Життя за "Лінді": Як минуле може допомогти досягати успіхів у сучасному світі

І це правда. Нещодавнє дослідження демонструє, що пересічний користувач інтернету щодня споживає 34 гігабайти інформації через зображення, тексти, ігри та відео. Іншими словами, щодоби через наші очі та вуха проходить приблизно 105 000 слів. 

Але як же "просіяти" всю цю інформацію, аби віднайти в ній лише змістовні дані? Те, що насправді впливає на наше життя?

Останніми роками значного поширення набув так званий ефект Лінді. Така думка набула популярності завдяки кільком академікам, які, з огляду на "тлінність" знань, доводять, що чим довше інформація необхідна, тим вона корисніша або важливіша. 

У такій теорії є таке правило: тривалість існування інформації дорівнює тривалості потребі в такій інформації. Наприклад, якщо видана в 1960-х роках книга й досі популярна, то її, напевно, читатимуть і за 60 років, у 2080-х. 

Авжеж, можна заперечити, що деякі сучасні дані також важливі, адже вони здатні побороти шкідливі звички. Наприклад, план здорового харчування може допомогти нам правильно харчуватися, а поради щодо відповідальної гри в азартні ігри можуть вберегти нас від залежності від них. 

Водночас, згідно з теорією Лінді, є великий шанс того, що ця інформація може бути хибною, адже після ретельних досліджень сучасних даних вони часто виявляються хибними. Відомий приклад – зубний еліксир, який часто рекомендують стоматологи. За результатами нещодавніх досліджень виявилося, що, разом зі шкідливими бактеріями, він може змивати й корисні, та, навіть провокувати серйозні захворювання. 

А як дізнатися, яка інформація відповідає ефекту Лінді, а яка ні?

Розглянемо декілька відомих прикладів із погляду вищенаведеного визначення. Класичним прикладом із літератури буде "Гамлет" Шекспіра. Оскільки, за правилом Лінді, цей твір читають уже 418 років, можна очікувати, що його читатимуть іще пів століття. Тут це правило діє: "Гамлет" розкриває безцінний життєвий досвід, на кшталт, як людина може "згоріти" через власну жагу до помсти. 

Аналогічно ефект Лінді працює і з фундаментальними правилами математики, науки та філософії, яким вже багато століть, і яких сучасні вчені дотримуються й досі. Наприклад, Закон всесвітнього тяжіння, виведений в 1687 році, не втратив актуальності й досі, хоча й не пояснює закони сучасної квантової фізики. Саме з таких стародавніх прикладів починають розповідь про ефект Лінді його прихильники.

Вони дотримуються думки, що саме час є природним фільтром, що може спростувати багато наявної сьогодні онлайн інформації. Крім того, шанувальники цього ефекту наголошують, що інтернет є чи не найбільшим фактором для відволікання від ключових питань, і в ньому сміття набагато більше, ніж корисної інформації. 

Найвідомішим висловлюванням щодо ефекту Лінді є фраза американського політолога Герберта Саймона:

"Безліч інформації збіднює увагу"

Натомість ефект Лінді закликає нас зосередитися на класичних вченнях. Навіть якщо ми їх уже пройшли, варто освіжити власні знання, адже майже завжди ми щось пропускаємо. 

Ось деякі з рекомендованих прихильниками ефекту Лінді вчень:

• Гомер – Іліада та Одіссея.

• Гесіод – Роботи і дні.

• Лукрецій – Про природу речей.

• Сенека – Шість трагедій.

• Цицерон – Про природу богів.

Усі ці твори написані багато століть тому, але сучасний читач знайде в них чимало "коштовностей", актуальних і сьогодні. 

Але залишається ще одне питання: Чому вимоги теорії ефекту Лінді такі жорсткі? Адже останні теорії у сферах сучасних технологій та медицини змінили світ.

Справа в тому, що ефект Лінді необхідно сприймати не як доктрину "все, або нічого", а як емпіричне правило. Для початку, варто звернути увагу на "нетлінність" джерела інформації, а потім додавати до нього сучасні дані, що мають усі шанси не втратити актуальність, навіть через 50 років. Наприклад, сучасна технологія мРНК, напевно, ляже в основу всіх майбутніх вакцин. Та й технологія блокчейн, якій ще не виповнилося і 15 років, за визнанням більшості експертів зі сфери технологій, визначатиме наше життя у 21 столітті. 

Виходить, що, на переконання прибічників ефекту Лінді, можна виділити такі основні правила:

• Визначити "тлінність" інформації. Тобто, як довго інформація залишається актуальною.

• Порівняти її із сучасними даними, аби визначити, чи погоджуються з такою інформацією сучасні науковці.

• Якщо це ще не доведено, читайте, читайте й ще раз читайте!

• Слідкуйте за даними/текстами сучасних експертів для поглиблення власних знань. 

У світі дезінформації та прихованого змісту теорія Лінді може стати основним інструментом аналізу інформації в найближчому майбутньому. 

Автор фото: Patrick Perkins Джерело: Unsplash