Відповіді на запитання платників податку, пов"язані з декларуванням доходів громадян

ВИТЯГ

Відповіді на запитання платників податку, пов"язані з декларуванням доходів громадян

1. Хто у 2008 році має подавати річну податкову декларацію?

Законом "Про податок з доходів фізичних осіб", який діє з 1 січня 2004 року, змінено порядок подання річних декларацій. Зараз не існує законодавчої норми щодо загальнообов"язкового для всіх декларування річних доходів. Обов"язок щодо декларування покладено лише на осіб, які одержували у 2007 році доходи не від податкових агентів, тобто не від підприємств, установ, організацій та підприємців. Таким чином, якщо громадяни у минулому році одержували доходи виключно від податкових агентів, то подавати річну декларацію таким громадянам не потрібно.

Обов"язково мають задекларувати свої доходи за 2007 рік громадяни, які одержували іноземні доходи, спадщину, подарунки від фізичних осіб, матеріальну допомогу понад 740 грн. на рік, прибутки від продажу акцій та інших корпоративних прав, а також будь-які доходи, з яких при їх одержанні не було сплачено податок.

За наслідками подання декларації податківці розрахують таким особам суму податку до сплати в бюджет.

Крім того, ті громадяни, хто сплачував протягом 2007 року за навчання, перераховував пенсійні або благодійні внески, всиновлював дітей, пройшов штучне запліднення, мають право подати декларацію на податковий кредит з метою повернення частини сплаченого протягом 2007 року в бюджет податку з доходів

2. Куди подавати декларацію та у які строки?

Декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси платника податку, тобто за місцем реєстрації (по паспорту), або місцем переважного проживання громадянина.

Подати річну декларацію необхідно до 1 квітня 2008 року, а на податковий кредит - протягом усього року.

Податківці всебічно сприяють поданню декларацій, надають безкоштовно бланк декларації та допомагають в її заповненні. Тим, хто подає декларацію на податковий кредит, податківці допомагають провадити розрахунок сум податку до повернення.

Перед поданням декларації можна попередньо звернутися за телефоном до податкової інспекції за місцем свого проживання та додатково з"ясувати всі незрозумілі для платника податку питання щодо порядку заповнення та подання декларації.

3. Чи необхідно додавати до декларації ще якісь документи?

Для повного та своєчасного проведення розрахунків сум, що підлягають доплаті або поверненню з бюджету, у тому числі внаслідок застосування платниками податку права на податковий кредит, а також надання податковими органами послуг платникам податку із заповнення ними декларацій у встановленому порядку, доцільно радити платникам податку додавати до декларації копії документів, що підтверджують витрати, в т.ч. які включаються до податкового кредиту, копію довідки про ідентифікаційний номер, довідки від працедавця про суми нарахованого загального оподатковуваного доходу протягом 2007 року у вигляді заробітної плати та суми нарахованого (утриманого) та перерахованого до бюджету податку з цього доходу, заяву із зазначенням банківського рахунку, на який слід повернути кошти або щодо зарахування суми повернення у рахунок погашення інших своїх податкових зобов"язань. Згідно з Законом N 889 документи, що підтверджують фактично понесені витрати підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення органом державної податкової служби податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.

4. Яким нормативним документом передбачена відповідальність за неподання декларації про доходи фізичних осіб, у випадку обов"язкового подання - до 1 квітня 2008 року?

Відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов"язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п"яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. Для отримання податкового кредиту фізична особа звернулась до ДПІ. Податкова інспекція відмовилася прийняти податкову декларацію посилаючись на те, що дана особа проживає (за паспортом) в іншому місті. Чи правомірно це?

Для отримання податкового кредиту фізична особа повинна звернутися до ДПІ за своєю податковою адресою. Згідно з п. 1.14 ст. 1 Закону N 889, податкова адреса фізичної особи - це місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно з законодавством.

6. Чи можливо подати до податкової інспекції декларацію про доходи для нарахування податкового кредиту після 1 квітня 2008 року? Чи не розглядається це як порушення і чи не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасне подання декларації?

Податковим законодавством установлено обов"язкове подання податкової декларації в установлені законом строки у випадках, коли таке подання передбачає нарахування та/або сплату податку до бюджету. Щодо податкового кредиту Закон N 889-IV передбачає виключно повернення платнику податку з бюджету частини податку з доходів фізичних осіб, сплаченого із зарплати (ст. 5).

Відповідно до п. 15.3 ст. 15 Закону N 2181-III заяви (податкові декларації) на повернення з бюджету надміру сплачених податків або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, платники податку можуть подавати протягом 1095 днів, наступних за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Водночас пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону N 889-IV установлено обмеження, а саме: якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. Тому строк подання декларацій платниками податку у зв"язку з реалізацією права на податковий кредит становить не три роки (1095 днів), а обмежується податковим періодом (роком).

Таким чином, при реалізації платниками податку права на податковий кредит строк подання декларацій не обмежується 1 квітня. Податкові органи прийматимуть і обраховуватимуть такі декларації протягом усього 2008 року. При цьому жодних штрафних санкцій за подання після 1 квітня декларацій у зв"язку з реалізацією права на податковий кредит податкові органи не застосовували, оскільки це не передбачено законодавством.

7. Сестра, брат якої постійно проживає за кордоном, але є громадянином України і має квартиру на території України, здає по довіреності (яку передав брат) в оренду його квартиру. Яку ставку податку необхідно зазначити в договорі оренди? Хто має декларувати отриманий дохід (брат - власник квартири, чи сестра, яка здає квартиру по довіреності)?

Порядок оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм, (піднайм), регулюється п. 9.1 ст. 9 Закону.

При цьому, відповідно до п. 7.3 ст. 7 Закону ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті (30 % з 01.01.2007), від будь-яких доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб.

Тобто, з доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна, належного за правом власності нерезиденту та розташованого на території України, орендар (юридична чи фізична особа - суб"єкт підприємницької діяльності) повинен, як податковий агент, утримувати податок з доходів фізичних осіб (з 2007 року - за ставкою 30 %).

8. Мати - громадянка України отримала від своєї доньки, яка постійно працює за кордоном (у Німеччині), грошовий переказ. Як оподатковуються таким чином отримані кошти?

Згідно з Законом N 889 дохід, відмінний від доходу з джерелом його походження з території України, є іноземним. Відповідно до ст. 3 Закону N 889 об"єктом оподаткування резидента є іноземні доходи.

Тому в випадках, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача, який зобов"язаний подати річну податкову декларацію.

9. Які об"єкти спадщини визначені у Законі як такі, що підлягають декларуванню?

Оподаткування доходів, одержаних у вигляді спадщини, регламентується ст. 13 Закону, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року.

Згідно із цією статтею, об"єкти спадщини платника податку, що він має відобразити у річній декларації, поділяються з метою оподаткування на:

- об"єкти нерухомого майна;

- об"єкти рухомого майна;

- об"єкти комерційної власності;

- суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного страхування, пенсійного вкладу;

- кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

10. Враховуючи зміни у податковому законодавстві, прошу надати відповідь на питання: які саме громадяни не повинні сплачувати податок із одержаної спадщини і на підставі чого?

Починаючи з 1 січня 2007 року Законом України від 19.01.2006 р. N 3378-IV "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" було внесено зміни до статті 13 Закону N 889, згідно з якими при отриманні об"єктів спадщини спадкоємцями, що є членами сім"ї спадкодавця, першого ступеня споріднення, такі об"єкти оподатковуються за нульовою ставкою податку до будь якого об"єкта спадщини.

Таким чином, якщо платником податку, який є спадкоємцем 1-го ступеня споріднення з спадкодавцем, отримано у спадщину кошти, майно, майнові чи немайнові права, то він повинен включати у податкову декларацію за наслідками 2007 року вартість такої спадщини, але податок при цьому не сплачується.

11. Хто відповідно до законодавства відноситься до членів сім"ї спадкодавця 1-го та 2-го ступеня споріднення?

Членами сім"ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім"ї фізичної особи (баба, дід, рідні брати сестри, онуки та інші утриманці, визнані згідно із законом) вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889).

12. Які особливості оподаткування спадщини, одержаної у вигляді банківських вкладів, у тому числі, вкладів, розміщених у ощадбанку до 1992 року та чи необхідно подавати декларацію, внаслідок отримання такого об"єкта спадщини (доходу)?

Згідно з ст. 13, ст. 14 Закону N 889 кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, що успадковуються членом сім"ї фізичної особи першого ступеня споріднення оподатковуються за нульовою ставкою.

При отриманні зазначеного об"єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім"ї спадкодавця першого ступеня споріднення, такий об"єкт підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 Закону N 889 (у розмірі 5 % з 01.01.2007 р.).

13. Якщо громадянин (який із спадкодавцем немає родинних стосунків) під час оформлення свідоцтва про право на спадщину у 2007 році сам сплатив податок, чи зобов"язаний він подавати декларацію?

Якщо платником податку у 2007 році під час одержання Свідоцтва про право на спадщину було сплачено добровільно (авансом) податок з доходів, одержаних у вигляді вартості успадкованого майна (яке є об"єктом оподаткування у 2007 р.), то в такому випадку обов"язок такого платника податку щодо сплати податку за наслідками 2007 року вважається виконаним, але подання податкової декларації є обов"язковим.

14. Неповнолітня дитина (сирота) успадковує нерухоме майно та цінні папери. Чи передбачено законом будь-які пільги з оподаткування таких об"єктів спадщини, якщо спадкоємцем є дитина?

Згідно з Законом N 889 до членів сім"ї спадкодавця першого ступеня споріднення відносяться, зокрема: діти, як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти.

Для спадкоємців - членів сім"ї спадкодавця першого ступеня споріднення при успадкуванні нерухомості застосовується нульова ставка податку з доходів фізичних осіб.

15. Чи слід сплачувати податок за успадкований майновий сертифікат про право власності на майновий пай члена колективного сільгосппідприємства, одержаний у 2007 р., враховуючи зміни у податковому законодавстві щодо оподаткування спадщини?

Оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних у вигляді об"єктів спадщини (коштів, майна, майнових чи немайнових прав), регламентується ст. 13, ст. 14 Закону N 889-IV. Починаючи з 1 січня 2007 р. не підлягає оподаткуванню вартість майнового сертифіката (об"єкта комерційної власності), успадкованого членами сім"ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Щодо об"єктів спадщини, які отримані фізичними особами, які не є членами сім"ї першого ступеня споріднення, то вони оподатковуються за ставкою визначеною п. 7.2 ст. 7 - 5 відсотків.

Таким чином, якщо платник податку - не член сім"ї спадкодавця першого ступеня споріднення у 2007 р. одержав свідоцтво про право на спадщину на майновий сертифікат (об"єкт комерційної власності), то він зобов"язаний до 1 квітня 2008 року подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (місцем постійного або переважного проживання) річну декларацію, в якій зазначити вартість такого успадкованого майнового сертифіката та сплатити з неї (спадщини) податок з доходів фізичних осіб.

16. Як оподатковується дохід, отриманий платником податку внаслідок прийняття ним у 2007 році у спадщину нерухомого майна, якщо спадкоємець першого ступеня споріднення є нерезидентом?

Відповідно до норм Закону N 889 (стаття 13) дохід, отриманий таким платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину майна, оподатковується за ставкою п. 7.3 Закону (30 %) на підставі річної податкової декларації. (За бажанням нерезидента він міг сплатити податок під час одержання свідоцтва про право на спадщину).

17. Тітка подарувала племіннику квартиру. Як оподатковуються доходи, отримані внаслідок дарування фізичними особами об"єктів нерухомого майна особам, які не відносяться до першого чи другого ступеня споріднення із дарувателем?

Оподаткування доходів, одержаних у вигляді подарунків, регламентується статтею 14 Закону України N 889.

Згідно з пунктом 14.1 цієї статті Закону кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини, тобто згідно з положеннями ст. 13 Закону, яка набрала чинності з 1 січня 2007 року.

Ставка оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у подарунок (спадщину) коштів, майна, немайнових прав встановлюється в залежності від об"єкта отриманого платником податку у подарунок (спадщину) та ступеня споріднення із дарувателем (спадкодавцем).

Відповідно до підпункту 1.20.4 пункту 1.20 статті 1 Закону членами сім"ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.

Членами сім"ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім"ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Тобто, виходячи із положень Закону, племінник не відноситься до першого чи другого ступеня споріднення із дарувателем (спадкодавцем), а тому такі фізичні особи - платники податку, які одержали протягом звітного податкового року дохід у вигляді вартості подарунку (квартири) від особи, з якою має інший ступінь споріднення ніж перший чи другий чи взагалі не має споріднення, зобов"язані включити його вартість до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 квітня року, наступного за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місце постійного або переважного проживання платника податку) та сплатити з нього податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.2 ст. 7 Закону (5 % щодо вартості подарунку).

18. Чи повинні громадяни, які у 2007 році продавали власну нерухомість декларувати доходи та сплачувати податок з таких доходів?

Відповідно до положень статті 11 Закону дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового або садового будинку, квартири або їх частин, кімнати (далі - житловий об"єкт) не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового об"єкта не перевищує 100 квадратних метрів.

У разі якщо площа саме такого житлового об"єкта (житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати) перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об"єкта нерухомого майна.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з таких об"єктів нерухомості або від продажу об"єкта нерухомості, іншого ніж вказаного (тобто, відмінного від житлового або садового будинку, квартири або їх частин, кімнати), а також від продажу об"єкта незавершеного будівництва підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону (5 %).

Що стосується подання річної податкової декларації, то відповідно до норм ст. 18 Закону обов"язок платника податку щодо її подання вважається виконаним, якщо він протягом звітного року одержував доходи виключно від податкових агентів. Податковим агентом при здійсненні операцій з купівлі-продажу нерухомості цим Законом визначено нотаріуса, який посвідчує відповідний за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Отже, якщо у платника податку, крім продажу нерухомості відсутні інші, визначені Законом, підстави для подання річної податкової декларації за звітний 2007 рік, він не повинен подавати таку декларацію. У разі, якщо такий платник має зобов"язання щодо подання річної декларації, то повинен заповнити таку декларацію і зазначити у ній всі одержані доходи, в тому числі від продажу нерухомого майна.

19. Підприємство купує у громадян акції, отримані ними у власність в процесі приватизації. Чи зобов"язані такі громадяни подавати декларацію про доходи?

Згідно пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону N 889 сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до Закону, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується податком з доходів фізичних осіб.

Водночас, підпунктом "б" пп. 9.6.8 п. 9.6 ст. 9 Закону N 889 передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 цього Закону, не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Таким чином, якщо громадянин отримує тільки доходи, які не оподатковуються на підставі пп. 4.3.18, то він повинен зазначити їх у річній податковій декларації, але без сплати податку.

20. Громадянин у 2007 році отримав доход від продажу майна, отриманого від КСП в натурі згідно з майновим сертифікатом. Чи має він подавати декларацію?

Відповідно до пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону N 889 до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються (тому і не відображаються в річній податковій декларації) сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Таким чином, дохід платника податку від продажу майна, отриманого від КСП в натурі згідно з майновим сертифікатом, іншому підприємству не підлягає оподаткуванню, а підприємство при виконанні функції податкового агента не нараховує та не утримує податок з доходів фізичних осіб, а тільки подає форму 1ДФ.

21. Що таке інвестиційні доходи і як вони оподатковуються?

Порядок визначення інвестиційного прибутку та його оподаткування встановлено п. 9.6 ст. 9 Закону N 889.

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у пункті 9.6 статті 9 Закону, згідно із яким облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат з урахуванням наказу Державної податкової адміністрації України від 16.10.2003 р. N 490 "Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу".

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв"язку з придбанням такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.

Позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного року включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку, що підлягає декларуванню за наслідками звітного податкового року у встановленому законом порядку. При цьому, до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами платник податку не включає дохід, отриманий протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (пп. 9.6.8 "а" п. 9.6 ст. 9 Закону). Також не підлягають оподаткуванню, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та не враховуються при розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами доходи, отримані платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону (пп. 9.6.8 "б" п. 9.6 ст. 9 Закону).

Платник податку, який за розрахунком загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами протягом звітного року має право не подавати до податкового органу річну податкову декларацію, зобов"язаний її подати у разі отримання доходів, виплачених на його користь особами, які не є податковими агентами (п. 17.2 "в" ст. 17 та п. 18.2 ст. 18 Закону). Якщо дохід, одержаний від продажу у звітному податковому році інвестиційного активу не перевищує згадану вище суму, відомості про такий продаж до декларації не вносяться.

Згідно із підпунктом 9.6.7 пункту 9.6 статті 9 Закону для цілей цього підпункту під терміном "інвестиційний актив" розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу, під терміном "пакет цінних паперів" розуміється окремий цінний папір чи сукупність ідентичних цінних паперів, а під терміном ідентичний цінний папір" розуміються цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

Громадяни, які протягом 2007 року одержували доходи від продажу інвестиційних активів повинні згідно із Законом N 889 до 1 квітня 2008 року подати до податкового органу за місцем проживання річну податкову декларацію та сплатити податок з суми одержаного інвестиційного прибутку.

22. Хто має визначати інвестиційний прибуток, з якого слід сплатити податок?

Норми Закону зобов"язують платників податку вести самостійно облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами, окремо від інших доходів і витрат. Форма обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу встановлена наказом Державної податкової адміністрації України від 16 жовтня 2003 року N 490, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2003 р. за N 988/8309.

23. Якщо підсумком операцій з інвестиційними активами є збиток, чи необхідно в такому випадку подавати річну декларацію?

Так, декларацію подавати необхідно. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від"ємне значення (збиток), то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення. Для цього його треба задекларувати.

Але при цьому слід мати на увазі, що якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) пов"язаним з ним особам, то інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами. Також, якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, то інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або надання у спадщину, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Також необхідно мати на увазі, що інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.

24. Чи є якісь випадки, в яких інвестиційний прибуток звільняється від оподаткування?

Не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2007 звітний податковий рік дохід, отриманий платником податку протягом зазначеного року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує 740 грн. (суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону), а також дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 цього Закону, а саме: сума доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, та сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону. У зазначених випадках платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму таких доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

25. В яких випадках платник податку не повинен декларувати інвестиційний прибуток незалежно від його суми?

Якщо платник податку протягом 2007 року здійснював операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, уклавши з таким торговцем договір щодо виконання ним функцій податкового агента, то його обов"язок щодо подання річної декларації вважається виконаним, тобто він звільняється від подання декларації та сплати податку з одержаного інвестиційного прибутку.

26. Чи є особливості подання декларації громадянами, які виїздять за кордон на постійне місце проживання?

Платники податку - резиденти, які виїздять за кордон на постійне місце проживання, зобов"язані подати до податкового органу декларацію не пізніше закінчення 60-го календарного дня, що передує такому виїзду.

Податковий орган зобов"язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов"язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов"язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов"язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур

12 лютого 2008 | Департамент масово-роз"яснювальної роботи та звернень громадян, Департамент оподаткування фізичних осіб ДПА України

 

13 лютого 2008р.