вночі". Це єдиний концерт, який запланований до кінця року в Україні. До цього оцінити творіння Вакарчука мали змогу лише запрошені гості на закриту презентацію в Києві, 4 грудня. На думку Святослава, зробити концерт в Ужгороді після довгої перерви — справедливо. "Я сподіваюся, що закарпатці сприймуть це як подарунок", — зазначив він. Про що вдалося поговорити за ці символічні 4 хв. 15 секунд, читайте у бліц-інтерв’ю.
— Святославе, як взагалі народилася ідея створити сольник?
— Спочатку це не була ідея створити сольний проект, більше того, я б не називав його сольним, він названий моїм іменем лише тому, що я його ініціював, придумав і втілив у життя ті плани, які виношував у голові. Але до роботи над "Вночі" було залучено багато музикантів, більшість з яких ви зараз можете бачити позаду мене (розмова відбувалася на сцені під час репетиції. — прим. Авт.). Ідея народилася, мабуть, бо з’явилося бажання розширити свої музичні горизонти, музичні інтереси.
— Ти називаєш цей проект експериментальним, в чому полягає експеримент?
— Безумовно, це експеримент, адже група, яка все життя творила рок-музику, вирішила щось змінити і створити музику, яка є нова як для слухачів, так і для самих музикантів.
— Чи можна вже зробити якісь висновки з проробленої роботи?
— Публіка буде робити висновки. Я можу сказати лише те, що, на мою думку, нам вдалося розширити власні можливості у створенні нової для нас музики. Мені здається, що завдання творчих людей, сьогодні полягає не стільки в тому, щоб задовольняти смаки людей, а й показувати щось нове, відчиняти нові двері.
— Після твоєї презентації проекту "Вночі" в Києві, деякі присутні, зокрема Савик Шустер, відзначали, що ти значно "подорослішав". Як прокоментуєш такі відгуки?
— Ну якщо мене хтось рік або два не бачив, то дійсно може сказати, що я подорослішав, якби тебе не бачили стільки часу, то сказали б те саме.
— Якщо трохи відійти від нового вашого доробку: Святославе, як ставишся до того, що, згідно з навчальною програмою, тебе вивчатимуть учні у школах?
— Я до цього ставлюся спокійно. З одного боку, мені це дуже приємно, з іншого, вважаю, що перейматися такими речами серйозно — не варто. Я не прокидаюся зранку з думкою про те, що нашу творчість вивчають у підручниках. Однак мені здається, що чим більше українських імен будуть вивчатися в українських школах, тим буде краще. На своїх власних іменах будемо краще вчитися любити і поважати своє — це абсолютно нормально.
— І насамкінець, як ти ставишся до того, що твоє ім’я фігурує на всіх сайтах знайомств на кшталт "однокласників", "вконтакте"?
— Це соціальні мережі. ...Хай пишуть, я ж не можу приватизувати право на написання ім’я та прізвища "Святослав Вакарчук". Єдине, що можу стверджувати, я особисто цими чатами не користуюся.

РІО

 

21 грудня 2008р.