БЕЗГЛУЗДА СМЕРТЬ У ПІДВАЛІ

Квітневого ранку в чергову частину Тячівського райвідділу УМВС зателефонували із селища Тересва. Повідомили, що на вул. Народній в кюветі нерухомо лежить напівроздягнений та роззутий чоловік. Разом із слідчо-оперативною групою у селище виїхали начальник райвідділу Ладислав Бобич, його перший заступник Іван Гичка, прокурор району В’ячеслав Братюк, слідчий прокуратури Ігор Турок, начальник карного розшуку райвідділу Михайло Білий та його заступник Василь Банк. З УМВС на допомогу колегам прибули заступник начальника управління карного розшуку Володимир Поляк та оперуповноважений цього ж підрозділу Іван Візічканич. Висновок попереднього огляду трупа свідчив, що людину перед смертю хтось жорстоко побив. А обласна судмедекспертиза уточнила: нещасному завдано тяжку черепно-мозкову травму, переламано майже усі ребра. Однак безпосередньою причиною смерті небіжчика став травматичний шок. Судові медики дослідили також, що перед смертю чоловік випив чимало спиртного.

 

Аби встановити особу покійного та знайти, хто позбавив його життя, було створено три групи. Перша проводила збір інформації, здійснюючи подвірні обходи, друга відвідувала сільські розважальні заклади, з’ясовуючи, де і з ким чоловік пив, третя займалася встановленням особи загиблого. Невдовзі з’ясувалося, що небіжчик – місцевий житель, 64-річний Іван. Чоловік ніде не працював, а якщо і заробляв десь якусь копійчину, то відразу пропивав. Правоохоронцям вдалося відтворити хронологію подій останнього дня життя Івана. Було встановлено, що у переддень загибелі він виїхав опівдні з дому велосипедом і попрямував у центр селища. Після цього Івана живим уже ніхто не бачив. Останнім часом чоловік навідувався до Людмили, місцевої жительки. Жінка також живе безпутним життям, часто прикладається до чарки. Але Людмила та її 27-річний син Артур в один голос заявили, що Іван до них не заходив та й взагалі, вони його не знають. Тим часом під час проведення подальших оперативно-розшукових заходів з’ясувалося, що Артур напередодні майже цілий день пиячив з товаришем із сусідньої вулиці. Вранці односільчани бачили, як він їхав велосипедом у бік кладовища. Не виключено, що двоколісний транспортний засіб належав Іванові. Спираючись на цю інформацію та врахувавши, що Артур і його мати явно намагаються приховувати факт свого знайомства з покійним, керівництво райвідділу прийняло рішення провести огляд їхнього дворогосподарства. Як і очікували, сліди скоєння злочину (плями крові) були виявлені на східцях будинку і в одній з кімнат. А кілька зубів, знайдених на підлозі, красномовно свідчили, що Івана жорстоко побили саме у цій хаті. Оглядаючи підвал, розшуковики знайшли ще й гумові чоботи Івана...

...Того злощасного дня Артур повертався із Дібровського тубдиспансера, де перебував на лікуванні. Дорогою зустрів приятеля, з яким перехилив чарку-другу у сільському генделику. Додому потрапив уже після обіду. А там – мати з Іваном п’яні, як то кажуть, лика не в’яжуть. Між чоловіками відразу спалахнула суперечка, яка невдовзі переросла у бійку. Івану, звичайно, не під силу було змагатися з молодим Артуром. Тож не пройшло й кілька хвилин, як Людмилин приятель опинився на підлозі. Однак Артуру цього було замало. Відкривши люк підвалу, він скинув туди напівживого Івана. А далі знову подався до свого приятеля і розповів йому про свої недавні "розборки". Хоч як приятель не намагався умовити Артура випустити супротивника, той був невблаганний. Лише після півночі молодик послухався товариша. Витягнувши Івана замість того, щоб відвезти нещасного додому або викликати лікаря, вони відтягли його на вулицю і кинули в кювет. Вранці, довідавшись, що бідолаха помер, Артур, аби знищити докази своєї вини, заховав велосипед на кладовищі. Та решти слідів позбутися не встиг.
Нині Артур заарештований. За фактом нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, прокуратурою району проти нього порушено кримінальну справу. Вирішується питання і про притягнення Артура до відповідальності ще за трьома статтями Кримінального Кодексу України: залишення людини в небезпеці, ненадання їй допомоги та незаконне позбавлення волі, що супроводжувалося заподіянням людині фізичних страждань.

ВМ

 

19 червня 2006р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів