Сатанинський Хеловін на кладовищі

Хоча в інших західних країнах, а також в Америці, у ніч на 1-листопада відзначають і старовинне свято Хелловін, яке бере свій початок ще від древніх кельтів. Ставлення до нього різне: хтось вважає його своєрідними розвагами, інші називають святом нечистої сили...

У перший день листопада на кладовищі в Мукачеві було велелюдно. День вшанування пам’яті померлих випав на суботу, тож могили родичів і близьких мали змогу відвідати не тільки мукачівці, але й ті, хто з якихось причин уже не мешкає в місті над Латорицею. Увечері майже на кожній могилі горіли свічки, лежали квіти й вінки...

Та близько опівночі у чергову частину Мукачівської міської міліції надійшов дзвінок, що на території кладовища твориться щось незрозуміле: доносяться розгнівані голоси, лайка, глухі удари. Не виключалося, що хтось може вчинити наругу над могилами. Відповідальний по міськвідділу від середньої ланки командир роти патрульної служби Михайло Джумурат разом з підлеглими Іваном Химинцем та Василем Лендєлом виїхав на місце пригоди. Щоб перекрити шлях ймовірних зловмисників, майор міліції туди ж направив і автомобільний екіпаж у складі Степана Гаврона, Віктора Сака та Василя Говдоша, які під’їхали до цвинтаря з іншого боку, по вул. Пряшівській. На кладовище ведуть два входи: один з автотраси, інший з -- вулиці Сорочої. Точною інформацією, у якій саме частині відбувалися загадкові події, стражі порядку не володіли. Тож довелося обслідувати всю територію. Однак черговий міської міліції по рації повідомив, що дві особи ромської народності, які напередодні були на цвинтарі, за отриманими даними, попрямували в місто. Відомо було також, що обидва були у світлих куртках, один з підозрюваних значно вищий за іншого. Михайло Джумурат з одним екіпажем вирушив у місто з надією наздогнати дует, а Степан Гавран з іншими двома "пеесниками" продовжували огляд територію цвинтаря. Більшість ромів у Мукачеві проживає у поселенні на вул. І.Франка. Тож патрульні попрямували саме в той бік. Розрахунок виявився правильним. На вул. Миру біля одного з кафе Михайло Джумурат зауважив двох чоловіків у світлих куртках. Різниця в зрості і справді була значною. Роми, побачивши поряд людей у формі, навіть не пробували втікати. Правда, ця несподівана зустріч їх явно роздратувала. Молодики вчинили непокору патрульним. А потім переконували, буцімто взагалі не були того дня на кладовищі. Доставивши підозрюваних для з’ясування обставин у міськвідділ, командир роти ПС знову подався дорогою, яка веде на виїзд з міста у бік Іршави. Тим часом на місці НП інша група патрульних на чолі з Степаном Гавраном затримала ще з десяток ромів. Ті стверджували, що, відвідавши могили рідних, прихопили з собою спиртне, а після його вживання вирішили тут же і заночувати. Однак нічого поганого не творили. Поки патрульні попровадили й цю групу у міськвідділ, офіцери Джумурат і Гавран продовжували обслідувати цвинтар. Увійшовши на його територію з боку вул. Сорочої у світлі ліхтаря зразу зауважили... поламані хрести та звалені надгробні плити, порозкидані свічки та квіти, словом гнітючу й моторошну картину. На місце пригоди невдовзі прибула слідчо-оперативна група. Понад десяток могил виявилися зруйнованими. Детально обслідувавши їх, стражі порядку зауважили на одній чіткий відбиток взуття. Слідчо-оперативна група ще працювала на місці скоєння акту вандалізму, а в приміщенні міськвідділу вже перевіряли причетність доставлених туди осіб до грішних діянь. Взуття затриманих ромів не збігалося з відбитками на місці злочину. Але, коли черга дійшла до парочки, затриманої на вул. Миру, все стало на свої місця. Їхній одяг, обличчя та голова були у залишках воску.

-- Та це ми дуріли. Я роздував запалену свічку і дмухав на нього, а він на мене, -- спробував, було, виправдатися старший.

Кволі виправдання виявилися марними: відбиток взуття затриманих збігся із залишеним на зруйнованій могилі. Під час подальшого огляду на руках підозрюваних виявили свіжі травми...

А події того вечора розгорталися так. 27-річний Йовжі у компанії приятелів теж навідався на могили рідних. Як водиться, пом’янули померлих. Кладовище покидали вже у вечірню пору. На виході Йовжі зустрів 18-річного знайомого Шонія, з яким був ще один юнець. Розговорилися, і коли компанія розтанула в темряві, Шоній запропонував розпити пляшку, яку мав зі собою. Примостилися прямісінько на якійсь могилі, де не було ще надгробної плити, а тільки великий дерев’яний хрест. Коли ємність спорожніла, захотілося ще. Юнця, котрий прибився з Шонієм, послали по горілку. Той чомусь довго не повертався, тож вирішили йти геть. Добряче сп’янілий старший із ромів, піднімаючись, звалився назад і впав на хрест. Став лаятися, намагаючись плечима виважити його. Шоній тим часом скочив на інший хрест поруч. Озвірілий Йовжій кинувся на допомогу. Деревина хруснула, й все повалилося на землю. Падаючи, нехристи покалічилися. Це ще більше розлютило їх. І вони взялися за чорну справу: щосили розкидали навкруги свічки й квіти, вириваючи хрести та надмогильні плити, аж поки не втомилися. Тоді подалися в місто – гоститися далі...

Чутки про прикру подію надзвичайно швидко поширилися містом. Наступного ранку мукачівці знову навідалися до могил рідних, щоб з’ясувати, чи їх не пошкоджено. Люди були вельми вражені вандалізмом. Єдиною втіхою залишалося хіба те, що міліціонери затримали нехристів.

За цим фактом проводиться розслідування, зловмисники невдовзі постануть перед Фемідою. Хоча слід би знати, що окрім кримінальної відповідальності, є ще моральний осуд і кара Господня.

Євгенія КРАСИЛИНЕЦЬ,
Мукачівський МВ ГУ МВС України
в Закарпатській області

 

08 листопада 2008р.