Управління інноваційною діяльністю підприємств

Приватні інвестиції у інноваційні проекти на стадії зародження ідеї навіть у розвинутій ринковій інфраструктурі надзвичайно ризикова справа.
Аналізуючи світовий ринок нових товарів та послуг, ми спостерігаємо, що компанії вкладаючи сотні тисяч доларів у розробки, орієнтуються виключно на технології прориву – з потенційним об’ємом ринку у сотні мільйонів доларів. При чому, не завжди керівник групи з розробки інноваційного проекту не завжди здатен просунути інноваційний продукт на ринок, і для цього формуються нові команди по збуту.
Для інноваційного розвитку, підприємства потребують сприятливе для інноваційного підприємництва законодавство, розвинуту інвестиційну інфраструктуру у поєднанні з мережею консультаційних (економічних та юридичних) та виробничо – технологічних фірм. І навіть при самих сприятливих умовах, інноваційних фірми повинно народжуватись багато, оскільки світова практика свідчить, виживає 1 з 10 фірм. І ті хто виживає, створюють самий великий ринок, та демонструють економічну ефективність, та забезпечують помітний інноваційний розвиток.
Проблема переходу на інноваційний шлях розвитку надзвичайно актуальна для української економіки. Сировинна направленість експорту українських підприємств дозволяє підвищувати продуктивність окремих підприємств, але в стратегічній перспективі саме інновації визначатимуть стійкість підприємства, забезпечуватимуть ефективність використання ресурсів, вирішуватимуть поточні задачі, та збільшать продуктивність праці.
Розвиток інноваційної діяльності надасть можливість використати творчий потенціал наукових співробітників, що накопичується в університетах, і майже не знаходить застосування, через те, що ідеї через відсутність коштів не комерціалізуються.
Ефективне вирішення проблеми активного освоєння нових технологій в промисловості та будівництві можливе на основі впровадження інноваційних підходів управління та діяльності. Під інноваційним підходом мається на увазі вироблення такої стратегії, при якій підприємство головною довгостроковою ціллю ставить за мету освоєння прогресивних технологій, випуск нової чи удосконалення існуючої продукції.
Впровадження новітніх форм стратегічного та інноваційного менеджменту в процесі управління підприємством здійснюється шляхом їх систематизації по таким основним класифікаціям: час дії, типи цілей, врахування факторів, розміщення ресурсів, рівень та система управління, степінь важливості, основні функції та характер здійснення.
Сукупність загальних функцій являється основою для формування інструментарію розробки та реалізації інноваційно-орієнтованої стратегії управління підприємством.
Відомо, що значне покращення інноваційного розвитку держави залежить від багатьох факторів, зокрема від формування цивілізованого ринку інновацій та орієнтація цього ринку на промисловість країни, впровадження інноваційних розробок, залучення інвестицій в інноваційну сферу.
Перехід до інноваційного шляху розвитку України ґрунтується на відповідному розвитку продуктивних сил.
Стійкість підприємства на ринку залежить від високого рівня бізнес – потенціалу інноваційного підприємства, котрий включає в себе: науковий, виробничий та підприємницький потенціали.
Важливо відзначити, що у сучасних українських реаліях, коли ні інноваційних підприємств, ні справжньої ринкової інфраструктури фактично нема, інноваційні фонди повинні активно шукати проривні інноваційні проекти. І швидше за все, знайти їх можна в науково дослідних інститутах та ВУЗах, на основі яких слід створювати відділи інновацій, котрі повинні спеціально відбирати ідеї та підтримувати інноваційно орієнтовані фундаментальні дослідження.
Оцінка наукового потенціалу передбачає аналіз здатності підприємства до проведення наукових досліджень та розробок, а також можливостей реалізації на ринку накопичених наукових розробок. На цій стадії, керівник вивчає досвід та можливості підприємства з розробки інноваційних продуктів, і відбирає технології, які володіють комерційним потенціалом, і потенційно можуть стати продуктом на ринку. А саме, продукт готовий до комерціалізації, готовий лабораторний взірець, команда проекту обґрунтувала ідею.
Оцінка виробничого потенціалу передбачає аналіз наявних можливостей втілення ідеї до стадії готовності продаж не ринку, через оцінку наявності обладнання, технологій, наявність кадрів, постачальників комплектуючих, зв’язків з виробниками. Сучасний ринок пропонує нові можливості для виробників, через технології аутсорсингу, коли усі складові виробничого потенціалу можна отримати від виробників партнерів. Критеріями відбору постачальників виступають: якість, дисципліна постачання, рівень затрат.
Оцінка ринкового потенціалу дозволяє зрозуміти, чи можливий у інноваційного продукту, проекту реальний успіх на ринку, чи відповідає він певним потребам ринку. Знання ринку, вимагає від менеджера підприємства, яке впроваджує інноваційні проекти, додаткових знань та навиків по організації ринкової взаємодії та навиків впровадження інструментарію маркетингу комерціалізації технологій.
Оцінка підприємницького потенціалу дозволяє проаналізувати історію подібних проектів, оцінити управління технологічним процесом, рівень компетентності проектних команд, оцінку фінансового потенціалу.
Успіх підприємництва, а інноваційного загалом, потребує обліку усієї системи вище перерахованих факторів. Зневажання цими факторами є основною причиною більшості невдач нових підприємств та проектів.
Джерелами інноваційних можливостей для підприємств повинні виступати по перше ринок, оскільки первинним є потереби ринку, і під них розробляється продукт та технологія виробництва, обладнання, кадри, територія та інше, а по друге нові знання та технології, так як первинним є внутрішні можливості підприємства. При чому, важливо досягнути гармонійної рівноваги поміж усіма перерахованими складовими.
Найважливішим фактором успіху кожної компанії є стратегічне управління технологічним розвитком та інноваційний менеджмент.
Орієнтація на передові технології є ключовими факторами до успіху на ринку, котрі з нетерпінням чекають значного прогресу у характеристиках продукту та готові сплачувати за нього високу ціну.
Історія свідчить, що подібні тенденції завжди присутні на ринку озброєння, з початком ери пріоритетів здоров’я та довголіття на передові технології стала орієнтуватись фармацевтична промисловість, а сьогодні прийшов час галузі обробки даних та комунікацій.
В цих умовах, одним з найбільш вдалих факторів, що визначають успіх підприємства, є здатність керівництва застосовувати принципи управління фірмою через її технологічний розвиток, стратегічне управління застосовуючи технологічний менеджмент.
Ключовими моментами технологічного менеджменту є:
- виявлення та комерційна оцінка технологічних можливостей;
- управління дослідженнями та розробками; інтеграція технологій у загальну діяльність підприємства;
- стратегічне управління інтелектуальною власністю;
- підтримка конкурентноздатності, просунення на ринок нових продуктів;
- управління поточними та радикальними інноваціями.
До питань технологічного менеджменту відносять:
- управління життєвим циклом продукту та асортиментом продукції, у тому числі управління процесами заміни застарілих технологій та обладнання;
- формування інноваційної культури персоналу;
- управління якістю продукції що виготовляється;
- управління інтелектуальною власністю та інше.
У цілому, ефективне управління технологіями повинне об’єднати перспективи створення нової інноваційної технології та перспективи попиту на неї.
Аналіз позиціювання продуктів найбільш потужних інноваційних фірм свідчить, що сучасний інноваційний продукт, незалежно від вподобань покупців повинен відповідати наступним критеріям:
• Бути наукомістким – містити ті чи інші об’єкти промислової власності (патенти, ноу-хау, інжиніринг, зареєстровані товарні знаки)
• Володіти сертифікатами відповідності українським, міжнародним стандартам ДСТУ, ISO
• Відповідати екологічним вимогам;
• Мати відмінне співвідношення з фізичними потребами людини, бути зручними у користування (ергономічними)
• Володіти надійністю в експлуатації
• Мати налагоджений передпродажний та після продажній сервіс (протягом 24 годин)
За бажанням споживача постачатись у виді продукту "під ключ"
Інноваційна технологія розглядається як найважливіший засіб створення та підтримки конкурентної переваги, що піднімає її до рівня стратегічного капіталу, котрим потрібно грамотно управляти на усіх етапах керівництва підприємства.

Коваль О.Д.
ДБУ "Карпатський регіональний центр інноваційного розвитку"

 

24 червня 2008р.