Лижні курорти заробили 50% від торішніх прибутків

Сніг в горах — чи не єдине джерело добробуту для традиційно безробітних мешканців гір.
Торгуючи сніжними розвагами взимку, можна розжитися грошима на весь рік і врешті-решт забути про закордонні заробітки. Зараз продавати нічого: снігу в горах замало, тому зі всіх гірськолижних підйомників нині працюють тільки чотири — на горі Драгобрат (Рахівщина).

ПРОБЛЕМИ МАЛОГО БІЗНЕСУ
Сніжна лихоманка в Закарпатті почалася не так давно. Її ініціювали представники середнього класу: недостатньо багаті, щоб відпочивати за кордоном, але досить амбітні, щоб проводити зимову відпустку в квартирі або на дачі. Альтернативою і стали рідні Карпати. На сервіс, точніше, його відсутність, ніхто спочатку не звертав уваги. Ночували в тісних будиночках селян, каталися на необлаштованих схилах гір, самі готували їжу. Але дуже скоро цю скромну романтику витіснив жорсткий і надприбутковий бізнес. Зараз чи не в кожному гірському селі є декілька сучасних міні-готелів, з десяток приватних садиб, ресторани і бари, сауни і розважальні заклади. Тільки за два тижні новорічних свят (це високий, а тому найдорожчий по класу сезон) свої гроші у них залишають тисячі туристів. Тобто кожен сільський підприємець, за приблизними підрахунками, заробляє в сезон щонайменше 100 тис. переважно тіньових гривень. За них можна не тільки безбідно прожити весь рік, але розширити і удосконалити свій бізнес. Окрім сільських садиб, нині в нім задіяно ще більше трьох десятків санаторіїв і близько сотні туристичних баз. І якщо на новорічний-різдвяний сезон туристів приїхало майже удвічі більше, ніж минулого року (місця розкупили ще влітку), то зараз все частіше від запланованого відпочинку відмовляються і відміняють замовлення. Втім, про провал гірськолижного сезону говорити ще рано, запевняє начальник Управління туризму Закарпатської ОДА Олександр Марченко. Найближчим часом синоптики прогнозують сніг, і тоді місця на турбазах знову стануть дефіцитом. А обласний бюджет від витребеньок погоди поки не страждає. Майже всі туристичні об’єкти і гірськолижні підйомники знаходяться в приватних руках, і підприємці незалежно від кількості туристів стабільно виплачують певні податки. Свої прибутки вони не афішують. Але відомо, що більше всього грошей приносять не стільки послуги проживання і харчування, скільки розваги (продаж лижного спорядження, живлення біля лижних підйомників, робота інструкторів, прокат снігоходів і т.д.).
Взагалі, представники малого і середнього бізнесу говорять, що їх прибутки цього року на різдвяні канікули знизилися в два рази в порівнянні з минулим роком.

80 МІЛЬЙОНІВ ЄВРО ЗА СНІГ
Але найбільші збитки спіткали власників гірськолижних підйомників, яких в Закарпатті понад 60. Більше всього їх в Міжгірському і Рахівському районах. Зазвичай це застарілі крючкові, а не крісельні механізми. Їх місцевим підприємцям за помірними цінами збувають іноземці. У Австрії дешевше продати такі залізні раритети, ніж їх утилізувати. Але мода на все дешеве, а тому і не дуже безпечне і надійне, поступово проходить і у нас. Недавно в області затвердили проект зі спорудження декількох ультрамодерних гірськолижних комплексів, спускові траси для яких спроектували австрійські фахівці. Київським бізнесменам ця інвестиція в зимові розваги обійдеться в 80 млн. євро. Експерти вважають, що за два тривалі сніжні сезони гроші повернуться. Навіть зараз денний абонемент на користування застарілими підйомниками крісел коштує від 100 до 150 грн.
Весняна погода серед зими поламала навіть плани митників і прикордонників. Минулого року із-за напливу туристів з Європи, що спокусилися безвізовим режимом і рвонули до українських Карпат, на українсько-словацькому кордоні були вимушені побудувати додатковий контрольно-пропускний пункт. В очікуванні туристичного буму цього року прикордонники купили ще декілька таких мобільних КПП. Але черг немає, і вони простоюють.
Точний збиток, заподіяний теплою погодою сніжному бізнесу Карпат, навряд чи вдасться підрахувати. У цій сфері дуже багато тіньових грошей. Але вже зараз відомо: якщо зима і далі буде без снігу, значний відсоток підприємців, торгуючих ним, збанкрутують. Тому літом, як і багато років тому, їх знов чекає безрадісна перспектива гірких заробітків на чужині.

Марія Бурин, Закарпаття
Газета "Комментарии"

 

12 січня 2007р.