Свинець, марганець, мідь та ще з десяток важких металів споживають у їжу разом з криничною водою жителі закарпатського села Мужієве

Вже достеменно відомо: джерело зараження – відвали руди, що накопичилися навколо золото-добувних шахт. Щоб їх переробити і знезаразити - місцевій золотокопальні не вистачає грошей. А віддати надра у приватні руки держава поки що не готова. Ось такі штучні гори з видобутої руди оточують село Мужієво, що в Берегівському районі. Золота тут немає, зате є з десяток важких металів, які разом з дощовими водами потрапляють у криниці та на городи селян. Скажімо, вміст кадмію у цьому потічку перевищує норму у 14 тисяч разів. Небезпеку, що чатує у кринИцях та страшні недуги, які вона спричиняє мужієвці відчувають на собі, однак офіційно цього ніхто не підтвердив. Результати експертизи, здійсненої ще влітку, екологи оприлюднили тільки днями. Крім води, важкими металами у Мужієві всуціль забруднена земля. Їх вміст у городині перевищує норму у десятки разів. Припускають, що стічні води з відвалів потрапляють у Тису, а, отже, й за межі району. Адже поліметалеву руду тут видобували століттями, а забравши золото, відходи залишали просто неба. Вилучити з неї небезпечні для людини і цінні для промисловості метали можна, але на це немає грошей. Із запланованих 28 мільйонів гривень на розвиток золотої копальні держава надала всього 4. Тож обіцяні центральний водогін та об’їзну дорогу так і не збудували. А віддавати надра у приватні руки держава не поспішає. За таку золотоносну безгосподарність дві тисячі мужієвців сьомий рік поспіль розплачуються здоров’ям. Районна влада готова самотужки провести у Мужієве водогін, але як позбутися насиченої важкими металами руди та збудувати технічну дорогу поза селом наразі не знає ніхто.

1+1

 

14 грудня 2006р.