В очікуванні нового уряду

БЮТівці звинуватили Мороза в отриманні від регіоналів хабара у триста мільйонів. Соціалісти ви-правдовуються тим, що подібну суму неможливо непомітно ні передати, ні взяти. Хтозна, їм у парламенті справді краще відомі технології передачі цілих міль-йо-нів. Навряд чи це виглядає, як "КАМАЗ", завантажений пачками грошей. А от включення потрібної людини до наглядової ради якоїсь солідної фірми може відбутися цілком непомітно. Зрештою, та що там якісь триста мільйонів, коли спікер може контролювати весь бюджетний процес в Україні, призначення на найважливіші державні посади тощо! Спікер-ське крісло саме по собі варте мільярдів. Можна подумати Петро Порошенко рвався на нього, бо хотів просто покрасуватися перед телекамерами. Отоді би він Україну просто на хліб намащував і їв би без солі й перцю — тільки би за вухами лящало. Зрештою, не все втрачено. Не вдалося захопити парламент, то можна спробувати в уряді. Порошенко ціл-ком може стати міністром фінансів чи навіть і віце-прем’єром в уряді Януковича.

Янукович вже призабув, як колись називав Ющенка "шкодливим котом Леопольдом". Тепер Федорович вже подивився той мультик і сам залюбки повторює: "Хлоп’ята, давайте жити дружно!" Тепер дружити дуже хочеться, бо Ющенко — то вже влада, а значить, і гроші. Не вдається поцілувати його в губи, то можна куди інде. Тому донецькі вирішили прогнутися перед двічі відправленим у відставку Єхануровим. Вирішили, що коли після газового скандалу цього слабенького прем’єра 10 січня відставили вперше, то це було неправильно. Щось на кшталт з бодуна після затяжної зустрічі Нового року. Прикололися просто. Насправді же Єхануров прекрасний хлопець. Головний профспілковий діяч О. Стоян (колись був в "Нашій Україні", а тепер у Партії регіонів) аж ридав і шморгав — так вибачався за своє колишнє голосування. Кричав сердешний, що уряд Єханурова — найкращий за всю історію України. Ну, тепер така команда надійшла. А те, що в травні Єхануров сам подав у відставку, то це, виявляється, теж не відставка — тільки складання повноважень перед новообраним парламентом. Так що нехай працює спокійно. Дарма, що під час виборчої кампанії регіонали і комуністи матюкали цей уряд на чому світ стоїть. Тепер він вже найкращий. Який же тоді буде найгірший?

Ну що сказати? Якщо раніше половина нашого парламенту справляла враження пройдисвітів, то тепер половина його справляє враження цілком порядних людей. Воно по суті виходить одне і те ж, але звучить значно красивіше. Процес примирення іде повним ходом. Публіку готують до того, що прем’єром стане Янукович. Мабуть, перед тим, як Ющенко подасть цю кандидатуру до парламенту, в Україні щось реорганізують. Щоб відволікти людську увагу. Пам’ятаєте, як минулого року президент підіймався на Говерлу, а там блискавка вбила одного чоловіка? Так тоді зразу вийшов указ про реорганізацію ДАІ, аби більше говорили про це, а не про трагедію. Що тепер реорганізують? Міліцію чи податкову? Принаймні Луценко вже заявив, що коли прем’єром призначать Януковича, то він у міліції не лишиться. Ага, ніби його проситимуть. У ногах валятимуться. Особливо Борис Колесников, котрого Луценко колись за грати за-проторив. Хоча, хто знає? Стоян же полюбив Єханурова. Може, і Колесников закохається у Луценка. Тепер вже все можливо.

Правда, міцну чоловічу дружбу (скоро почнуться брежнєвські поцілунки взасос) трохи псує Юлія Тимошенко. Каже, що їх усіх треба розігнати до бісової матері. Ющенко, може, і сам до того схилявся, але коли почув те від Юлі, схоже передумав: "Ко в хижі газда! Чого то вона мені буде диктувати!" Вирішив 15 днів вивчати кандидатуру Януковича — чи підходить він на прем’єра, чи ні. Мабуть, півтора року тому ще недостатньо вивчив. А коаліція спершу не всі документи на Януковича у Секретаріат президента подала. То звідти зразу попросили, щоб прислали ще біографію. Так і бачиш цю картинку: бігають по Секретаріату клерки і питають одне в одного: "А хто це такий — Янукович? Звідки-звідки він взявся?" Ну, ніяк їм без біографії і анкети не розібратися. Голова Секретаріату Рибачук взагалі з екранів зник. Мабуть, біографію читає — нічого второпати не може. Натомість прес-секретарка президента Ірина Геращенко так і заявила журналістам: "Ющенко з прем’єром Януковичем не зустрічався". Потім вибачалася, що вона обмовилася, та ніхто не повірив. Виглядало то все дуже зрежисовано. Мовляв, звикайте потрохи, поки ми тут біографію дочитаємо.

Обмовки — вони тільки на перший погляд випадкові. Он назвав Мороз антикризову коаліцію антидемократичною. Можливо, так воно і буде. Коли остаточно домовляться "Наша Україна" і "регіонали". Чи не домовляться вони за рахунок самого Ющенка? Принаймні президент явно остерігається полишати Україну. Навіть на саміт ліде-рів СНД не полетів. Воно справді неприємно — сидиш у Москві, а по радіо кажуть, що ти вже не прези-дент. У нас же все можливо. Рейтинг зараз низький. Зграя друзів все міцніше стискає обійми. Всі лізуть, витягнувши губи, але ніколи не знаєш: чи поцілують, чи вкусять. Дивиться, мабуть, Ющенко на Кучму та й заздрить: той за півтора року відпочив, протверезів, якийсь здоровий блиск в очах з’явився. Каже, що всім треба миритися.

Олігархи теж не проти миритися. Якщо не за рахунок Ющенка, так за рахунок народу. А так в іншому — все нормально. Держава до свого 15-річчя готова.

РІО

 

30 липня 2006р.