ЩО БУДЕМО ЇСТИ ВЗИМКУ ЗНАЮТЬ ФАХІВЦІ-АГРАРНИКИ
В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання на тему: „Земельна реформа і врожай-2006: пальне, запчастини, закупівля...” .
Про ситуацію зі збором урожаю розповів заступник начальника головного управління агропромислового комплексу ОДА Віталій Кузовков. Так, за його словами, на умови достигання цьогорічного урожаю вплинула досить важка весна, зачепила його і спека, яка до того ж сьогодні утруднює процес збирання урожаю. За ваговими показниками зерно, на жаль, цього року не відповідає очікуванням. Харчова потреба області у зернових складає 195 тис. тон., власними силами вирощується 70 тис. тон, інше завозиться з-за меж області. Два попередні роки, зазначив Віталій Кузовков, наша область отримувала перше місце по урожайності. Нині попри погодні умови урожайність 30,8 т з га порівняно з іншими регіонами України, де урожайність склала 20,6 т з га.
Наразі вже зібрано урожай з 70 % площі ячменю та 60 % площ пшениці. Усього на Закарпатті пшеницею засіяно 32,2 тис. га, ячменем — 9,2 тис. га. 50 % зернових в області вирощується в одноосібних селянських господарствах.
Найкращі темпи збирання урожаю, за словами В. Кузовкова, демонструють Виноградівський, Берегівський та Мукачівський райони. Урожайність зернових у середньому по Закарпаттю становить 30,7 центнерів з гектару, що на 1,9 центнера менше, ніж минулого року. Сьогодні в області задіяно 467 комбайнів. Дехто з фермерів залучає техніку для збирання врожаю з інших областей - одне з сільгосппідприємств Ужгородського району запросило 4 комбайни з Волині для роботи на 1200 га зернових. Тільки одиниці спроможні придбати нові машини (таких 5%), оснащені навіть кондиціонером та комп’ютерними програмами. Представники управління агропромислового комплексу ОДА стверджують, що загалом готовність техніки до сезону становить 98 %. Вистачає і пального, хоча ціна на нього не була зафіксована державою і 35% із запланованого довелося купувати за підвищеною вартістю.
Діють в області і пільгові кредити для сільгоспвиробників, цього року їх видано на 66 млн. грн.. Але не всі фермери поспішають скористатися такою пропозицією—бояться ризикувати. У цій ситуації значно б допоміг закон про іпотеку, що передбачає внесення під заставу землі. Проте парламент не поспішає розглянути цей необхідний документ.
Ситуацію з насиченням ринку угорським борошном доповідач пояснив тим, що базарники отримую більше прибутку від привозного борошна, аніж від місцевого, оскільки фінансові процеси при закупці українських товарів більш прозорі і дають менше можливості заробити на закрутці цін. Але наше зерно не поступається по якості закордонному—переконаний Віталій Кузовков.
До цієї новини немає коментарів